Пологи поза законом: чому жінки вирішують народжувати вдома?

Дурість, безвідповідальність чи усвідомлений вибір майбутніх матусь? В Україні закон забороняє лікарям приймати пологи вдома. Однак випадків домашніх пологів тільки більшає. Їхні прихильники вважають, що природа мудріша за лікарів, тоді як ескулапи доволі категоричні: неочікувані ускладнення під час пологів без кваліфікованої медичної допомоги можуть обернутися бідою.

Природа не дурна

Некомфортні атмосфера та умови, які геть не сприяють розслабленню, часто зневажливе ставлення персоналу в пологовому – не єдина причина рішення народжувати вдома. Жінок також відштовхує “конвеєрний” підхід і штучне втручання лікарів у процес пологів, яке часто невиправдане: стимуляція, швидке обрізання пуповини, хірургічне збільшення вагінального отвору, часом навіть кесарів розтин…

Дарія Малярчик двічі народжувала вдома. Перший раз в Авдіївці, звідки родом. Поява малечі на світ тривала аж 18 годин. А вдруге – в Івано-Франківську, куди переселилася з чоловіком після початку війни на Сході. Цього разу дитина народжувалася близько семи годин.

Коли через три дні після пологів жінка прийшла по довідку до гінеколога, в якої обстежувалася увесь період вагітності, медик була шокована. По-перше, вона нічого не знала про наміри пацієнтки. Та найбільше була вражена після огляду матусі – все було ідеально.

Вам просто пощастило, – лише відрубала гінеколог.

Головним аргументом на користь домашніх пологів Дарія називає відчуття комфорту і безпеки:

Не знаю, яким може бути налаштування на пологи, коли з тобою в палаті ще зо три-чотири жінки чи навіть більше. Одні кричать, хтось стогне, до інших рідні прийшли… Спершу лікарі запевняють, що під час переймів можна буде вибрати зручну позу, проте коли цей момент настає, породіллю просто кладуть в лежаче положення на акушерське крісло – і вперед. А спробуйте в такій позі тужитися – це надзвичайно незручно. Не дивно, що потім розриви з’являються. Я, наприклад, народжувала вдома навпочіпки. Аби зменшити болісні відчуття, кілька разів приймала теплу ванну.

Як наголошує матуся, адреналін пригнічує продукування окситоцину – гормону, який відповідає за перейми, дає жінці силу виштовхнути немовля. Тобто, якщо породілля налякана, скута, вона не може народити легко. Саме вдома можна максимально розслабитися й налаштуватися на пологи.

Дарія Малярчик запевняє, що всі методи штучного втручання, які застосовують лікарі під час пологів, здебільшого можна обійти – природа ж не дурна, продумала все до найменшої дрібниці:

Лікарі – звичайні люди, які теж втомлюються. Приймання пологів для них давно перетворилося на конвеєрний процес. Аби не затримуватися довше своєї зміни, пологи нерідко стимулюють. Часом доходить до того, що лікар пропонує штучно викликати пологи на тиждень-два раніше, бо йде у відпустку і жінці тоді доведеться народжувати з черговим медиком.

При цьому Дарія не відкидає потребу в медичній допомозі – матуся припускала, що поїде до лікарні, якщо під час пологів виникнуть проблеми.

Вона радить почитати праці Мішеля Одена – лікаря-акушера, дослідника природних пологів та пологів у воді, який у 1970-х роках ввів у практику надувний басейн для полегшення переймів і кімнати з домашньою обстановкою для породіль. Протягом 21 року він разом із шістьма акушерками приймав близько тисячі пологів на рік і домігся вкрай низького відсотка медичного втручання. Його книга “Відроджені пологи” перекладена тринадцятьма мовами світу, про неї йдеться в документальному фільмі BBC.

Франківка, валеолог Вікторія Пантазі тричі народжувала вдома, у ванні, наповненій водою. Запевняє, що так пологи значно легше проходять. Та й для дитини менш травматично в період адаптації до умов позаутробного життя (температура, гравітація та ін.)… До процесу жінка ретельно готувалася – проходила спеціальні курси в Києві. Каже, що вже після першого разу не хотілося йти до пологового.

Одним із побоювань Вікторії щодо народження дитини в пологовому був острах можливого “підкруту голівки” немовляти, що в 95% випадках є причиною ДЦП. А ще надто швидке обрізання пуповини, через що маля втрачає 20% крові.

Й домовитися з лікарями не вдасться, – каже Вікторія Пантазі, – бо в протоколі вказаний конкретний час, коли треба перерізати.

Так само в пологовому мало враховують те, що в кожної жінки свій темп народження дитини. Валеолог розповідає:

Я знаю випадок, коли через дуже повільний природний ритм жінки їй робили кесарів розтин. Вдруге вона народжувала вдома сама, де вже ніхто не приспішував, процес знову зайняв аж 20 годин, але зрештою все вдалося. І жінка, і дитина почувалися чудово, не було навіть жодного розриву.

За словами Вікторії Пантазі, для дитини значно корисніші природні пологи, а не кесарів розтин. Про це та інші цікаві речі можна дізнатися з перинатальних матриць американського психотерапевта Станіслава Ґрофа, який дослідив і науково довів, що під час внутріутробного розвитку і пологів у людини формується теоретична модель психіки: поведінка, характер, страхи…

Ускладнення бувають різними

Акушер-гінеколог, професор Олександра Бойчук застерігає: не потрібно забувати, що при появі ускладнень під час домашніх пологів нікому буде вчасно та адекватно допомогти породіллі: “Акушерство – це наука миттєво прийнятого рішення, тому в нас побутує такий вислів:

Усі знають, як починаються пологи, та мало хто знає, як вони закінчаться». Тож лікар не завжди здатен передбачити всі наслідки і ускладнення, які можуть виникнути у процесі.

Акушер-гінеколог пояснює, що ускладнення бувають різними. Передусім це кровотечі. Тут рахунок іде на секунди. Також це різні травми пологових шляхів, які найчастіше виникають під час перших пологів, при інтенсивній пологовій діяльності та при великому плоді (невідповідність ширини родового каналу до розмірів дитини). У медичному закладі їх іноді можна уникнути. Є ризик виникнення запального процесу матки через відсутність відповідних умов для народження дитини.

Як переконує Олександра Бойчук, знеболення пологів здійснюється за згодою жінки. У другий період пологів, а саме народження дитини, жінка має право вибрати положення, яке є зручним як для неї, так і для медичного персоналу. Після народження голівки дають можливість самостійно зробити поворот, не використовуючи ніяких методів. Епізіотомія (розріз промежини) здійснюється строго за показаннями, а не рутинно. При народженні дитини і задовільному її стані перерізають пуповину після завершення пульсації і викладають малюка на живіт матері, підтримуючи так званий “тепловий ланцюг”.

З боку плода теж може бути багато проблем: неправильне положення, випадіння петель пуповини, гіпоксія і ще низка інших ускладнень. Новонароджена дитина має певні особливості дихальної та серцево-судинної систем. Не слід забувати, що у малюка є період адаптації, котрий триває від двох годин до трьох діб. Якщо самі пологи пройшли добре, то існує ще післяпологовий період. До прикладу, перебудова саме серцево-судинної системи відбувається у перші хвилини життя дитини. Саме тому в пологовому будинку дитина перебуває протягом трьох діб. Адже ті проблеми, які можуть виникнути у немовляти, часто проявляються не одразу. Дитина може закричати і почати їсти, але чи це крик, чи стогін, чи правильне дихання? Про це може знати тільки лікар.

Керівник центру свідомого батьківства “Дівія”, акушер-гінеколог Наталя Якимчук зазначає: якщо жінка хоче народжувати вдома, відкидаючи медицину, то має бути готова до наслідків природного відбору.

З юридичної точки зору теж можна наштовхнутись на низку труднощів. А саме, при народженні дитини в домашніх умовах передбачається відсутність всіх необхідних документів для реєстрації та отримання свідоцтва про народження. Для цього до РАЦСУ слід подати довідку, яку видає комісія при Департаменті охорони здоров’я на основі документів від педіатра й гінеколога.

Небезпечна реальність

У європейських країнах домашні пологи – поширена практика. Однак там вони вважаються законними і максимально безпечними, адже супроводжуються фахівцями. Ведуть такі пологи акушери, які мають відповідні ліцензії, а під будинком породіллі постійно чергує реанімобіль, що чудово оснащений і є міні-операційною просто на місці, а в разі потреби швидко, до п’яти хвилин, може доставити в стаціонар. Лікарня на той момент уже є підготовленою. Там розгорнуто операційну і перебуває бригада лікарів, які знають, що десь тривають домашні пологи.

Також варто врахувати рівень свідомості європейок, які часто народжують після 30.

Наталя Якимчук зазначає, що в Україні домашні пологи – це не безпечна реальність: ризиків більше, ніж переваг. Акушерка, котра погодиться допомагати породіллі, в разі ускладнень ні за що не відповідає, адже працює поза законом. Таких жінок називають духовними акушерками, часто вони не медики за освітою, але самі народжували вдома, а потім неодноразово допомагали іншим породіллям. Духовну акушерку, як правило, обирають за рекомендаціями знайомих. Здебільшого шукають у Києві – там домашні пологи більш поширені.

До речі, окрім акушерки, є можливість скористатися послугами доули – помічниці під час пологів, яка надає психологічну та інформаційну підтримку.

Не так давно блогер Дмитро Гладун оприлюднив у мережі застережний пост щодо ризиків, які можуть спіткати при замовленні послуг домашньої акушерки. Чоловік зі своєю дружиною обпеклися на власному досвіді. Подружня пара домовилася, що акушерка проводитиме допологові вправи, прийматиме домашні пологи і підготує все для цього, а в разі непередбачуваної ситуації буде доулою в пологовому. Також після домашніх пологів акушерка мала патронувати три дні, а на четвертий піти з парою отримувати медичне свідоцтво про народження. Вартість послуг становила 800 доларів США (підготовка і пологи). Плюс 100 доларів, якщо пара захоче зробити капсуляцію плаценти.

Ми заплатили 200 доларів і поїхали зустрічатися з нею, – розповів Дмитро Гладун. – Акушерка запізнилася на шість днів (бо у неї діти мали високу температуру), і – головне – не зателефонувала. Оскільки пологи не відбулися в тих числах, які нам прогнозували по УЗД, то акушерка почала говорити про підняття ціни. І це вона зробила вже тоді, коли в моєї дружини почалися перейми. Аргументувала тим, що їх приїхало шестеро і усі 200 доларів вони вже “з’їли”. До самого кінця ми фактично не робили УЗД (хоча попередні показували, що синочок ще не розвернувся голівкою вниз), і акушерка сказала, що робити не треба. Вона оглянула живіт і запевнила, що дитина голівкою вниз, мовляв, усе гаразд. Ми довірились.

Коли почались перейми і було мінімальне розкриття, акушерка оглянула жінку і сказала, мовляв, схоже на те, що дитина виходить чимось м’яким, але не певна, що це: попа чи голова. А коли відійшли води, акушерка мовила, що це точно не голова і що варто викликати швидку. Дружина сказала, що нікуди не хоче їхати і буде народжувати з нею. На що акушерка відповіла, що пологи перші, тому вона не може приймати – надто велика відповідальність. У ролі доули акушерка теж відмовилася їхати в пологовий (як погоджували спочатку), бо не може робити флюорографію (годує дитину грудьми). Так пара опинилася в пологовому будинку. На щастя, все обійшлося і в них народився здоровий хлопчик. Авансовані гроші акушерка так і не повернула. Сказала, що віддасть, тільки якщо пара напише відмову від будь-яких претензій до неї.

Брати відповідальність

За словами Дарії Малярчик, основа успішних домашніх пологів – ретельна підготовка протягом усієї вагітності. Майбутня матуся читала багато літератури, переглядала фільми, робила спеціальні фізичні вправи, проходила підготовку з духовною акушеркою, яка навчила технікам розслаблення, правильного дихання, готувала шкіру тіла, втираючи спеціальні олійки, котрі робили її більш еластичною.

Звісно, що народжувати на “ура”, бо так робила подруга, чи тому, що прочитала про це в журналі, чи як данина моді – цілковите безглуздя, – переконує Дарія Малярчик.

Вікторія Пантазі додає, що дуже важливо розуміти необхідні тонкощі біології, фізіології, процесу пологів:

І взагалі я за те, аби під час домашніх пологів біля жінки перебував фахівець із медичною освітою.

Наталя Якимчук зазначає, що жінка в будь-якому разі повинна брати на себе відповідальність і заздалегідь готуватися до пологів – незалежно від того, де вирішила народжувати. Панянки, які є прихильницями пологового, часто чомусь вважають, що лікар повинен їх “розродити”, перекладаючи відповідальність на нього.

Ольга Савчин, яка народжувала вдома, каже, що нерідко доводиться слухати страшні історії про медиків-нелюдів у пологовому, якими матусі так люблять ділитися, ба навіть розповідати з героїчною гордістю, що пережили такий травматичний досвід. Однак Ольга Савчин наголошує – часто справа зовсім не в поганих лікарях, насправді це лише наслідок тривалої бездіяльності майбутньої породіллі впродовж усієї вагітності. Під час пологів жінка має багато усвідомлено працювати над собою. Ольга Савчин радить хоча б за рік до зачаття почати займатися своїм тілом: розтяжки, діафрагмальне дихання, інтимні м’язи, робота з емоціями.

У Біблії написано, що жінка народжуватиме в муках, – додає Ольга Савчин. – Однак у цьому контексті слово “муки” не зовсім коректно перекладене, воно має інше значення – праця.

Автор: Наталія МОСТОВА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 12

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...