Як це – бути професійним грибником на Прикарпатті. ФОТО

Одного дня він вирішив приділяти час тому, що любить, і став одним із найвідоміших грибників на Прикарпатті.

Його основна робота – продаж нерухомості, але головна пристрасть – гриби.

Тричі на тиждень він виїжджає на тихе полювання. А у хорошу погоду – майже щодня, пише Українська правда.  Життя.

Коли знаходжу білий гриб або корбана, отримую адреналін. Якщо беру сироїжку або лисичку, це не те. Є багато їстівних грибів, але я за ними йду не для того, щоб їсти чи продати. Те, що приношу, переважно роздаровую, – розповідає 42-річний Юрій Соломченко.

ГРИБИ – ЦЕ ВРАЖЕННЯ, ЕМОЦІЯ

Я ходив по гриби зі своєю бабусею, коли ще був маленьким. Мене завжди тягнуло в ліс, – розповідає Юрій.

Одного разу настав момент, коли я подумав, що мушу приділяти час тому, що мені подобається. А часу завжди нема.

 Юрій вирішив, що ходитиме по гриби хоча б тричі на тиждень

Тож Юрій вирішив, що ходитиме по гриби хоча б тричі на тиждень.

Для цього знайшов роботу, яка дозволяє займатися грибництвом.

Збирати гриби для нього – насамперед враження, емоція.

Тихе полювання Юрій порівнює з шаховою партією: треба подумати, де стоять машини, якими дорогами могли піти грибники, де є грибниця: в молодому лісі чи старому.

 Це непросто, але це потрібно любити, – додає.

 Тихе полювання Юрій порівнює з шаховою партією

Йому набагато цікавіше збирати гриби у періоди, коли їх мало і треба шукати райони, де не сухо.

Цього року гриби є всюди. Я вже навіть не йду два дні на полювання. Мені аж забагато їх зараз, хочеться складнішого полювання, зараз все запросто, – зазначає чоловік.

ГРИБНІ МІСЦЯ: ЯК ЇХ ПРИХОВАТИ ВІД ОЧЕЙ ІНШИХ ГРИБНИКІВ

Полювання Юрія зазвичай починається з пошуку грибного місця.

Він ніколи не питає у місцевих, чи є у них в лісах гриби. Радше цікавиться, чи був дощ.

 Cаме на 3-5-й день після дощу можна зібрати найкращі врожаї

Скажуть, що нема, бо гриби – це валюта. Продати кілограм грибів – це 100 грн, 50 грн у залежності від їх виду. Люди можуть піти на день в ліс, назбирати 10 кг, і вже є 1000 грн. А от чи був дощ, вони скажуть. Через три дні після дощу я беру авто і їду в те село, – ділиться Юрій.

За спостереженнями чоловіка, саме на 3-5-й день можна зібрати найкращі врожаї.

 Перш ніж розпочати полювання, чоловік вивчає місцеві ліси

Та якщо грибниця запустилася, то можна збирати і на другий день після дощу.

Грибниця розташована 30 см під землею. Тому поки потягнуться волоски на 30 см, поки плід зав’яжеться, має пройти день-два, – розповідає грибник.

Перш ніж розпочати полювання, він вивчає місцеві ліси: дивиться, де є якісь кущики, під якими зазвичай ростуть гриби, і залишається там, де їх найбільше.

Переважно ходить тими селами і лісами, у яких уже був.

Тому вже має свої грибні місця і йде від одного до іншого, щоб перевірити їх: у якомусь ще не виросли, десь вже зірвали, а десь – ще маленькі.

Свої грибні місця Юрій не видає: саме тому він не зрізає гриб, а викручує.

Є така дискусія: зрізати чи викручувати. За великим рахунком, значення немає. Основа гриба – глибоко в землі. Те, що над землею – статевий орган, яким розмножується грибниця – спорами під шапочкою гриба. Коли зрізаєш – лишається білий слід, і тоді дуже легко знайти грибовище, тому я викручую. Навіть коли чищу гриби під час полювання, сміття викидаю десь дуже далеко, щоб не було видно, де я їх зібрав.

Зазвичай полювання триває до 5 годин, без урахування дороги до лісу.

Деколи потрібно лише в одну сторону їхати 5 годин. Тому іноді виїжджаємо о першій-другій ночі, – каже грибник. Треба приїхати, коли буде світати, бо всюди є грибники. Треба бути першим, тому що за ніч гриби виростають на 5-7 см.

ГРИБНИКИ-КІБОРГИ

У професійних грибників з часом виробляється такий зум, як у робота-кіборга з фільму про Шварцнеггера, переконаний Юрій.

Отак ідеш і вже скануєш той ліс, скануєш той колір, той образ, фігуру гриба. Можу вже побачити гриб за 20-30-50 метрів, – розповідає.

На полюванні він не використовує карт, хоча має їх на телефоні. Без них цікавіше:

Переважно мій маршрут – це півколо. В одній точці виходжу, де автомобіль, йду лівіше, потім угору-угору-угору, верхом вправо і вниз. Така крапелька виходить.

З собою Юрій не бере ні води, ні їжі, щоб міг зібрати не менше 15 кг грибів за раз.

З ним лише наплічник, рюкзак, всередині якого обов’язково кошик і ножик, щоб одразу почистити гриб і не носити з собою болота.

Болото може додати два зайвих кілограми.

Найголовніше – одягати водостійку куртку, щоб можна було у неї покласти телефон і він не промок.

Але зазвичай, якщо навіть куртка водостійка, але йде дощ, будеш все одно мокрий. Деколи приходжу додому повністю мокрий – до трусів, хоча і в чоботах, і у водостійкій куртці, – зазначає Юрій.

КОГО МОЖНА ЗУСТРІТИ У ЛІСІ

Деколи йду сам в гори і думаю: що буде, якщо зустріну медведя. Як я буду реагувати? Будую собі плани, що кидатиму на нього ревнивий погляд або ще щось. Складав-складав собі плани, йду лісом і несподівано – слід медведя – приблизно 10 см у глибину. Минає 10 хвилин, а я вже біля машини стою. Сам не зрозумів, що робиться. А це тільки від сліду, я ще медведя не бачив, – розповідає.

Та одного разу грибникові довелося під час полювання зустрітися з дикою твариною. Це був олень.

Коли він пробігає поряд з тобою, це так заворожуюче виглядає, то така машина, і ти коли сам в лісі в горах, це так шумить, такі звуки, – ділиться враженнями Юрій.

ЯК НА ПРИКАРПАТТІ ЇДЯТЬ ГРИБИ

У Карпатських горах всі переважно збирають тільки білі гриби.

Тут їх можна їсти навіть сирими, стверджує грибник.

Ми їх солимо, перчимо і їмо. Але то тільки з карпатськими грибами так можна, бо у нас в радіусі 100 км немає жодного шкідливого підприємства, і гриби вбирають все найкраще, що дає природа. У київських грибах у 100500 разів перевищується вміст важких металів. Їсти їх сирими – це суїцид, – каже чоловік.

Великі гриби йдуть на сушку, а якщо одразу готувати – на шашлик.

 Ми їх розрізаємо скибочками, чистимо, солимо і на ватру – за 10 хвилин шашлик готовий, – ділиться рецептом.

У грибників, які їздять з Юрієм, немає звичаю годувати компаньйонів під час тихого полювання – тільки під свою відповідальність.

Та у минулому році жінка, яка була з Юрієм на полюванні, пригостилася шматочком сироїжки і їй стало погано.

Є люди, у яких просто несприйняття грибів. Я можу сирі їсти, і мені нормально, а є люди, яким від цього може бути погано. Коли ми їхали у лікарню, мій товариш вирішив розказати їй історію, що у нього в класі від грибів померла дівчинка. Перше, що вона запитала у лікаря, коли ми приїхали: “Доктор, а я не умру?” Але у нас всі виживають, – сміється.

Сам Юрій труївся грибами лише раз – у дитинстві в Чернівцях. Тоді його ними пригостили, а потім забрала реанімація.

З КИМ ПОЛЮВАТИ

У Facebook у Юрія є співтовариства, за допомогою яких він шукає собі компаньйонів.

Зазвичай люблю брати з собою фанатів. Безкоштовно беру на полювання та везу тих, хто стверджує, що має мрію побачити гриби, – розповідає Юрій. – Такі люди не стогнуть, дають багато енергії, емоцій, які мені подобаються. Вони тішаться тому грибові, від них така енергетика йде, ті вібрації пам’ятаю цілу зиму, це для мене важливо.

В основному Юрій вирушає з тими, хто готовий ходити, носити і головне – мовчати.

Бо переважно що? То ніжка заболіла, то пальчик натерло. Іноді, коли беру когось із собою, навіть якщо це мужики по 40-50 років або жіночки, то це так, ніби я дітей набрав з собою. Починається: “А шо ето такое, а шо це, а шо ето за гриб?”. На питання відповідати не люблю, тому одразу пояснюю: нічого мене питайте, йдемо тільки за білими грибами, решту не беремо – коротко і ясно, – розповідає Юрій.

З 20 липня у Верховині, що у Івано-Франківській області, Юрій з товаришами планує почати організовувати волонтерські табори для АТОвців: вони разом збиратимуть гриби і продаватимуть за кордон.

Це буде своєрідною реабілітацією для військових, – пояснює грибник.

Усі фото з Facebook

Читайте також: На Прикарпатті рятувальники шукали заблукалого у лісі грибника

 

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...