Мед Атлант

Прошита кулями святиня

 

Військові дії залишають шрами на людських долях, будівлях та навіть святинях. Дві світові війни, що сколихнули XX століття, досі нагадують про себе у різний спосіб: артилерійські снаряди, що так і не встигли вибухнути, безіменні могили солдатів… А ще – кулі й гільзи, якими буквально всипана прикарпатська земля. Іноді їх можна побачити у найнесподіваніших місцях. Як-от на іконах, що написані у позаминулому столітті. Такі болючі сліди війни залишилися, зокрема, на образах святих іконостаса, який незабаром займе своє почесне місце у храмі в селі Погоня.

Історія святині, прошитої десятками куль, губиться у ХХ столітті, проте вже на початку ХХІ століття вона буквально виринає із забуття. Невідомий іконостас потрапив до Івано-Франківського краєзнавчого музею, щоправда, навіть не був облікований як експонат, просто зберігався у приміщенні ратуші. Та й про сліди, залишені війною, музейники здогадалися не одразу.

 

 

Іконостас обстріляли під час Першої Світової війни. Після цього святиню перемальовували, сліди від куль зашпаклювали

Цей іконостас потрапив до музею у 80-х роках ХХ століття, але звідки саме його привезли, ми не знаємо, – розповідає завідувач відділу реставрації краєзнавчого музею Валерій Твердохліб. – Не виключено, що закривалась якась церква, іконостас розібрали і привезли до ратуші, де він зберігався в одному з приміщень. Фрагменти іконостаса були дуже громіздкі і не вельми пасували до експозиції. Тож перед працівниками музею постала велика проблема – що з ними робити? У той час саме вийшов указ Леоніда Кучми про передачу культурних цінностей церквам. Тож наукова рада вирішила не обліковувати ці твори мистецтва, а просто передати їх церкві у Погоні, оскільки там вони важливіші.

Всі частини іконостаса зібрали і передали ігумену монастиря Успення Матері Божої у Погоні Никодиму Гуралюку. Там святині зберігалися і немов чекали свого часу. У 2015 році отець Никодим звернувся до реставраційного відділу краєзнавчого музею з проханням провести реставрацію іконостаса, адже реліквія була у дуже важкому стані. Коли фахівці взялися за роботу, були вражені побаченим.

 

 

У процесі реставрації ми виявили дуже цікаві факти, – пригадує Валерій Твердохліб. – Під шарами забруднень на рамі ікони “Тайна вечеря” знайшли напис олівцем “1808 року”. Ікони були повністю перемальовані, а сам іконостас – сильно пошкоджений. Увесь прошитий свинцевими кулями. В іконі святого Миколая взагалі застряг патрон. Ми схиляємося до думки, що іконостас обстріляли під час Першої Світової війни. Після цього святиню перемальовували, сліди від куль зашпаклювали.

Святиня надзвичайно цінна з точки зору історії та набуває нового значення в умовах війни, яка триває на сході України

Іконографія цієї святині, за словами Валерія Твердохліба, традиційна для XIX століття. Твори виконані у західноєвропейському стилі, притаманному для того періоду. Втім, ні про їхнього автора, ні про майстрів, котрі після обстрілу перемальовували іконостас, наразі нічого не відомо. Тим не менш, упевнений Валерій Твердохліб, святиня надзвичайно цінна з точки зору історії та набуває нового значення в умовах війни, яка триває на сході України: “Дуже символічно, що ми почали реставрацію у той час, коли в нашій державі відбуваються бойові дії. До того ми навіть не знали, що ікони прострілені”.

 

 

Символічно і те, що це не перша святиня зі слідами від куль у Погоні. Чудотворна ікона Матері Божої також прострілена. Реставратори вирішили не маскувати повністю “шрами” на іконах. Тож частково отвори від куль залишили – як символи тієї жахливої війни.

Це відбитки історії, – розповідає отець Никодим Гуралюк. – Ми не хочемо закривати ті сліди, треба, щоб про них пам’ятали майбутні покоління. Тому так, як воно є, так і залишиться.

Замість того, щоби встановлювати у церкві новий іконостас, у Погоні свідомо вирішили зберегти старовинний, адже певні, що він має значно більшу цінність.

 

 

200 років люди молилися коло тих ікон, – каже отець Никодим. – Ви собі не уявляєте, яка це цінність. Я був у світах, там є, наприклад, такі полотнища по півтисячі років, де вже ікон не видно, але люди коло того моляться, бо то цінність. А цьому іконостасу 200 років минуло. Він набирає цінності, і хочеться біля нього молитися.

За словами отця Никодима Гуралюка, іконостас встановлять у храмі Цариці Вервиці, який планують освятити у 2020 році. Тоді у Погоні святкуватимуть ювілей – відбудеться 25-та Міжнародна проща Вервиці.

 

 

Автор: Ольга РЕГА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 23.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА.у Telegram

Loading...