Масштабні лицарські бої влаштували на фестивалі у Галичі. ВІДЕОСЮЖЕТ

7 вересня у Галичі розпочався фестиваль “Галицьке лицарство”. Уже вдруге галицька земля приймає лицарів з різних куточків України. Чим вражало дійство, дивіться у сюжеті МІСТА:

Фестиваль “Галицьке лицарство” приурочений 1121 річниці міста Галич. Дійство триває другий день. І тут не лише лицарі, а ще й музика, театр, дитяча локація і смачна їжа. Захід організовують у рамках програми обласної ради “Відродження Галича як давньої столиці України”, що була прийнята два роки тому. Ініціатором програми став координатор громадської організації “Поступовий рух франківців”, історик, професор Сергій Адамович. 

“Осердям фестивалю є лицарі. На цьогорічному фестивалі їх більше. Ми додали додаткові локації. До прикладу, театр. Художники мають герби Галицько-Волинської держави. Є квести з історії Галича. Традиційно – любовна геральдика , – розповідає Сергій Адамович про особливості цьогорічного дійства.

Хедлайнером музичної частини став закарпатський гурт “Vandor”. Між лицарськими боями виконували свої композиції “MarіYana”, а франківські письменниці – Ольга Деркачова, Олеся Дибовська та Софія Сіренко читали любовну геральдику – про лицарів і для лицарів. Їхній перформанс називався “Любов без обладунків”.

Спробувати, як то бути лицарем, і сфотографуватися з шоломом чи мечем, міг кожен охочий. Микола ще малий, але вже бере до рук меч і пробує ним розмахувати. Важкий. Хлопчик каже: йому дуже подобаються лицарі. “Можливо, я через пару років сам стану лицарем. Вони дуже класно билися”, каже Микола.

Учора у Галич приїхали шість клубів реконструкторів: “Айна Бера Лісова”, “Айна Бера Поділ” та “Путивль” з Києва, “Чортополох”, “Зигмунт” з Івано-Франківська, “Айна Бера Чернівці”.

Клуб “Путивль”.

Лицарські турніри проводять за строгими правилами. Територія, де проводяться поєдинки, загороджена. До неї не можна близько підходити. Глядачі повинні зберігати відстань близько 1, 5 метра й пильнувати за дітьми.

Уперше цьогоріч лицарі демонструють поєдинок 16 на 16. Це один із найдинамічніших видів змагання, оскільки на полі збираються бійці різних класів. Перед боєм усіх бійців перевірили маршали, аби пересвідчитися, чи вони захищені. Адже під час бою можна отримати травми.

Здивували глядачів і бої “один на один”, де на рівні з чоловіками змагалися дівчата. Щоправда, вони програвали.

Юрій уже три роки займається історичною реконструкцією у київському клубі “Путивль”. Каже, що лицарські поєдинки – спорт для справжніх чоловіків. Питаємо в лицаря, як його захоплення сприймають удома.

“У мене батько довго займався спортом. Коли я став реконструктором, він сказав, що займаюся дурницями. Як я став регулярно тренуватися, ставлення змінилося. А от коли я приніс перші медалі, батько визнав мою діяльність”, – розповідає Юрій.

Вбрання на лицарях – відтворення автентичного обладунку часів середньовіччя. Зверху обладунку – плащ.

Обладунок зроблений зі сталі. Гартована сталь легші  й більш пружна. Майстрів в Україні багато, однак більшість з них працюють на закордонний ринок. На виготовлення виробу слід чекати пів року.

У бій лицарі взувають спеціальне стилізоване шнуроване взуття – так зручніше. Під обладунками – набивний одяг. На спині три шари ватину, а спереду – два. Так конструюють одяг, аби не було контакту заліза зі шкірою.

Шолом має невеликі прорізи для очей, вдається бачити лише невеликий простір перед собою. Тому треба швидко крутити головою, а це не завжди вдається, адже шолом прикриває шию повністю.

На сонці температура в обладунку може досягти 60 градусів.

Займатися реконструкцією задоволення дороге. Так, обладунки вартують близько 1500 тисячі доларів, зброя і догляд – ще плюс 400. А важить це спорядження близько 30 кілограмів.

Фестиваль має велике значення для нашого регіону, переконаний голова обласної ради Олександр Сич. 

“Слід долати історичну несправедливість: Галич – давня столиця України зведений до рівня невеликого районного містечка. Кожен, хто приїжджає в Івано-Франківську область, повинен знати не лише Буковель, Яремче, Говерла, а й Галич. Ми хочемо, аби до нас їхали туристи, пізнавали історію України”, – зауважив Сич.

Loading...