#10yearschallenge: Івано-Франківськ тоді і зараз

На початку цього року в мережі активно обговорювали тренд на такий собі #10yearschallenge, в якому дописувачі порівнювали себе зараз та...

15 Лютого 2020 Ступ'як Женя

На початку цього року в мережі активно обговорювали тренд на такий собі #10yearschallenge, в якому дописувачі порівнювали себе зараз та якими вони були десять років тому. Челендж одразу захопив всесвітню павутину, яка була переповнена фото «тоді» та «тепер».

«МІСТО» вирішило приєднатися до флешмобу. Так, ми виокремили тему культурного життя та проблем міста, провели паралелі між 2009 та 2019 роками і зробили висновки про те, що ж змінилося за 10 років в Івано-Франківську та Україні.

Культурне життя

Саме десять років тому Україна стала повнолітньою, адже в 2009 році ми святкували 18-ту річницю незалежності нашої держави. 10 років тому 24 серпня перед парадом у столиці найвищі посадовці взяли участь у спільній молитві за Україну. А саме святкування Дня Незалежності розпочалося із традиційного параду військ та підняття Державного прапора.

Того року особливістю параду став демонстраційний показ зразків озброєння та військової техніки, розміщених на Хрещатику від майдану Незалежності до Європейської площі. А по його завершенню військові оркестри розважали українців.

Однак тоді святкували не всі… Поки Україна насолоджувалася неймовірним святом, урочистими промовами та феєрверками, в Сімферополі дехто з місцевих жителів вийшов на вулиці з плакатами з написами: «Долой бандеровский режим!», «Будущее Украины и Крыма – в союзе с Россией!», «НАТО – нет, России – да!», «Русскому языку – государственный статус», «Украина – раковая опухоль на истории и территории России!» та подібними висловлюваннями. Повідомлялося, що в акції взяло участь близько тисячі людей. Протестувальники з російськими прапорами крокували вулицею Кірова до площі Радянської, час від часу викрикуючи гасла «Крым – российская земля!», «Бандеровцы – вон из Крыма!».

А в 2014 році цей же Крим був захоплений та окупований російськими регулярними військовими частинами, а пізніше тимчасово анексований Російською Федерацією. Сьогодні окупація півострова не визнана міжнародною спільнотою та сприймається у світі як акт незаконної анексії у результаті збройної агресії Росії. Однак можна зробити висновки, що кримчани певною мірю самі ж накликали на себе біду.

Що стосується програми святкування Дня Незалежності України, тут теж можна провести цікаву паралель. Якщо в 2009 був організований традиційний парад і тодішній президент Віктор Ющенко оголошував вітальну промову, то нинішній глава держави Володимир Зеленський цього року вирішив взагалі скасувати проведення параду. Про своє рішення президент також повідомив в оригінальний формі – через пост у соціальній мережі «Фейсбук».

«Мені здається, що цього року замість параду краще виділити кошти нашим героям, військовим. Ми прийняли рішення виділити 300 мільйонів гривень на премії усім нашим військовим – солдатам строкової служби, курсантам, сержантам. І обов’язково бійцям, які виконують завдання в зоні ООС», – йшлося у відеозверненні Зеленського.

Згадуючи про день народження нашої держави, неможливо обійти стороною тему дня народження міста Івано-Франківськ.

Щороку славне місто Франкове готується до своєї чергової річниці. Цього року органам влади вдалося здивувати франківців насиченою програмою та великою кількістю святкових заходів. Були традиційні урочистості, крім того, до Франківська завітала делегація з Китаю, з якою було домолено про співпрацю.

На вечірніх концертах містян вітали відомі українські гурти – «The HARDKISS» та «Каzка», а також Арсен Мірзоян. Словом, 357-й день народження нашого міста провели з розмахом.

На відміну від святкувань 2009 року, які були дещо скромнішими. Найбільше тоді запам’яталось рішення міської ради провести урочисту ходу шкільних, студентських, молодіжних, мистецьких, а також трудових колективів від пам’ятника Франка і до площі Ринок. Франківці таку пропозицію сприйняли саркастично, і журналісти одного з видань написали, що таке свято здається дуже кумедним і навіть трохи схожим до радянської показухи.

У 2009 року святкування були скромнішими. Найбільше тоді запам’яталось рішення міської ради провести урочисту ходу шкільних, студентських, молодіжних, мистецьких, а також трудових колективів

Але було й просвітлення у чиновників – ідея провести футбольний матч між командою зірок української естради «Маестро» та збірною Івано-Франківська  «Ратуша» припала франківцям до душі.

Ну і, звісно, традиційне – 347-й день народження Станіславова не міг обійтися без фестивалю ковальського мистецтва.

Від культури і до проблем міста

До Дня міста також звучали пропозиції організувати ямковий ремонт та привести Франківськ до ладу – це був би найкращий подарунок до свята. Дороги, затори, сміття – проблеми, які були, є і будуть (бо таки навіть через 10 років будуть). Крім названих, пропонувалося вирішити питання з дорожніми розмітками, переходами, фарбуванням парканів, лавочок, ліквідацією стихійної торгівлі. До речі, до такої роботи слід братися не лише перед важливими датами міста.

Так, покопирсавшись в архівах друкованої преси за 2009 рік, знаходимо такі знайомі заголовки та статті, що здається, цих десяти років зовсім і не було.

«Місто сиплеться на голови» – так звучав один із заголовків однієї з місцевих франківських газет. Матеріал ще 2009 року, а проблема актуальна  в місті і досі.

Івано-Франківськ як потерпав десяток років тому від того, що осипаються фасади старих будівель, так потерпає і зараз. У 2019 ця проблема є однією з найбільш обговорюваних серед місцевих активістів та диванних критиків. Сьогодні нікого вже не здивуєш і навіть не налякаєш балконом, що падає.

Однією із важливих тем 10 років тому була реконструкція «Пасажу Гартенбергів». Інтелігенція зверталася тоді до голови ОДА Миколи Палійчука із проханням не допустити його руйнування. Нагадаємо, що тоді там був розташований торговий центр «Мальва» і приміщення планували істотно модернізувати, однією із причин для цього мало бути збільшення торгових площ. Тоді той скандальний проєкт таки не втілили у життя, а згодом у приміщенні відкрили дорогий заклад харчування. А от торгові площі вдалося власникам по-своєму збільшити, добудувавши «всесезонник» із різних сторін будівлі.

«Біля ратуші більше не торгують рибою», – повідомляли десять років тому на оперативній нараді в міського голови. Тоді в центрі активно продавали рибу. А завдяки роботі тодішньої комісії з ліквідації стихійної торгівлі торгові ятки з рибою зникли.

Якщо зі стихійною торгівлею в місті боролися ще з 2009 року, то в 2019 це одна з найобговорюваніших проблем міста. Здебільшого свої претензії та пропозиції до влади люди висловлюють у соціальних мережах. Проте очевидно, що 10 років – це надто малий термін, щоб побороти стихійну торгівлю в місті.

До речі, десять років тому запитання органам місцевої влади ставили в місцевих друкованих виданнях і чекали, поки вийде новий номер, аби отримати свої відповіді. За допомогою таких листів ми знайшли ще кілька проблем Франківська 2009 року, які є актуальними й донині.

Дороги, здається, вічна проблема. Так, в одному з архівних номерів десятирічної давності знайшли «пост минулого», який підтверджує, що ями на дорогах – звичне явище як тепер, так і десять років тому.

«На вулиці Макуха такі ями, що машини пірнають з дахом. У тому районі багато підприємств, активний рух, а проїхати нереально. Влада може цьому якось зарадити? Хоча б уже позасипали ті ями…» Або ще один лист схожого змісту: «У нас біля будинку – калюжі та вибоїни. Ходити просто неможливо. Коли це буде виправлено?»

Саме у 2009 році тодішньому міському голові Вікторові Анушкевичусу автомобілісти подарували старенького «запорожця». Вони обгорнули його плівкою та прикрасили бантиком. Цей подарунок став логічним продовженням акції, яку провели за місяць до цього – іронічно перейменували вулицю Дудаєва на проспект Анушкевичуса. Метою обох акцій було привернути увагу до неякісних доріг у європейському місті.

Сьогодні ж вулиця Дудаєва відремонтована, як і багато інших шляхів у місті. Зокрема, через децентралізацію та можливість витрачати кошти на комунальну галузь.

Ба більше, за кошти міської громади у Франківську розпочали серйозний проєкт – будівництво моста на Пасічну, загальна вартість якого понад 400 млн грн. Саме на міст нинішній міський голова Руслан Марцінків попросив у президента Володимира Зеленського 150 млн грн. Мовляв, якщо будуть кошти, то вже до кінця 2020 року буде й міст.

Натомість у 2009 році преса писала про те, що міська влада просила з державного бюджету 130 млн грн на заходи з підготовки та відзначення 350-ліття Івано-Франківська. За ці кошти тоді планували значно поліпшити історико-культурний імідж міста. Зокрема, хотіли відновити бастіон та зробити реконструкцію палацу Потоцьких. Грошей тоді держава не дала. Бастіон відновлено приватним коштом, а палац Потоцьких і 10 років по тому не вдалося реконструювати.

Саме у 2009 році тодішньому міському голові Вікторові Анушкевичусу автомобілісти подарували старенького «запорожця». Вони обгорнули його плівкою та прикрасили бантиком

З паркуванням в Івано-Франківську та ж ситуація. Питання як було одним з основних у 2009 році, так і залишилось на тій самій позиції через 10 років. «По вулиці (не будемо називати, бо вже минуло десятиліття з того часу) базарники влаштували стихійну стоянку. Люди, які приїжджають на «п’яний» базар, ставлять машини у прохід і загороджують людям дорогу. Ми хочемо, щоб там поставили знак «Стоянку заборонено». Куди нам звертатися з цього приводу?». Сьогодні ж постів у фейсбуці про неправильне паркування також сила-силенна.

Підсумовуючи, з жалем констатуємо, що зачароване коло проблем за ці десять років не розірване. Сподіваємось, наступний #10yearschallenge 2019–2029 буде більш оптимістичний.

Автор: Вікторія Пасайлюк  

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 29

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Автори

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Загрузка...
Loading...