Як у Карпатах за давнім гуцульським звичаєм освячують продукти на Великдень

У Карпатах паску та інші продукти освячують у дерев’яних діжках.

Люди в деяких селах у Карпатах досі дотримуються прадавнього гуцульського звичаю. Вони освячують великодні дари в пасковцях, що схожі на болечки. Незвичні дерев’яні вироби виготовлюють зі смерекових та сливових дощок, йдеться у замітці газети “Експрес“.

Треба взяти 15-20 сухих дощечок, скласти їх вертикально до круглого дна, – пояснює майстер Іван Тикалюк. – На ці дощечки накладаємо дерев’яні обручі з ясена. Далі витесуємо кришку, якою накривають пасковець, а до боків прикріплюємо ручки. Опісля бочечку на паски випалюємо симетричними візернуками – колами, квіточками, робмами, зигзагами. Такі пасковці лужитимуть сто років.

Етнограф Микола Кавацюк додає, що у пасковець люди дуже цікаво складають продукти на освячення.

На дно ставлять покраяну паску, яку їстиме худоба. Далі вертикально по боках складають ковбаски, твердий сир – будз, а також сало. Всередину кладуть писанки, варені яйця без шкаралупи, маленьку бочечку – ракву – з маслом, пляшечку з водою, хрін, часник, а зверху – сіль, насипану в невеличку сільничку, яку колись накривали відрізочками полотна, а нині – папером або харчовою плівкою. Пасковець накривають кришкою і несуть святити.

Автор замітки: Сабіна Ружицька

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...