На Франківщині завдяки соцмережі знайшли житло безхатьку, який жив на вулиці 30 років. ВІДЕО

Поки житло в чоловіка тимчасове, а рятівники допомагають відновити документи.

До того часу, коли старенький зустрів небайдужих молодих людей, він жив в підвалі калуської багатоповерхівки. Там досі залишилися речі Михайла Іванова: його ліжко, одяг.

Безхатьком пан Михайло став 30 років тому, після розлучення: жив у курені на березі річки, тинявся підвалами. Жебракувати почав не одразу, спочатку підпрацьовував де міг, але в 90-х робота в маленькому містечку зникла і чоловік почав збирати пляшки, йдеться в сюжеті ТСН.

Тоді це було простіше.  Тоді не було такої “епідемії” збирання. Зараз подивіться по смітниках: жодної пляшки, картону, целофану! Все визбирують люди і здають!, – розповідає чоловік.

Іванов має  двох дітей і дві судимості за несплату аліментів. Виправдовується, що грошей на смітниках багато не заробиш. Діти свого батька, схоже, не вибачили. Адже коли волонтери знайшли їх,  вони також живуть у Калуші, прихистити чоловіка не захотіли.

Я їх любив, люблю і буду любити… Мені важко про це говорити, – зізнається Іванов.

Михайло Слободяник зустрів діда на вулиці, коли він жебракував. Каже – старенький  поводився скромно і від нього ніколи не тхнуло алкоголем. Тож Михайло вирішив просити помочі  для старого через соцмережі.

Сьогодні я був вражений, коли він ділився крихтами хліба з птахами. Завівши розмову з ним, він розказав, що проживає в підвалі одного з будинків Калуша і дуже важко переніс холодну зиму. Тож прошу небайдужих, допомогти йому хоча б куснем хліба, – написав Михайло.

Люди одразу зголосилися допомогти одягом, харчами та грошима. “Друзі” в соцмережі згуртувалися й у житті: і винайняли для пана Михайла кімнату в гуртожитку.

Тепла кімната, чисте ліжко, стіл, дзеркало, телевізор –  востаннє Михайло Іванович так жив понад 30 років тому.

Він перший раз, як прийшов в гуртожиток, ліг на своє ліжко і заплакав, – розповіла мешканка Калуша Наталія Невмержицька.

Дід каже, спочатку, коли люди запропонували йому допомогу, навіть злякався, бо давно перестав вірити в дива. Але вирішив ризикнути. І нині за допомогою волонтерів відновлює свої давно втрачені документи та планує оформити пенсію.

Я зрозумів, що я не самотній, що є хтось, хто може мною опікуватись, – ділиться Михайло Іванович.

Мешканці гуртожитку  одразу ж узялися відгодовувати нового сусіда. Тим часом волонтери вже домовляються за операцію, адже чоловік майже не бачить. І збираються до міського голови: просити, щоби чиновники знайшли пану Михайлу житло, бо ж грошей на оренду кімнати вистачить лише на півроку.

 

Читайте також: Безхатьки влаштували пожежу, намагаючись самостійно зігрітися

Схожі записи:

Loading...