Бюджет участі: За свої гроші

Другий рік поспіль в Івано-Франківську ділять бюджет участі – чудовий задум, адже відкриває франківчанам доступ до управління бюджетом. Принцип простий: маєш ідею – збери однодумців і отримай кошти на її реалізацію. Однак цей простий механізм насправді працює зі скрипом через недосконалість алгоритму його втілення, який прописала міська влада. Проблеми з голосуванням, відсутність фахової допомоги авторам проектів, втрата персональних даних та стислі рамки реалізації проектів – неповний перелік огріхів міської влади. Відсутність досвіду чи цілеспрямована недбалість – аналізувало «МІСТО».

«Фактично, бюджет участі – це одна з цільових програм. Місто може самостійно визначати всі їх параметри – якихось обмежень бюджетний кодекс чи закон про місцеве самоврядування не запроваджують. Це стосується і суми, і пропорційної прив’язки до загального обсягу бюджету, умов участі і обмежень (приміром, десь заборонено брати участь школам, бо вони адмінресурсом наганяють голоси і ці проекти виграють не зовсім чесно), способу голосування (бюлетенями, електронно, комбіновано), порядку визначення переможців, рівнів відбору, критеріїв, менторства для потенційних учасників, співфінансування проекту з інших статей бюджету міста тощо. Все це розписується в положенні про партиципаторний бюджет, як у випадку із Івано-Франківськом. І тут лише громада, яка вважає той чи інший підхід справедливим або ні на рівні міста, може ініціювати його коригування», – пояснює «МІСТУ» фахівець з місцевих бюджетів Олексій Набожняк.

Згадана програма має на меті залучити до управління бюджетом ті верстви населення, які завжди залишалися поза бюджетним процесом. На відміну від фінансування проектів громадських організацій, щоб стати учасником бюджету участі, не обов’язково перебувати у якійсь спільноті. Достатньо, щоб ідея була цікавою і потрібною ще як мінімум кільком сотням однодумців. Щоправда, насправді перепон для реалізації задумів у Івано-Франківську достатньо.

Так, тут бюджет участі запроваджено у 2016 році, й механізм його реалізації відразу ж викликав чимало зауважень в експертів.

«Запровадження бюджету участі в Івано-Франківську здійснюється силами виключно місцевого самоврядування. Не було відкритого залучення громади, міських ініціатив та громадських організацій до розробки моделі, створення нормативної бази, адміністрування, експертизи поданих проектів», – йдеться у звіті експерта аналітичного центру CEDOS Івана Вербицького.

Цікаво, що левову частку експертної групи, яка оцінює подані проекти та допускає їх до голосування, становлять міські посадовці: міський голова Руслан Марцінків, начальник відділу патронатної служби Вікторія Дротянко, секретар міськради Оксана Савчук, депутат міськради Віктор Синишин, заступник начальника фінуправління Людмила Синоверська, керуючий справами виконкому Ігор Шевчук. Крім них, у комісії є керівник регіонального відділення Інституту політичної освіти Тарас Случик. Без тісного спілкування з громадою, публічних щорічних обговорень напередодні старту конкурсу проектів та з’ясування потреб і пріоритетів громади міська влада ризикує бути необ’єктивною. А популяризації бюджету участі та залучення широкого кола громадян це точно не сприяє. Зрештою, і ті франківчани, які подають свої ідеї на конкурс, встигли набити собі ґулі, плутаючись у нюансах законодавчої бази, вивчаючи технічні питання, вникаючи в особливості кошторисів та роботу з бюджетними коштами. Бувало, що й власними грошима довелося за ініціативність розплачуватись.

«Перед тим, як торік подати проект, я консультувалася, шукала, хто би міг виконати такі роботи і скільки б це коштувало», – розповідає «МІСТУ» голова ОСББ «Бульвар-Іф» та переможниця минулорічного конкурсу Людмила Бургай.

«Нелегко було знайти фірму, яка би взялася за виконання робіт – ніхто не хотів працювати з бюджетом», – каже голова ОСББ «Довга, 39» Іван Свистун.

«Завод, який виготовляв обладнання для тренажерного майданчика, хотів передоплату, а бюджет оплачує за фактом виконаних робіт, тож із цим виникли проблеми. Крім того, доплачували ще власні кошти, адже розраховували все на більшу суму, ніж та, яку нам затвердили: наш проект самовільно перейменували і зменшили його кошторис із 75 до 50 тисяч гривень. Тож на обладнання вистачило, а за встановлення платили самі», – розповідає громадський активіст ГО «Поступовий гурт франківців» Сергій Адамович.

За висновками аналітиків, бюджет участі у 2016 році використали передовсім представники політичних еліт, які й раніше могли лобіювати свої інтереси. Приміром, проект депутата Івано-Франківської міської ради Віталія Мерінова реалізований на території його виборчого округу. Тож фактично за бюджетні кошти депутат отримав ще й політичні дивіденди від своїх виборців – тих, на яких і була передовсім спрямована ідея партиципаторного бюджетування. При цьому депутати мають чимало інструментів, якими можуть користуватися для втілення задумів (політична підтримка, депутатський фонд, «правильний» розподіл бюджету розвитку), а для звичайних франківців розподіл бюджету участі – чи не єдина така можливість.

Результат пошуку зображень за запитом "калькулятор гроші"

Проте найбільше зауважень минулого року було до процедури голосування, адже стаціонарних пунктів для нього не було. В інтернеті підтвердження особи відбувалося за допомогою складних систем ідентифікації, що стало бар’єром для багатьох франківців. Повністю позбавлені можливості проголосувати були як мінімум дві вагомі категорії населення: пенсіонери і студенти. Крім того, механізм реалізації бюджету участі повністю викреслив із цього процесу франківців до 18 років та внутрішньо переміщених осіб без реєстрації. Тож участь у голосуванні взяли 2089 осіб, що не становить і відсотка від загальної чисельності мешканців міста.

Минулого року на реалізацію бюджету участі було виділено 500 тис. гривень. За ці кошти мали бути реалізовані 12 проектів-переможців, які набрали найбільшу кількість голосів з-поміж 80. Однак втілені були не всі. Приміром, так і не відбувся урбаністичний мюзикл «Король Галіції» Сергія Караванця.

«Коштів не змогли отримати через недосконалу нормативну базу бюджету участі. Ну і, звісно, ми переоцінили ринок та середовище і недооцінили масштаби роботи», – розповів «МІСТУ» автор проекту.

«Промахи» і зміни

«Проаналізувавши реалізацію бюджету участі за минулий рік та врахувавши зауваження, до програми були внесені зміни. Тепер голосування триватиме два місяці, а проголосувати можна буде не лише на сайті, а також у п’яти бібліотеках міста та приміщенні ЦНАПу», – йдеться на офіційному сайті міської ради.

Справді, як показала практика, 62% франківців (з тих, хто голосував) скористалися можливістю проголосувати у стаціонарних пунктах і ще 38% голосували через інтернет. Загалом цього року на реалізацію бюджету участі передбачили 1,5 млн гривень. Проектів, порівняно з минулим роком, поменшало (52 проти 80), проте автори ідей таки постаралися, щоб їхні задуми могли бути реалізовані: якщо торік проект назбирував щонайбільше 167 голосів, то цього року лідер «глядацьких симпатій» зупинився на позначці 480 голосів. А загалом цьогоріч проголосувало майже вчетверо більше франківців, ніж торік. Неважко уявити: коли тільки встановлення стаціонарних пунктів для голосування та продовження термінів збору голосів дали такі результати, то який ефект можна було б отримати, якби зусилля влади і громади об’єдналися на всіх етапах реалізації бюджету участі.

Якщо минулого року четвертина від поданих проектів була спрямована на облаштування зон відпочинку, то цьогоріч таких була третина. Чотири проекти стосувалися естетичного вигляду міста, два – вуличного освітлення, зокрема і ліхтарями від сонячних батарей. Двоє авторів хотіло упорядкувати паркування та облаштувати виїзд біля будинків. Автори ще трьох проектів просили відремонтувати тротуари. Однак найбільше – 27 проектів – стосуються інших тем. Серед оригінальних – придбання квадрокоптера для ефективної боротьби з браконьєрством, тематичний майданчик для вивчення правил дорожнього руху, сурдопереклад християнських програм, реставрація старовинних дверей, мультифункціональна афіша подій Івано-Франківська, велопарковки біля вишів.

Водночас чимало проектів, які подавали франківці, мали б вирішуватися в рамках інших міських програм. Скажімо, корпусні меблі для зберігання особистих речей першокласників однієї зі шкіл міста мали б бути закуплені у рамках освітянської програми. Заміна мережі водовідведення, водопостачання, модернізація ліфтів, ремонт туалету дитячого садка, капремонт під’їзду та заміна вікон, вакцинація та стерилізація безпритульних тварин мали б бути виконані за рахунок фінансування програм житлово-комунальної галузі та коштів бюджету розвитку.

Приблизно п’ята частина цьогорічних проектів – авторства франківців, які були учасниками або переможцями конкурсу минулого року. Серед нинішніх учасників і переможців – двоє депутатів міської ради: Віталій Мерінов та Андріан Волгін.

У рамках цьогорічного втілення бюджету участі не обійшлося і без серйозних оказій.

«Тому, хто розробляв систему голосування партиципаторного бюджетування – «впаяти» догану. Відповідального за конкурс теж «нагородити» доганою. Чому? Бо якщо змінювати цифри – можна побачити персональні дані усіх, хто взяв участь у голосуванні. Натрапив банальним «гуглінням»», – зазначив у соціальній мережі Тарас Кобець.

Його пост назбирав чимало гнівних відгуків. Зокрема, користувачі соціальної мережі обурювалися таким безцеремонним та необережним поводженням з особистими даними та навіть говорили про судові позови.

Кому найбільше треба

Реалізація проектів починається восени. Це досить пізно, адже навіть торік, коли переможців визначили ще у червні, окремі проекти завершували буквально за кілька днів до нового року.

«Проведення збору, оцінки та відбору проектів у рік їх утілення значно обмежує часові можливості для якісного проведення та реалізації бюджету участі. Через це багато міст відбирають проекти за рік до їхнього втілення. Програма реалізації бюджету участі Івано-Франківська теж передбачає саме таку систему, тому потрібно до неї повернутися», – зазначив аналітик Іван Вербицький.

Як показує практика, у механізмі реалізації бюджету участі Івано-Франківська ще багато недопрацювань та огріхів. Однак, щоб відшліфувати його, недостатньо лише голосу аналітиків та фахівців.

«На практиці виявилося дуже складно переконати мешканців проголосувати за наш проект, – ділиться Сергій Адамович. – Треба було ледь не стояти над людиною, щоб вона зробила кілька елементарних рухів».

Саме франківці, які є найбільш зацікавленими учасниками процесу і для яких розподіл хоча б незначної частини міського бюджету стає доступнішим, мають ініціювати зміни та доповнення до алгоритму втілення партиципаторного бюджету. Яку суму і на які проекти, які умови і які обмеження, пріоритети і довгострокові перспективи, а також особливості втілення проектів у життя – це ті правила, які має прописувати громада. А для цього потрібно лише трохи більше активності. Адже, як показує досвід, міська влада не націлена на швидкі та якісні зміни «правил гри». Й існує ризик, що з року в рік бюджет участі «ділитимуть» ті самі гравці, що призведе до втрати основної ідеї партиципаторного бюджетування – залучення якнайбільшої кількості громадян до управління хоча б частиною міського бюджету, а звідси – якісних змін у суспільстві.

Вставка – 1: Ті франківчани, які подають свої ідеї на конкурс, встигли набити собі ґулі, плутаючись у нюансах законодавчої бази, вивчаючи технічні питання, вникаючи в особливості кошторисів та роботу з бюджетними коштами
Вставка – 2: Минулого року на реалізацію бюджету участі було виділено 500 тис. гривень. За ці кошти мали бути реалізовані 12 проектів-переможців, які набрали найбільшу кількість голосів з-поміж 80. Однак втілені були не всі
Вставка – 3: На практиці виявилося дуже складно переконати мешканців проголосувати за наш проект. Треба було ледь не стояти над людиною, щоб вона зробила кілька елементарних рухів

Бюджет участі-2016 

0,5 млн гривень

80 проектів подано

12 переможців (1 нереалізований)

2089 проголосували 8038 проголосували

41,6 тис. грн — середня вартість проекту

Бюджет участі-2017

1,5 млн гривень

52 проекти подано

33 переможці

8038 проголосували

45,4 тис. грн — середня вартість проекту

Часові рамки бюджету участі 2017 року

З 20 березня до 3 травня тривав прийом проектів

З 4 травня до 3 червня експертна група розглядала заявки

З 26 червня до 28 серпня відбувалося голосування

Автор: Оксана ПІЛЯНСЬКА

Стаття опублікована в журналі МІСТО №11

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...