Чужа коробка

«Не підбирайте кинутих речей, хоч би якими привабливими вони були», – застерігає нас поліція. Справді, замаскованими під загублені кимось речі можуть бути вибухові пристрої. Журнал «МІСТО» впродовж п’яти днів перевіряв у Івано-Франківську, наскільки добре пам’ятають про такі поради містяни. Кожного дня ми «забували» коробки у різних місцях і спостерігали реакцію перехожих.

День перший

Субота. 14:30 – 17:30

Свій провокаційний експеримент ми розпочали з багатолюдного Вічевого майдану. Колись тут був переговорний пункт, тепер – Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), де теж сходяться багато різних людей та інтересів. Крім цього, гуляють і призначають рандеву як місцеві, так і приїжджі. Влітку основним місцем зустрічей тут є фонтан, а взимку – новорічна ялинка.

Коробку ставимо біля терміналу «Приватбанку», що при вході в ЦНАП. Робимо вигляд, що користувалися ним і просто забули, а через кілька хвилин відходимо на 20 метрів. Дуже скоро одні люди розійшлися, на їхнє місце прийшли другі, а потім – нові. Коробка поки там, де й була.

Як не дивно, до терміналу часто підходили перехожі, але більшість з них навіть уваги не звертала на коробку. А той, хто бачив, не торкався. Можливо, люди не помічали коробки тому, що вона зливалася зі стіною, а користувачі терміналу були просто заклопотані своїми справами.

Невже ніхто так і не зверне уваги? Пробуємо провокувати людей. «Ви забули коробку», – кажемо нацгвардійцю, що відходить від терміналу. «Ні, то не моє», – різко відрубав молодик і подався геть.

Далі люди знову пасивно проходять повз: хтось фотографує ялинку, хтось робить селфі на її фоні. «Хлопці, а коробку свою не забираєте?» – питаємо у молодих людей, які скористалися терміналом. «То не наше», – відповідає один. «А якщо там якась бомба?» – гигоче інший, і вони зникають у натовпі байдужих перехожих.

Після тригодинного простою забираємо коробку. Наразі схоже, що святковий настрій не дозволяє думати про погане. Завтра спробуємо повеселитися ще.

День другий

Неділя. 13:45 – 14:50

Оскільки настрій новорічний, то наступного дня ми вирішили зробити святковим і наш пакунок. Кладемо в картонний ящик трохи макулатури, додаємо кілька шоколадних цукерок і запаковуємо у яскравий блискучий папір. Ставимо все у пакет та вішаємо на ручку дверей центрального вокзалу. Як не дивно, але навіть тут коробка знову не помічена. Вокзал то наповнюється пасажирами, то порожніє, а пакунок і далі там, де й був, ніби невидимка. Лише кілька людей його помітили. Глянули, подумали, роззирнулися, але згодом пішли геть. Ніхто не заглянув у пакет, не доторкнувся, не спитав, чий він. Та через годину звідкись узялася купка циган. Вони обступили коробку, і малий, на вигляд років п’яти, таки вкрав наш пакунок. Хоч далеко з ним не тікав – схопив, заніс у приміщення вокзалу і миттєво розірвав.

Люди спостерігали, ніхто навіть не зробив зауваження. Зрештою, навіть якби хтось і хотів, то не встиг би, бо все це відбулося протягом кількох секунд. Кілька цукерок хлопця розчарували, але навіть їх він проковтнув умить. Родичі малого стояли і обурено сварилися по-своєму. Мабуть, сподівалися на щось більш цінне. Згодом вони зникають у натовпі, а з нашого пакета лишається тільки купка сміття. Мешканці і гості Івано-Франківська байдуже спостерігають за картиною, хтось узагалі відвертається. Аж тут знову з’являється циганчук і починає прибирати: робить це так само швидко, як і смітив. Знову зникає.

День третій

Понеділок. 15:50 – 17:00

Цього разу знову беремо яскравий пакунок і несемо його до ратуші. Коробку ставимо біля фонтану і зникаємо в натовпі. Спочатку її ніхто не помічає, історія повторюється. Через деякий час поодинокі перехожі починають звертати увагу. Молодий, пристойно одягнений хлопчина, що, здається, когось чекає, починає придивлятися. Ходить туди-сюди і врешті зупиняється прямісінько біля «підстави». Нахиляється ближче, але торкатися не хоче, зрештою прямує геть. Десь за 20 хвилин повертається і знов пильнує за коробкою. Мабуть, повернувся за нею, але забрати не наважується. Відходить кілька кроків убік і спостерігає.

Аж тут до коробки підходять ще двоє молодиків, схожі на студентів. Вони кидають оком на «подарунок» та людей навколо. Перепитують, чиє це, а коли розуміють, що власників нема, то беруть у руки. Далі починають фотографувати. Пишуть щось у телефоні, забирають коробку і зникають з нею у сутінках. Через кілька годин у «Типовому Франківську» в соцмережі «ВКонтакте» ми знайшли таке оголошення: «#help_tf Хто забув запакований подарунок біля ратуші? Знайдено о 17-00. Дзвонити за номером: 0980680668. Знайдіть, прикро, що до когось Миколайчик не прийде)».

Відповіді не забарилися – від тривожних до іронічних. «А якщо там бомба?» – питав хтось. «Передумав дарувати)», – коментував другий. «Я бачила власника», – жартувала дівчина. «Бомба стопудово…» – писав ще хтось. «Це бомба, араби залишили», – підігрівав тему інший. «Повідом у поліцію про підозрілий пакет», – нарешті радили коментатори. Хлопець, який написав оголошення, таки не витримав і зірвав завісу: «Та то розіграш) напхали сміття повну коробку) хоча б гарну обгортку отримав))».

День четвертий

Вівторок. 8:35 – 17:25

Цей день і час ми обрали не випадково. Адже саме по вівторках кількість журналістів, чиновників і комунальників на один квадратний метр у міськвиконкомі зашкалює – мер Івано-Франківська проводить оперативну нараду. А отже, міркуємо, нашому пакунку довго тут не простояти.

Журналісти «МІСТА» слідкували за оперативною нарадою у міського голови з новинних стрічок на інформаційних ресурсах. У той день він був суворий, давав багато вказівок і мав претензії до роботи патрульної поліції.

Кілька разів попри коробку пройшла прибиральниця. Вона дивилась у її бік, та не наближалася. Прибирала територію, працювала на клумбах. Охоронець час від часу виходив курити. Теж бачив пакунок, але ближче не підходив. Мабуть, вважав, що то не його справа.

Коли оперативка завершилася, з будівлі почали виходити посадовці та журналісти. Більшість коробку навіть не помічала. Але були й такі, хто кидали оком. Проминули її, озираючись, дві журналістки. Пройшов заклопотано керівник міського відділу МНС Василь Мацалак, зиркаючи в бік невідомого предмета. Минув пакунок і керівник Муніципальної варти Богдан Кухарук. Через кілька хвилин чоловіки зустрілися за три кроки від «подарунка». Мацалак кивнув колезі у бік коробки, той щось відповів, обоє посміялися та розійшлися в різні боки.

Минув пакунок навіть безхатько, теж озираючись у його бік. На нього в нас була найбільша надія. Кому ж, як не йому, потрібен нічий новенький пакунок? Минула ще година, ніяких новин. Згодом наш бездомний вдруге наблизився до коробки. Цього разу він підняв її, потряс, намагаючись зрозуміти, що всередині, потім поставив на місце і попрямував геть.

Пізніше повз коробку пройшов начальник управління патрульної поліції Дмитро Міхалець, причому двічі. Подивився з цікавістю, але не наблизився. Ще через півгодини пройшли повз два представники муніципальної інспекції. Коли годинник пробив полудень, з адмінбудинку почали виходити працівники на обідню перерву.

Охоронець уже, мабуть, вдесяте вийшов покурити. Але до коробки, як і раніше, не наближався. О 13:10 пакунок зацікавив компанію чоловіків. Вони його трохи поштрикали, потрясли, поприкладали до вух. Коли зрозуміли, що там не бомба, то поставили на більш видне місце і пішли геть. Через дві години до об’єкта підішли ще двоє чоловіків. Вони теж потрясли його, але на цьому закінчилося.

О 16:25 на місце події повернувся той самий безхатько. Спершу підійшов до «Urban Space 100» і поколупав попільничку, забравши найжирніші недопалки, а потім помандрував далі. За день він уже втретє дивиться на коробку, та цього разу наближається до неї не роздумуючи – підходить, аби сміливо забрати. Що ж, він його заслужив, пакунок чекав довгих сім годин.

День п’ятий

Середа, 15:10 – 15:35

Якщо на вокзалі ми замаскували коробку під подарунок, то біля універмагу «Прикарпаття» вирішили, що це зайве. Ринок – місце, де коробка мала би точно знадобитися.

Найбільшою проблемою тут було забути свій пакунок, адже довкола купа людей. І нам вдалося це навіть не з першої спроби, бо спочатку продавчиня нагадала. А дійсно, зітхаємо, забули коробку, куди вже подінемось. Врешті пересідаємо трохи далі, ховаємося в юрбі й тікаємо.

Коробка простояла на ринку 25 хвилин. Її забрала якась продавчиня. І зробила це досить звично, навіть не звернула уваги на те, що всередині – макулатура.

***

Весела історія наштовхує на сумні висновки. Уваги на підозрілий предмет не звернули навіть ті, хто мав би зробити це першими. Ба більше, мали би вчити та застерігати інших бути обачними і зосередженими. А якби там був дійсно якийсь вибухонебезпечний предмет? Ціна ризику надто висока…

До теми:

Помітивши підозрілий пакунок чи коробку, про що необхідно пам’ятати

Насамперед у жодному разі не чіпайте його. Відійдіть на безпечну відстань, спробуйте обмежити рух інших громадян довкола та обов’язково повідомте про свою знахідку у поліцію.

Не підбирайте кинутих речей, хоч би якими привабливими вони були, там можуть бути закамуфльовані вибухові пристрої (у пластикових банках, стільникових телефонах тощо). На вулиці не бийте ногами предмети, що лежать на землі. Характерні ознаки, які вказують на можливу наявність вибухових пристроїв у невідомому предметі:

– підозрілі обставини появи сумок, пакетів, коробок, металевих і скляних ємностей тощо, залишених без догляду власниками в цьому місці й у цей час;

– підозрілі обставини появи щойно поштукатурених або свіжопофарбованих місць на стінах, свіжоскопаної ділянки землі або свіжої купи сміття;

– наявність у предметів характерного вигляду штатних боєприпасів, учбово-імітаційних, сигнальних, освітлювальних, піротехнічних виробів;

– наявність очевидних деталей, які приводять вибухові пристрої в дію (елементи живлення, тумблери, кнопки, таймери, проводи тощо);

– звук роботи годинникового механізму з підозрілого предмета;

– наявність у предмета запаху бензину, газу, розчинника, а також інших хімічних речовин;

– наявність електроприводів (антен, мобільних телефонів), світловоду, який мигтить або безупинно горить;

– наявність диму, який виходить із предмета;

– наявність у дверях (вікнах) будь-яких сторонніх предметів, закріплених до них шнуром, проводом або липкою стрічкою.

Якщо знайдений предмет, на вашу думку, не повинен перебувати в цьому місці і видався вам підозрілим, не залишайте його без уваги.

На усі без винятку повідомлення поліція забезпечить оперативне реагування відповідних служб, зокрема вибухотехнічної служби поліції, та подбає про безпеку людей.

Сектор комунікацій 

Головного управління Національної поліції 

в Івано-Франківській області

Фото: Мар’ян Николюк

Автор статті: Тетяна Соболик

Стаття вийшла у 3 номері журналу “МІСТО”