Як допомогти, коли життя на межі

Учора, 10 вересня, відзначали Всесвітній день запобігання самогубствам. Згідно з даними ВООЗ близько 800 тисяч людей щороку добровільно покидають цей світ. Кожні 40 секунд хтось скоює суїцид.

 

Статистика болю

23 січня цього року франківець намагався вкоротити собі віку. Він сам зателефонував до поліції. Патрульні застали його з ножем у руці. Його переконали поставити ніж і надали домедичну допомогу, а опісля госпіталізували в обласну психоневрологічну лікарню.

7 березня на одній із вулиць міста під житловим будинком виявили тіло чоловіка. Патрульні відшукали квартиру, звідки він випав. На стіні кімнати побачили написи – чоловік попереджав, що піде з життя. Родичі повідомили, що перед вчинком він поводив себе дещо дивно. Йому було всього 30.

24 червня намагався заподіяти собі шкоду ще один франківець. Був нетверезим, а коли приїхали патрульні, розмахував ножем.

19 квітня вчинили самогубство двоє літніх людей – чоловік на дружина. Вони було онкохворими.

7 травня вкоротив собі віку 17-річний хлопець з Калущини. Його знайшли через два дні на горищі.

26 червня пішов з життя військовослужбовець. Йому було 27.

Люди різного віку, професії, соціального стану добровільно йдуть з життя. Згідно з даними поліції Івано-Франківщини станом на 20 серпня цього року 100 осіб вчинили самогубство. Двох з них вдалося врятувати.

Найбільше самогубств в Івано-Франківську – 18, Коломийщині – 16, Косівщині та Рожнятівщині – по 8, найменше на Тлумаччині – 1.

Сум про все

У вчиненні самогубства об’єктивні фактори відіграють малу роль. Рівень життя на це не впливає. Загальновідомо, що більше вкорочують віку в країнах з високим рівнем доходу.

Пік вчинення суїцидів припадає на людей середнього віку – 50 – 55 років. В окрему групу можна виділити підлітків та молодих людей віком до 25 років. У цей період особистість ще не сформована. Окрім цього, на дитину можуть вплинути соціальні мережі. До прикладу, відома гра «Синій кит», пояснює лікар-психіатр Антоніна Пушко.

За статистикою більше спроб добровільно піти з життя вчиняють жінки, завершених суїцидів більше серед чоловіків.

Причини, що спонукають людину піти з життя, різні. Це можуть бути конфліктні стосунки, порушення ідентифікації особистості в соціумі, побутові проблеми, вживання психоактивних речовин, азартні ігри, погіршення здоров’я.

Однак визначальну роль тут відіграє суб’єктивне сприйняття власних можливостей, розповідає лікар-психіатр, психотерапевт, голова Івано-Франківського обласного осередку української спілки психотерапевтів Анатолій Гаргаун. З психоаналітичної точки зору, суїцид – повернення в утробу матері. Це то стан, де абсолютно комфортно, де не треба навіть дихати, щоб отримати кисень. Зі слів лікаря, причини – відчуття безвиході і неможливості нічого зробити; це так званий стан жертви.

90 % суїцидантів накладають на себе руки, бо страждають на певний психічний розлад. Найчастіше це депресія – дуже глибокий сум. Людина почувається пригніченою, улюблені справи не приносять задоволення. Це триває не менше двох тижнів. «Сум про все: про життя, як я живу, що роблю. Він такий глибокий і всепоглинаючий, що людина перестає хотіти їсти, спати, їй дуже погано», – зауважує психолог, психотерапевт Анна Шийчук.

Психолог звертає увагу: в нашому суспільстві психічні розлади – це табуйована тема. Як правило, поширеною є така думка: «Я піду до психіатра, що ж скажуть люди?»

Суїцид – не одномоментна дія, пояснює Антоніна Пушко. Її можна поділити на кілька етапів. Перший – суїцидальні думки, які виникають на фоні депресивного стану. Далі такі думки можуть перейти в роздуми про смерть, самогубство як про явище. Опісля приходять суїцидальні тенденції, коли людина обирає спосіб згуби. Потім – спроби. Четвертий етап – суїцид. Важливо помітити зміни у поведінці на першому та другому етапі, аби не допустити наступних.

Також слід зрозуміти: суїцидант хоче жити, але не бажає жити ТАК. Тобто, він емоційно переживає своє життя як нестерпне. Йому здається, що смерть – це єдина можливість завершити страждання.

Не тільки депресія може стати причиною самогубства. Це може бути шизофренія. «Людина чує голоси наказового характеру, які спонукають накласти на себе руки. Спочатку вона опирається, але потім може піддатися», – розповідає Юрій Сидорик, клінічний психотерапевт.

Клінічні психологи та психіатри працюють з тими, хто намагався вчинити спробу суїциду. Більшість з них попадає в реанімацію обласної психіатричної лікарні. Там їх пробують реанімувати чи надають допомогу. Згідно з Законом «Про психіатричну допомогу» там можуть утримувати потерпілого одну добу. А потім вирішує суд, чи є підстави тримати людину в лікарні довше.

Бути поруч

Суїцидальні настрої доволі важко виявити. «Більшість з тих, хто схильний до суїциду, намагаються самотужки впоратися з емоціями, надто сильними та страшними, щоб говорити про них вголос», – пише американський психіатр Марк Гоулстон у книзі «Як спілкуватися з психами». А коли не витримують, накладають на себе руки.

Що слід чинити, аби запобігти? Перше, слідкувати за близькими. Буває, людина повідомляє про свої наміри. Або ж каже про те, що їй погано. Це можуть бути сильні емоції чи незрозуміла поведінка.

Є люди, які думають про суїцид роками. Впродовж цього часу рідні повинні помітити те, що з близьким щось не так, вважає Анна Шийчук. Не можна ігнорувати пригнічені стани і спроби самогубства. Бо, як правило, після однієї спроби буде ще одна.

 «Як на мене, цінним флешмобом був #faceofdepression. Насправді, люди, які хочуть вчинити суїцид, виглядають щасливими. Їм дуже погано всередині, але ми цього не бачимо. Якщо хочемо піклуватися про рідних, слід просто частіше питати, як у них справи, говорити про глибокі почуття. У людини, яка має хороші соціальні контакти, нижчий ризик захворіти психічно», – каже Анна.

Як розпізнати, що найближчій вам людині дуже боляче; що робити, аби зрозуміти глибину цього болю? Варто почати з розмови. Марк Гоулстон у згаданій книзі зауважує: «Краще порушити болісну тему, ніж потім шкодувати, що не зробили цього». А тоді треба слухати – стільки, скільки потрібно.

Якщо ви помітили пригнічений стан у своїх близьких, безсумнівно, зверніться до фахівців – психотерапевтів, психіатрів. До слова, цим скоро займатимуться сімейні лікарі. Вони розпізнаватимуть такі депресивні стани й направлятимуть до вузьких спеціалістів.

Не можна говорити людині «ти можеш», бо таким чином підкреслюється протилежне. Коли близький демонструє, що з ним все гаразд, для хворого це маркер його незадовільного стану. «Бажано казати: спробуймо з цим розібратися, пошукати вихід», – каже Анатолій Гаргаун.

 «Гаряча лінія» як профілактика

Важливий засіб профілактики – наявність «гарячої лінії», акцентує Юрій Сидорик.

В Івано-Франківську з 2002 року працює служба психологічної допомоги «Телефон довіри». Звісно, тут не лікують, але можуть скерувати, куди потрібно, або ж підтримати словом.

«Телефон довіри» працює щодня з  16.00 до 21.00, номери 0686357539, 0667749894.

21 липня Уляна Супрун анонсувала створення «LifelineUkraine» для профілактики психічного здоров’я та запобіганню суїцидів. Гаряча лінія «LifelineUkraine» працюватиме 24 години на добу 7 днів на тиждень. Зараз у«Lifeline Ukraine»триває набір консультантів із кризових питань та менеджерів змін.

 

P.S. В соціології існує такий термін, як “Ефект Вертера” – це наслідування самогубства, які висвітлювалися у ЗМІ. Саме тому ми припиняємо ставити новини про випадки самогубств.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

  • ��������...
  • Loading...