“Більше половини нових франківців не знає про існування лялькового театру” – заступниця директора театру ляльок

Зала франківського театру ляльок, зазвичай, заповнена наполовину. Місцеві лялькарі мають цьому своє пояснення: більшість нових франківців не знає про існування лялькового театру в місті й не намагається прищепити дітям любов до вистави.

Про будні франківського театру ляльок “МІСТО” поспілкувалося з заступницею директора Тетяною Стефінів у Міжнародний день лялькаря.

Є категорія молодих батьків, які не до кінця розуміють користь вистави для дитини, – каже Тетяна Стефінів. – Театр ляльок – це не просто мультик, в кожній виставі – це культура, елемент повчальності. Якщо дитина не дивиться мультик “Губка Боб”, а дивиться “Лисиця і Ведмідь” чи “Хитрий лис” – вона набереться доброго. 90% сучасних мультиків несуть зло.

Фрагмент вистави “Лисиця та Ведмідь”

Лялькарка каже, що часто актори місцевого театру показують вистави в садках і школах міста, однак там вони є сирими, адже відчути всю атмосферу театру можна лише спостерігаючи гру на сцені.

Бачимо наскільки багато сьогодні в місті дітей, однак до нас приходить меншість. Краще ситуація на прем’єри, однак відвідуваність є сезонною. Наприклад, у період “городів” маленького глядача стає помітно менше, – розповідає Тетяна Стефінів.

Фрагмент вистави “Красуня та Чудовисько”

І переповідає розповідь своєї колеги з Молдови:

Працівниця тамтешнього театру ляльок, який розташований у місті, яке є меншим за Франківськ, квиток на лялькову виставу купують за 2-3 місяці. Попри те, що репертуар у них значно вужчий за наш, там діти по кілька разів дивляться одну й ту ж виставу. Коли я запитала: “У чому причина?”, колега відповіла: “В нас заведено ходити в театр з дитинства”.

Лялькарка каже: нещодавно на стометрівці вони презентували колекцію нових експонатів театру й за короткий період три молоді мами, які просто прогулювались повз, зізналися, що вперше чують про існування театру ляльок в Івано-Франківську.

Фрагмент вистави “Пан Коцький”

Заступниця директора театру пояснює, що колектив має натхнення до нових ідей та вистав, але фінансово всіх планів, на жаль, осягнути не може. Через невисоку зарплатню театр час від часу покидають талановиті актори.

Їдуть на заробітки, адже треба годувати сім’ї. Середня зарплатня актора – 4-5 тисяч гривень. Це не самий мінімум, але сім’ю не прогодуєш. Того року з театру звільнилося 4 чоловіків, – розповідає Тетяна.

Фрагмент вистави “Про Гриби”

Івано-Франківський театр ляльок знаходиться в підпорядкуванні обласної адміністрації, тому фінансування здійснюється з обласного бюджету: зарплати і часткова оплата комунальних послу. Решту театр витрачає з зароблених на виставах коштів.

Тетяна Стефінів каже: влада допомагає, цьогоріч навіть поміняли вікна і двері у приміщенні театру, але цього недостатньо.

Фото: фейсбук Руслан Марцінків

Начальник управління культури, національності та релігій ОДА Володимир Федорак, який сьогодні вітав франківських лялькарів з професійним святом, ситуацію в театрі описує в ключі позитивних змін. Пообіцяв, що з обласного бюджету цього року буде виділено додатковий мільйон для підтримки матеріально-технічної бази театру, зокрема придбають автомобіль.

Привітати працівників Івано-Франківського обласного академічного театру ляльок з Міжнародним днем лялькаря сьогодні прийшли й міські чиновники. Сам ж колектив влаштував для себе й глядача святковий концерт на якому виступили талановиті працівники театру.

Фото: фейсбук Руслан Марцінків