Заборона на рух велосипедів по “стометрівці”. Думки відомих франківців

Якщо хочете проїхатися велосипедом по «стометрівці», готуйте гаманець – аби заплатити штраф. Виявляється, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради ще 2014 року заборонив велорух у цій частині міста. Однак більшість містян не дотримуються цього правила – кажуть, що немає ні належних знаків, ні навіть патрульних поліцейських, які б чатували на порушників.

Думки іванофранківців розділилися: одні певні, що рішення треба переглянути, інші ж наголошують на небезпеці, на яку наражають пішоходів велосипедисти, що нерідко хаотично рухаються «стометрівкою».

Рішення не виконується

У рішенні виконавчого комітету №69 від 13.02.2014 «Про впорядкування руху транспорту в історико-архітектурній частині міста» йдеться: «Заборонити наскрізний проїзд та обмежити в’їзд транспортних засобів в історико-архітектурній частині міста на вул. Незалежності – Вічевому майдані, окрім: спеціального автотранспорту зі службовими державними номерними знаками під час виконання прямих службових обов’язків (прокуратура, МВС, СБУ, пожежна охорона, швидка медична допомога, аварійний спеціалізований транспорт міських комунальних служб); транспортних засобів організаторів масових заходів на Вічевому майдані при наявності розпорядження міського голови; інших транспортних засобів для виконання безпосередніх службових обов’язків (заміна рекламних конструкцій, будівельно-ремонтні роботи, тощо) при наявності відповідного рішення комісії з питань безпеки дорожнього руху виконавчого комітету міської ради».

Однак на практиці рішення так і не виконується, адже ровери постійно курсують у цій частині міста. Співзасновниця клубу велолюбителів «Велосталкер» Христина Фученко каже, що вперше чує про заборону. Воно й не дивно: аби рішення діяло, мають бути відповідні знаки і нагляд за дотриманням правила. І з тим, і з іншим – проблеми.

Знаки незаконні?

За дотриманням рішення мала би слідкувати патрульна поліція. За словами начальника управління транспорту і зв’язку Олега Ганчака, їм навіть велосипеди для цього купили. Як зазначили у прес-службі патрульної поліції, поліціанти використовують велосипеди, аби підтримувати громадську безпеку там, де не може заїхати автівка: сквери, парки, дамби, територія навколо міського озера… На «стометрівці» не патрулюють роверистів-порушників, оскільки досі не було скарг і не траплялося критичних ситуацій, пов’язаних із велосипедистами. До речі, штраф за проїзд на двоколіснику по «стометрівці» – 255 грн.

На неї є аж вісім заїздів, і наразі лише на трьох із них встановлений знак 3.21 «В’їзд заборонено». Однак івано-франківський велоактивіст Богдан Пашковський певен, що розміщення там і цих знаків не витримує жодної критики: «Це показує некомпетентність тих, хто їх ставив, адже знак 3.21 має чіткий перелік причин для встановлення».

Згідно з правилами дорожнього руху, цей знак означає, що забороняється в’їзд усіх транспортних засобів із метою:

  • запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;
  • запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 8;
  • організації відокремленого в’їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;
  • запобігання в’їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом із табличкою 9;
  • запобігання в’їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Як пояснює Богдан Пашковський, жоден із цих пунктів не дотриманий, тобто знаки – незаконні. Таким чином, згідно з наявними знаками, рух, стоянка, зупинка будь-яких транспортних засобів на «стометрівці» не заборонені, а отже – дозволені.

Олег Ганчак погоджується, що знаки на «стометрівці» встановлені необґрунтовано. Натомість варто було би замінити їх на знак 5.33 «Пішохідна зона». Посадовець зазначив, що неодмінно винесе це питання на розгляд під час чергового засідання комісії з безпеки дорожнього руху, що відбудеться у вересні.

Альтернативи

Богдан Пашковський пропонує кілька варіантів вирішення цієї ситуації.

Можна, звісно, заборонити рух усіх транспортних засобів, включно з велосипедами. Замінити всі знаки 3.21 на комбінацію 3.1 «Рух заборонено» і 5.33 «Пішохідна зона». Однак, на думку велоактивіста, рішення відсіє лише законослухняних роверистів, а неадекватні будуть їздити, бо контролю за ними немає.

Найкращим варіантом Богдан Пашковський вважає замінити знаки 3.21 на 4.14 «Доріжка для пішоходів і велосипедистів». «У будь-якому випадку, заплющувати на це очі і робити вигляд, що проблеми немає, не можна, – зазначає він. – Це центр Івано-Франківська, і така організація показує певною мірою невігластво посадових осіб у нашому місті з погляду безпеки дорожнього руху і дотримання ПДР».

Віктор Загреба, голова ГО «Vision Zero»

Не бачу доцільності в тому, аби забороняти рух велосипедистів. Якщо люди хвилюються за свою безпеку, то за такою логікою треба заборонити і рух автомобілів.

Велосипед – це оптимальний транспорт для міста. Тим паче, Івано-Франківськ тримає правильний курс на популяризацію велосипедного руху. Що більше людей їздить на роверах, то краще життя в усьому місті: менше заторів, чистіше повітря, ліпше здоров’я…

Якщо почати вживати заходів, які обмежують рух велосипедистів – це стане кроком назад, адже більше людей захоче їздити на автівках чи маршрутках.

На Заході є така практика: якщо вулиця дуже насичена пішоходами, то на ній  встановлюють обмеження швидкості для велосипедистів або розмежовують стовпчиками рух пішоходів і роверистів.

Звісно, є десь 10% велосипедистів, які їздять по пішохідній зоні вкрай безвідповідально. Як правило, це молодики, які полюбляють гасати. Але такі випадки треба контролювати – маємо для цього велопатруль.

Володимир Калин, керівник медіа-проектів

Навіть якщо законодавчо проґавили позначити, що «стометрівка» є суто пішохідною зоною, то це очевидно кожній адекватній людині. Попри це, там не те що регулярно їздять велосипедисти, а ще й моторолери можуть часом промчати.

Людина, в якої з головою все гаразд, просто не поїде на ровері в таку гущу пішоходів, яка зазвичай зосереджена на «стометрівці», адже це дуже небезпечно. Це не такий великий відрізок шляху – можна встати зі свого двоколісника і пішки перевезти його. Або ж об’їхати сусідніми паралельними вулицями, що абсолютно не забере зайвого часу.

Тож передусім на «стометрівці» треба поставити відповідні попереджувальні знаки про заборону велоруху і контролювати дотримання правила. Приміром, у польському місті Сопот на одній із центральних пішохідних вулиць, яка веде до пірсу, встановили знак заборони руху для роверистів із зазначенням штрафу не менш як 500 злотих, що для поляків є чималою сумою.

І не може бути жодних компромісів: лише уявіть на «стометрівці» велодоріжку, на яку вискакує маленька дитина за м’ячем, адже поруч кав’ярні та літні майданчики. Хіба заради 200 метрів щастя для роверистів дітей садити на ланц?

Христина Фученко, співзасновниця клубу велолюбителів «Велосталкер»

Як на мене, це палиця на два кінці. Я згідна, що нерідко «стометрівкою» так мчать якісь роверисти-неадеквати, що хочеться наздогнати і вправити їм мізки.

З іншого боку, де знайти альтернативний шлях у годину-пік? Мені, як дівчині, в час, коли дороги на Січових Стрільців та Грушевського переповнені автівками, просто лячно там пересуватися на своєму двоколіснику. Це комфортно робити лише у вихідні та святкові дні, коли центр перекритий.

Треба не забороняти, а пропонувати альтернативу. Влаштовувати велодоріжку на «стометрівці» – теж не варіант. Хіба що її дуже ретельно обгородити від пішоходів. Бо ж маємо приклад на вулиці Галицькій: люди постійно ходять по велосипедній доріжці. Чому немає відповідної заборони для пішоходів?

Руслан Руско, колишній член Івано-Франківського виконкому

Велосипедистів я вважаю водіями транспортних засобів, а не пішоходами. Тому думаю, що роверисти мають їздити на дорозі, а не там, де люди ходять.

У Німеччині я бачив вулиці, які є одночасно і пішохідними, і проїзними, однак там обмеження швидкості – 5 км/год і, що найголовніше – всі дотримуються правил. Але я собі не уявляю, що на івано-франківській «стометрівці» роверисти не порушуватимуть такий швидкісний режим.

На жаль, поки що культура водіння місцевих велосипедистів нульова, що часто призводить до різних небезпечних ситуацій і травматичних випадків, у яких страждають саме пішоходи, особливо з дітьми.

Як виховувати цю культуру? Є нації, яким для дотримання правил вистачає просто поставити відповідний знак. Але є також ті, яким байдуже на правила – таких треба штрафувати. Проте я собі погано уявляю, щоб зараз в Івано-Франківську патрульні поліцейські штрафували роверистів і пішоходів, які, до речі, теж ігнорують правила, крокуючи по велосипедних доріжках.

Назарій Рогів, начальник управління інфраструктурної політики Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою

Заборону велоруху на «стометрівці» вважаю цілковито негативною пропозицією. Якщо закрити таку велику та популярну зону від роверистів, то це негативно відіб’ється на самій ідеї велосипедного руху. Неправильно ставити двоколісники і приватні автомобілі в однакові умови. У розвинутих європейських країнах є певна шкала пріоритетів: пішохід, велосипедист, громадський транспорт і лише тоді – приватний автомобіль.

У містах, які обрали шлях сталого розвитку, всіма силами розвивають і популяризують велосипедний рух, створюючи такі умови, аби використовувати ровери було зручніше, ніж будь-який інший вид транспорту. Наприклад, у тих зонах, де заборонений проїзд для автомобілів, рух велосипедів завжди дозволений. Практично повсюди можна пересуватися на двоколіснику.

Звісно, я поділяю побоювання людей стосовно роверистів, які мчать «стометрівкою» на великій швидкості. Але варто розуміти, що велосипедна культура, як і автомобільна, не з’являється за один день, вона напрацьовується тривалий час.

Щодо велодоріжки, то на «стометрівці» вона не потрібна. Обґрунтування знаходимо знов-таки в західноєвропейській практиці, яка підказує, що відділяти ровериста від інших учасників руху треба тоді, коли між ними є значна різниця в швидкостях і масі. Це необхідно для того, аби велосипедист почувався в безпеці і йому було комфортно пересуватися по місту. Тобто, в Івано-Франківську велодоріжки доречні на багатьох вулицях, особливо таких, як Івасюка, Надрічна, Набережна ім. Стефаника, Галицька, Незалежності та ін. Але у зонах, де відсутній рух автомобілів, варто облаштовувати спільні пішовелосипедні простори.

Олег Ганчак, начальник управління транспорту і зв’язку Івано-Франківської міської ради

Це питання жителі міста порушують не перший рік. Були петиції, обговорення, дискусії. Велоінфраструктура Івано-Франківська розвивається, сполучення покращується: мікрорайони «БАМ», «Пасічна», вулиці Франка, Грушевського, Галицька, Мазепи, Довженка, територія довкола міського озера облаштовані чи будуть облаштовані велодоріжками.

Щодо «стометрівки», то проблема дійсно актуальна, тому що пішоходи, особливо батьки з дітьми, не почуваються безпечно, коли там пролітають велосипедисти. «Стометрівка» – пішохідна зона. Варто її залишити в такому статусі і не навантажувати велосипедами. Адже роверисти можуть об’їхати.

Автор: Наталія МОСТОВА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 11

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...