Чотири факти, чому долар зросте цієї осені

Практично все літо гривня тримала курс на укріплення.  Національний банк стримував цей натиск, скуповуючи частину валютної пропозиції в свої резерви. Будь-який тренд завжди викликає розумні пояснення «заднім числом», тож численні експерти почали пророкувати гривні цьогорічну стабільність, киваючи в бік позитивної зовнішньої кон’юнктури на сировинних ринках агропродукції і чорних металів.

Втім лише тижня вистачило, щоб звести нанівець всю віру в стабільність, адже з 30 серпня курс різко розвернувся, і долар швидко пішов угору. І тут на арену виходять вже інші експерти, що не менш аргументовано пояснюють, чому девальвації не уникнути, пише Еспресо. TV.

Спробуємо без зайвих емоцій оцінити ті фактори, які грають як на користь курсової стабільності, так і проти неї:

1. Зовнішня торгівля

Для довготривалого зростання курсу необхідно, щоб або в країну масово йшли інвестиції (це поки що не про Україну), або щоб вона мала стабільний високий профіцит у зовнішній торгівлі, коли пропозиція валюти експортерами системно перевищує попит на валюту від імпортерів.

Подивимося на статистику, яку подає Національний банк:

Бачимо, що торгівельний баланс від’ємний, купуємо більше, аніж продаємо за кордон, тож позитивної зовнішньої кон’юнктури аж ніяк недостатньо, щоб приносити стабільний приплив валюти, тож цей фактор тиснутиме на курс, адже з осені зазвичай торгівельний баланс погіршується через необхідність закупівлі енергоносіїв на опалювальний сезон.

2. Бюджет

Бюджет перевиконується за доходами, зводиться з профіцитом, так за сім місяців 2017 року доходи зведеного бюджету перевищують видатки на 53 мільярди гривень. Це означає, що існує нереалізований потенціал скорочення податкового навантаження.

Але насторожує те, що вже понад 60 мільярдів гривень накопичено на рахунку в Казначействі. І коли вони почнуть витрачатися (зазвичай це відбувається під кінець року), ця додаткова гривня шукатиме застосування, що виражатиметься в додатковому попиті на валюту й інфляції через підвищений попит. Тому й бюджет закладає на майбутнє фактор тиску на гривню.

3. Золотовалютні резерви НБУ

За рік з вересня 2016 по вересень 2017 року резерви зросли з 14 до 18 мільярдів доларів. Це позитивний фактор для гривні, адже НБУ має достатньо ресурсів задля стримування курсових коливань.

Але навряд чи користуватиметься ними в повній мірі, адже за зобов’язаннями перед МВФ має наростити їх до понад 20 мільярдів доларів до кінця року, а осінь – не найкращий період для цього.

4. Співпраця з МВФ

Місія МВФ приїжджає в Київ в середині вересня. Годувати її будуть борщем і заявами про наміри ось-ось виконати все, що обіцяли. І якщо земельну реформу нібито погоджено з МВФ вчергове відклали, то пенсійну реформу спробують таки дотиснути й прийняти.

Втім, вочевидь, в розпал політичного сезону назбирати достатню кількість голосів у Раді може бути непросто. Так само не надто переконливо виглядають успіхи у приватизації. Тому базовий прогноз – фахівці Фонду відзначать прогрес реформ, але визнають меморандум поки що невиконаним, тож можуть поїхати з обіцянкою повернутися вже після прийняття бюджету на наступний рік.

Це так само буде не надто приємний сигнал для курсу гривні, адже уряд вже починає повертати гроші за попередніми програмами МВФ.

Як бачимо з наведених вище аргументів, факторів проти курсу гривні не менше, аніж за.

На користь гривні все ж гратимуть достатній для контролю над ситуацією і гасіння спекулятивних пожеж рівень резервів НБУ, кращий за очікуваний врожай у сільському господарстві, позитивна кон’юнктура зовнішніх товарних ринків.

Втім, варто пам’ятати, що це лише базовий варіант розвитку подій. Українська економіка – лише маленька шлюпка в океані світових подій, тож несподівана хвиля може зіграти як на її користь, так і проти неї.

Олексій Геращенко, економіст. Автор книги “Економіка ХХІ”