8 досягнень 2017 року, які змінять економіку України

Чого важливого вдалося досягти за рік, розповідає Еспресо.

Безвізовий режим з ЄС 

11 червня 2017 року увійшло в історію завдяки спрощенню умов перетину кордону з країнами ЄС. За півроку лібералізації візового режиму, 355 тисяч українців скористалася безвізом під час подорожей.

Найбільше українці прямували на кордон з Польщею та Румунією – майже 90 тисяч та 65 тисяч осіб відповідно.

Понад 128 тисяч українців використовували для подорожей авіаційний транспорт, 227 тисяч українців подорожували автомобілями і залізницею, а незначна кількість громадян прямували через морські пункти пропуску.

Японія з 1 січня 2018 року спрощує візовий режим з Україною, а з 31 грудня безвізовий режим запрацює із Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Це дало поштовх для розвитку інфраструктури, а саме від цього багато в чому залежить розвиток економіки загалом.

Укрзалізниця протягом року не лише оновлювала склад потягів, а й розвивала напрямки. Зараз українці можуть поїхати потягом до 7 європейських країн, зокрема: Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Чехія, Румунія, Австрія.

Покращилося й авіасполучення з Україною. Попри те, що на українське небо цьогоріч так і не прийшов лоукост Ryanair, з’явилося чимало інших пропозицій.

Wizz Air розширив кількість рейсів з України. З 11 травня 2017 року авіакомпанія Міжнародні авіалінії України запустила систему лоукост-тарифів. Українці дістали змогу за відносно невеликі гроші полетіти з Києва, Харкова, Львова, Одеси, Запоріжжя, Дніпра та Вінниці до ряду європейських та кількох азійських міст.

В серпні в Україну зайшов авіагігант Qatar Airways. З середини грудня літаки катарської компанії літають двічі на день щоденно.

З’явилися також нові національні гравці. Українська компанія Yanair пропонує з Києва та Одеси долетіти до Тбілісі, Батумі та Тель-Авіву за відносно невеликі гроші. Також наприкінці року оголосили про запуск першого національного лоукостера Sky Up.

Пенсійна реформа

3 жовтня Верховна Рада України підтримала закон №6614 про пенсійну реформу. Тож вже з 1 жовтня підвищення на 200-1000 грн отримали понад 5,6 млн пенсіонерів. Чергове підвищення повинно відбутися з 1 січня.

Реформа необхідна, оскільки дефіцит Пенсійного фонду в 2016 році складав 141 млрд грн, а це 11% ВВП.  Зменшувати його за рахунок підвищення податків – вже немає куди. Зараз кожні 10 працівників в Україні забезпечують пенсійними виплатами 12 пенсіонерів.

Задля того, щоб змінити ситуацію, вирішено посилили вимоги до страхового стажу. Зараз в Україні для виходу на пенсію достатньо мати стаж 15 років. Проте з нового року цей показник зросте до 25 років. А протягом терміну впровадження реформи – аж до 35 років.

У межах реформи передбачено запровадження накопичувального рівня з 2019 року. Також реформа передбачає скасування спеціальних пенсій для ряду категорій (працівники освіти, охорони здоров’я, журналісти, колишні чиновники, судді, прокурори) й скасування 15% податку для пенсіонерів, що продовжують працювати.

А ще уряд пропонує антиінфляційну формулу розрахунку пенсії, щоб уникнути її знецінення в разі економічних криз.

Освітня реформа

Закон “Про освіту”(№3491-д) ухвалено парламентом 5 вересня 2017 року.

Реформа освіти передбачає перехід системи середньої освіти на три рівні:

  • початкова освіта (4 роки навчання);

  • базова середня освіта (5 років навчання в гімназії);

  • профільна середня освіта (3 роки навчання в ліцеях чи закладах професійної освіти);

Тобто навчання в школі триватиме 12 років.

Діти, які підуть у перший клас у наступному навчальному році, закінчать дванадцятирічну школу у 2030 році.

Натомість скоротиться час для здобуття вищої освіти – бакалаврат триватиме 3 роки.

Окрім того, передбачено переведення системи сільської освіти на так звані опорні школи. Тобто, для найменших школяриків будуть відкриті двері найближчої до них школи, а от старшокласники доїжджатимуть до опорних закладів освіти, зі значно кращими умовами.

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, саме такий крок повинен зрівняти шанси сільських дітей на отримання якісної освіти на рівні з дітьми з міста.

Закон передбачає широкий вибір освіти: формальна (школа), неформальна (гуртки, тренінги, курси) та інформальна (самостійне навчання).

Чимало змін передбачено й для педагогів. По-перше, зарплатня вчителя в Україні стартуватиме з 9,6 тис.грн (3 мінімальні зарплатні) залежно від категорії.

Вчитель повинен застосовувати нові методики навчання, але буде вільним у виборі, як саме вчити дітей, та яким чином підвищувати кваліфікацію.

Директор зможе керувати однією школою не більше 12 років (2 каденцій). Школи будуть автономними, а грошима розпоряджається колектив.

Найбільше суперечок викликала 7 стаття закону про мову навчання для нацменшин. Українська стане мовою викладання у школах нацменшин з 5 класу.

Медична реформа

У квітні 2017 року стартувала програма “Доступні ліки” – пацієнти можуть отримати ліки проти серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою. Поступово перелік ліків розширюватимуть.

Восени Рада також ухвалила законопроект щодо проведення медичної реформи. Оскільки президент поки не підписав законопроект, запуск медреформи переноситься орієнтовно на літо 2018 року.

Реформа передбачає зміну принципу гроші за ліжко-місця на так званий підхід “гроші ходять за пацієнтом”. Громадяни повинні обрати собі лікаря та підписати з ними договір. Також передбачено, що частина медичних послуг стане платною.

Сімейні лікарі становитимуть так звану первинну ланку медицини. Якщо лікар не зможе зарадити вашій проблемі – він повинен направити пацієнта на спеціалізовану ланку (окулісти, стоматологи, дерматологи тощо). На перших етапах медичної реформи до спеціалістів можна буде звертатися напряму, без направлення від лікаря.

Реформа передбачає, що держава виділятиме лікарю в середньому по 370 грн  за кожного пацієнта, якого той вестиме. За пенсіонерів та малюків платитимуть вдвічі більше. Це дозволить лікарям з 2000 пацієнтами заробляти до 18 тис. грн за місяць та посилить конкуренцію, тож стандарти праці підвищаться.

Судова реформа

3 жовтня депутати ВРУ проголосували за президентський законопроект №6232, який передбачає запуск судової реформи в Україні.

Серед головних новацій впровадження Верховного Суду, куди будуть передані всі цивільні та кримінальні справи, які залишилися на розгляді у Вищому адміністративному суді України, Вищому господарському суді України та Вищому спеціалізованому суді України.

Також закон передбачає, що в Україні з’явиться Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Окрім того, з’явиться можливість брати участь в судовому засіданні за допомогою відеозв’язку. А позови та інші заяви, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути обов’язково зареєстровані в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Посилюється відповідальність за порушення судового порядку. Громадян, місце роботи чи перебування яких не відоме, суд викликатиме на офіційному сайті судової влади України.

Щоб подати до суду, потрібно внести щось на кшталт “застави” – так ви компенсуєте опоненту витрати на адвоката. До участі в справі можуть залучити експерта з питань права. У тексті закону говориться, що таким експертом може бути особа, яка має науковий ступінь і є визнаним фахівцем у галузі права.

Наразі повноцінний запуск судової реформи залежить від створення Антикорупційного суду. Створення цього органу й серед головних вимог Єврокомісії, через що в ЄС погрожують запустити механізм призупинення безвізу. За президентський законопроект про Антикорупційний суд депутати можуть проголосувати 21 грудня.

Енергетичні зміни

9 листопада ВРУ ухвалила закон 1581-д про житлово-комунальні послуги. Головна мета закону – зруйнувати монополію ЖЕКів та дозволити споживачам самостійно визначати постачальників послуг на договірних умовах.

Часто постачальники послуг в Україні (на кшталт Київенерго) – все одно монополісти, тож альтернатива поки буде радше на папері.

Користуватися комунальними благами українці повинні на основі договорів з постачальниками комунальних послуг, яких тепер можна вибирати.

Платіжки розклали по частинах. Якщо раніше нам надходили платіжки за опалення, водопостачання, електроенергію, то закон розділяє саму послугу та так би мовити “процес доставки”.

Споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Закон передбачає, що за послугу можна платити півціни, якщо вона надана неякісно. Не отримав послуги – не плати взагалі. Але механізм доведення цього поки не розроблений.

Закон дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів. Але якщо заборгував споживач, закон передбачає стягнення пені. Її розмір – 0,01% від суми боргу за кожен день затримки.

Окрім того, цей рік запам’ятався завдяки перемозі “Нафтогазу” над “Газпром”в Стокгольмському  арбітражі. “Нафтогаз” нарешті незбиткове підприємство, тож не тягне компенсацій на покриття дефіциту з бюджету.

Також цьогоріч КМУ схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року. Вона передбачає збільшення частки відновлювальної енергетики в загальній структурі сектору до 25%. А от вугільний сектор планують скоротити більше, ніж удвічі.

Електронне врядування

Україна стала першою країною у світі, уряд якої офіційно приєднався до Глобального реєстру бенефіціарних власників, відкривши дані про власників компаній. Зараз в країні відкрито більше 100 державних онлайн-реєстрів.

ЗМІ та громадськість можуть вільно використовувати та аналізувати ці дані, щоб здійснювати публічний контроль. IT-бізнес на основі відкритих даних може створювати нові інтернет-сервіси та проекти.

Окрім того, восени проголосували за законопроект про електронні довірчі послуги. Він дозволяє зареєструвати компанію, підписати договір, відправити будь-який запит, користуючись лише смартфоном.

Загалом, Україна поступово рухається в бік електронного врядування. Все більше послуг стають доступними для українців онлайн. Зокрема, зараз в мережі можна оформити субсидію, зареєструвати земельну ділянку, замовити довідку про несудимість, зареєструвати бізнес.

Детінізація економіки

За підрахунками Мінекономрозвитку, в січні-квітні 2017 року рівень тіньової економіки щодо ВВП складав 37%, що на 6 відсоткових пунктів менше, аніж в аналогічний період 2016.

Найвищий показник тіні спостерігається у фінансовій та страховій діяльності (51%), добувній промисловості (50%), в операціях з нерухомістю (47%). Найменше в тіні перебуває сільське, лісове та рибне господарство (10%).

Та поступово тіньовий сектор в Україні скорочується. Частково економіку вдалося дещо “відбілити” завдяки зростанню реальної заробітної плати, яка за підсумком І кварталу 2017 року зросла на 19,3% до відповідного періоду 2016 року.

Посприяла виходу з тіні й система електронних закупівель ProZorro.

Сприяє детінізації й курс на cashless. Так заведено називати прагнення держави максимально скоротити обсяги готівки в економіці шляхом переходу на безготівкові розрахунки. Україна вже кілька років поспіль намагається здійснити цей перехід, запроваджуючи різноманітні ініціативи.

Якщо раніше українці могли купувати за готівку товари чи послуги до 150 тис. грн, то вже з початку 2017 року – це лише 50 тис. грн. Все, що вище, потрібно “проводити” через банк.

Окрім того, з вересня запрацювала постанова НБУ № 42, яка зобов’язує банки перевіряти походження коштів клієнтів.

За даними НБУ, в першому півріччі 2017 року частка безготівкових розрахунків в загальному обсязі операцій з використанням платіжних карток в Україні становила 38,1%.

За рік кількість безготівкових операцій зросла на 30%, а їх обсяг збільшився на 40%.

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...