Мед Атлант

Бієнале “Ostrale”: Україна в Дрездені

Бієнале «Ostrale» відкрилося 28 липня під візуально-музичний перформанс місцевих митців, вітальні промови представника міністерства науки й культури землі Саксонія, мерії міста Дрезден і партнерів з Польщі та Мальти. Україна була представлена працями Броніслава Тутельмана (Чернівці), Євгена Самборського (Київ), Сергія Петлюка, Сергія Радкевича, Олени Субач, В’ячеслава Полякова (Львів), Петра Ряски (Ужгород), Synchrodogs, Ігоря Перекліти, Ростислава Котерліна, Vj group CUBE, Юрія Боринця, Мар’яни Глинської, Ольги Кукуш, Сергія Григоряна, Дмитра Петрини, Юлії Гомеляк та перформансом на відкритті виставки від Володимира Топія (Львів). Вперше такий великий десант художників з України взяв участь у масштабній міжнародній виставці.

Кількарічна співпраця Миколи Джички, івано-франківського художника, культуртрегера, керівника мистецького об’єднання «Форумс», з німецькою формацією KulturAktiv цього року продовжилася втіленням двох знакових проектів – презентацією творчості художників із Дюссельдорфа, Дрездена, Ейндговена на фестивалі «Порто Франко» в Івано-Франківську та участю українських митців у бієнале сучасного мистецтва «Ostrale» в Дрездені.

Коли 2014 року в міській ратуші демонструвалася виставка «Тіні забутих предків» німецьких авторів, мало що віщувало про плідне продовження співпраці. Приїзд закордонних художників був схожим на чергову випадковість, а подальші політичні катаклізми в країні робили культурні зв’язки недоречними. Незважаючи на це, мистецький взаємообмін із Саксонією набирав обертів.

Міжнародна виставка сучасного мистецтва «Ostrale» розпочала свою історію ще 11 років, а цього року організатори вирішили перейти у формат бієнале (проводити її раз на два роки). Очевидно, це пов’язано з серйозністю подальших намірів – у 2025 р. Дрезден номінуватимуть на статус Культурної столиці Європи. А поважна міжнародна імпреза contemporary art додасть шансів на отримання цього титулу. Звичайно, поки що саксонцям не під силу тягатися з «Documenta» в Касселі чи зі скульптурним форумом у Мюнстері, але те, що цього року німецька преса оголосила «Ostrale» третьою за величиною виставкою в Німеччині, говорить про амбітність намірів. А участь робіт художників з України свідчить про належний рівень нашого мистецтва.

Виставка поєднує артефакти як знаних, так і молодих представників художнього середовища. До 1 жовтня на бієнале демонструватимуться 1118 робіт 164 митців з різних країн світу.

Традицію критичного погляду на соціальні катаклізми через призму мистецтва цього року продовжили під девізом «re_form». «Мистецтво якнайкраще може сприяти постановці гострих питань і пошукам нестандартних рішень, використовуючи надбання минулого для проектування нового майбутнього», – декларує директорка бієнале Андреа Хілґер.

«Ostrale» – не комерційна виставка, і це дає їй свободу для обговорення соціальних, політичних, релігійних проблем, актуальних тією чи іншою мірою в усіх країнах. За словами організаторів, вона перебуває в постійному розвитку, та, незважаючи на порівняно невеликий бюджет, показує хорошу відвідуваність (минулоріч – 25 000 глядачів). Цього року вперше запропоновано аудіогід для осіб із вадами зору зі спеціальною аплікацією для мобільних телефонів, що дозволяє відчути твори 27 митців.

Експозиція виставки дещо штучно ділиться на шість «розділів»: «500 років до 2017 року» (релігії), «500 років після 2017 року» (майбутнє), «Історія мистецтва», «Ідентичність», «Війна і криза», «Нові форми правління».

Одразу після відкриття бієнале німецька преса писала про роботи Котерліна, Перекліти, Радкевича, Петлюка, Григоряна, Vj group CUBE. Очевидно, на думку газетярів, вони потрапили в контексти заданих тем.

Сергій Радкевич намалював у залі мурал на традиційну для його творчості сакральну тематику. Робить він це модерново, осмислено, застосовуючи складні прийоми класичної іконографії (у Франківську можна бачити його роботу по вул. Сахарова, неподалік від Інституту мистецтв). Екзотичний мурал митця з візантійськими мотивами вдало вписується у розділ «500 років до 2017 року» (релігії).

«Ця робота висловлює особистий протест проти агресії щодо людського тіла. Вона також присвячена людям, які постраждали від насильства. Мої інтервенції балансують між сучасними фресками і графіті», – пояснює митець.

Фото Котерліна та картини Перекліти зачіпають соціально-політичні проблеми, тому вписувалися у «Війну і кризу».

«Осінь народів» Ростислава Котерліна – прямий посил до відомої «Свободи на барикадах» Ежена Делакруа. Постановочне фото зроблене у 2014 році. Сьогоднішній революційний протест, як і має бути, сповнений абсурду, анархії та самотності (диван & інтернет?). Фігура Свободи (?) гордо і величаво бовваніє не на барикадах, а посеред зелені природи, розмахуючи незрозумілим палаючим прапором. На землі, поміж ніг оголеної фігури в балаклаві видніється бутафорський череп (нагадування про першого наративно описаного бунтівника Адама?). Набутий досвід не тішить, знання примножують скорботу, але все одно чомусь восени млосно радісно й підозріло приємно.

Ігор Перекліта у «Welcome to Europe» (2008) обігрує давньогрецький міф про викрадення хтивим Зевсом красуні Європи з сучасними потребами українок заробляти собі на життя. «Хай завжди буде мама» (2008) демонструє міцну, красиву матір арійської зовнішності з радісним немовлям на руках, яке грається двоголовою гадиною у формі букви S. Фоном для портретованих слугує вписана у простір квадрата картини свастика, древній солярний символ, що у слов’ян означав щастя. Художник провокує глядача до розмови на «модні» теми: продажний секс, вимушена еміграція, націоналістичні комплекси, перспективність майбутнього. Картини життєрадісні, оптимістичні, з часткою сарказму. Іронія руйнує очевидне значення образу. Культ симуляції намагаємося оминути методом поетизації та іронії. Зарахуємо до «Ідентичності».

Vj group CUBE виставила красиву абстрактну аудіовідеоінсталяцію «Multiperson M (mimicria)» (2007), точніше, одну з її варіацій. Фігура в білому комбінезоні велично і незворушно, як буддистський монах, сидить у кутку приміщення, сповненого візуальних ефектів та електронних звуків. Мультиособистісна особа з теле- й інтернет-штампами замість власного досвіду. Скульптура-об’єкт, що оживає на час презентації для перформансу. Незворушність маски обличчя контрастує з динамікою геометричних форм, що танцюють довкола, заповнюючи простір сучасним шаманізмом.

Сергій Петлюк у відеоінсталяції «Без назви» (2015) досліджує механіку тіла. Проекції оголених чоловічих і жіночих тіл на білизну верхнього одягу, що кріпиться дугою на конструкції, утворюють дивний механізм руху. «Без назви» демонструє набір безіменних людей, оголені чужі тіла без впізнаваних лиць позбавлені візуальної ідентифікації. Незважаючи на це, механізм рухається, а отже – працює. Наше життя – набір конвульсивних реакцій чи щось більше? Що це – «Ідентичність» чи «Нові форми правління»?

Найбільш «несерйозним» з українських митців виявився Сергій Григорян з інсталяцією «Етнократія». Кумедний робот та модель ракети обшиті гуцульськими килимами. Шкільна дошка списана дотепними формулами з ненормативною лексикою. Фейк і постправда. Чи потрібен наївному народному мистецтву досвід теперішньої цивілізації? Проект підкреслює значущість національної культурної спадщини за часів високих технологій. Чи потребує сучасне суспільство старої культури предків? Яких цивілізаційних переваг можна досягнути різьбленням, керамікою, ткацтвом? Питання однозначно з «Історії мистецтва».

В Дрездені публіка вельми уважно ставилася до побаченого, вчитувалася в експлікації, обговорювала роботи, котрі зацікавили, спілкувалася з художниками. Хоча й залишаються питання та зауваження до організаторів, але це нормально для таких масштабних проектів. Подібні імпрези демонструють готовність суспільства розвиватися, не лякатися майбутнього, а прагматично та зі здоровим глуздом проектувати його, реагувати на виклики глобалізаційних процесів. Віриться, що «Ostrale» лише набирає обертів, творячи сучасні мистецькі парадигми. Гарно те, що і наші митці вписуються у загальноєвропейський контекст.

Автор:  Анатолій ЗВІЖИНСЬКИЙ

Стаття опублікована в журналі МІСТО №11

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА.у Telegram

Loading...