Втрати окупанта станом на 218 день війни

58580
Особовий склад
261
Літаків
224
Гелікоптерів
2325
Танків
4909
ББМ
1385
Артилерія
175
Засоби ППО
331
РСЗВ
3751
Автомобільна техніка та цистерни з ПММ
995
БПЛА
15
Кораблі та катери
Купити квартиру Івано-Франківськ

Фіктивні гарантії (про візи в США)

Інтернет рясніє оголошеннями, в яких різноманітні фірми гарантують відкриття візи у США. Немало таких послуг надають і в Івано-Франківську. Насправді на цьому ринку є чимало шахраїв, які можуть допомогти хіба що правильно заповнити анкети. Але вірити їм не варто – вони аж ніяк не впливають на те, чи дозволить вам Посольство США мігрувати за океан.

«Ми забезпечуємо повну візову підтримку, необхідну для оформлення візи в США: заповнюємо анкету, документи і готуємо до співбесіди», «Виїхати в США легально ще ніколи не було настільки просто», «Досвідчені юристи допоможуть вам отримати візу в США швидко та без додаткових зусиль», «Гарантоване оформлення віз у США!» – так заманюють фірми-посередники клієнтів, які хочуть поїхати до Сполучених Штатів Америки. Деякі з посередників чесно обіцяють, що зможуть допомогти лише із заповненням анкети, дехто гарантує відкриття візи, а хтось навіть обіцяє легалізацію в США, до прикладу, через оформлення політичного притулку.

Наші співрозмовники натрапляли на посередників, які гарантують відкрити візу в Америку за 40-100 доларів. В офіційних прайсах більшості франківських фірм «відкриття візи» коштує 35 доларів. Що ж входить у цю суму?

Гіркий досвід

Франківчанці пані Лідії Калинюк тричі відмовляли у відкритті туристичної візи в посольстві. Хоча, коли вона вперше пробувала це зробити, за рекомендацією знайомих звернулася до посередниці.

«Оформлення візи там коштувало 200 доларів, з них 160 – консульський збір. Фотографували, заповняли анкету, реєстрували у посольстві на співбесіду й готували до неї», – розповідає жінка. Зокрема, посередниця ще орієнтувала, які на співбесіді ставлять запитання.

Вони не панькаються і не розбираються, чому у тебе неправильно заповнені документи. Якщо все добре, відкривають візу, ні – до побачення

«Я їхала в гості, і та жінка мені сказала, як і що я маю говорити. Мовляв, їду до дочки, довго її не бачила, скучила, от вона вийшла заміж, а я на весіллі не була. Зараз донька чекає дитину, і дуже хочу побачитися, – згадує пані Лідія. – Насправді в тому посольстві нікого не цікавить, бачила ти свою доньку чи ні».

До речі, сама ж посередниця, за словами жінки, відкриття візи не обіцяла і зізналася, що деякі її клієнти подавалися на візу по вісім разів. Головне – мати терпіння і… гроші.

Лідії Калинюк візу відкрили з четвертої спроби після того, як її донька з США подала запит про возз’єднання сім’ї. Так, жінка поїхала у Штати не по туристичну візу, а на постійне місце проживання. Лідія вважає, що у посольстві отримала три відмови через те, що її прізвище було в базі даних, адже колись вона виграла лотерею «Грін Кард». Коли подала документи у посольство, в паспорті не були вписані її діти.

«Вони не панькаються і не розбираються, чому у тебе неправильно заповнені документи. Якщо все добре, відкривають візу, ні – до побачення. На мою думку, тричі відмовляли, бо я числилася у базі, що маю бажання емігрувати, і тут через кілька років відкриваю туристичну візу. А ці сумнівні контори спочатку переконують, що тобі на 99% дадуть візу, а натомість отримуєш писульки з відмовою», – розповідає Лідія.

При цьому емігрантка вважає, що натрапила на досить порядну посередницю.

«Знайомий їхав через посередника, то заплатив 100 доларів, аби той лише заповнив анкету. Йому відкрили візу з першого разу, і він свято вірить, що допоміг у цьому посередник, і тепер радить усім знайомим до нього звертатися», – додає вона.

Ще одна мешканка Івано-Франківська Ольга Якуб відкрила туристичну візу в США з другої спроби. У «надприродні» сили посередників, які обіцяють золоті гори, не вірить. Подавала документи у посольство на отримання візи сама.

«У заповненні анкет немає нічого складного. Ти заходиш на сайт посольства, там уся інформація детально розписана. Анкета складена англійською, але підводиш курсор – і читаєш суть запитань в українському перекладі. Тобто бачиш, що від тебе хочуть, і латинкою вписуєш відповідь», – каже вона.

За словами жінки, на співбесіді треба надати якнайбільше доказів, що у вас вагомі причини повернутися в Україну.

«Не факт, що візу відкриють. Тут як пощастить. На мою думку, в них має бути якийсь відсоток відмов, – вважає Ольга. – Перший раз мені відмовили. Вдруге я потрапила на співбесіду до того ж консула. Він упізнав мене і каже: «Ой, ми вже з вами спілкувалися». Взяв мої документи, потім віддав і відправив у інше віконечко. Другий консул лише спитав, до кого я їду, і дав мені «позитив». А той, що мене відправив, того дня багатьом давав відмови й одиниці, як мене, відправляв у інші віконечка. Тобто, я так зрозуміла, що в нього на цей день було завдання давати лише відмови. А в його сусіда – навпаки».

Деякі клієнти подавалися на візу по вісім разів. Головне – мати терпіння і… гроші

Також Ольга Якуб розповіла, що взяла на співбесіду документи про наявність майна, довідку з роботи. Втім, на них ніхто не зважав.

«До тих документів ніхто не дивився. Зазвичай запитують те саме, що і в анкеті, та звіряють відповіді. Додатково питають, в яких країнах була, де працюю, хто чекає вдома. Але, думаю, ці запитання ставлять для того, щоб подивитися, як ти реагуєш, визначити морально-психологічний стан», – вважає жінка.

А Оксана Мельничук акцентує, що доля погодження візи вирішується на співбесіді, яка відбувається українською чи російською мовами. «Я двічі проходила співбесіду, спочатку для себе, а потім для дитини. Всі відповіді вносять у комп’ютер, тому треба відповідати правдиво. Також важлива впевненість у собі і вміння переконувати», – ділиться досвідом жінка.

Мовляв, навіть якщо у вас успішний бізнес, багато нерухомості, але при цьому ніяковієте, маєте зовнішність студента і поки без дітей, то вам можуть відмовити. Слід пам’ятати, що ви спілкуєтеся з добрими психологами, які спершу дають можливість розслабитися, а потім ставлять спонтанне питання з анкети. І відповідь на нього може бути вирішальною.

Ви спілкуєтеся з добрими психологами, які спершу дають можливість розслабитися, а потім ставлять спонтанне питання з анкети. І відповідь на нього може бути вирішальною

До речі, жінка запевняє: якщо двоє батьків мають візи і з ними уже їздили в США, повертаючись вчасно, то надалі дітям можна відкрити візу навіть поштою.

Обійтися без посередників

Отже, виїхати в Сполучені Штати Америки можна за допомогою імміграційних та неімміграційних віз.
Імміграційні візи відкривають через родинний зв’язок чи участь у Диверсифікаційній Візовій Програмі, яку проводять раз на рік (відома, як лотерея «Грін Кард»). Переможцями лотереї щороку стають приблизно п’ять тисяч українців. У розіграші беруть участь люди, які не мають близьких родичів у США, але планують туди емігрувати. Розіграш «Грін Кард» щороку починається на початку жовтня і триває шість місяців. До речі, зареєструватися на нього можна тільки на офіційному сайті dvlottery.state.gov. Це безкоштовно, але знов-таки, посередники часто вимагають за послугу гроші.

Багато турагентств Івано-Франківська пропонують роботу в США через оформлення політичного притулку. Знову ж таки, від них не залежить, чи нададуть вам політичний притулок або статус біженця.

Потенційні біженці, які приїжджають з України, повинні подавати прохання на політичний притулок протягом одного року з часу прибуття в США. Такі люди їдуть у Штати за туристичною візою, там мають надати докази своїх побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, національності, належності до певної соціальної групи або політичних переконань.

Відтак, якщо вам нададуть статус біженця, то через Посольство США в Україні можна подавати документи на візу для чоловіка чи дружини і неодружених дітей до 21 року.

Неімміграційні візи відкривають для осіб, які хочуть поїхати до США на тимчасове перебування у справах бізнесу, відпочинку чи лікування, роботи або навчання.

Тож, щоб подати заяву на отримання візи, необхідно сплатити консульський збір, який для туристів, бізнесменів, студентів та учасників програм обмінів становить 160 доларів.

Для тимчасових робітників, практикантів, працівників міжнародних компаній, яких відряджають за переведенням працювати на керівних посадах в американських підрозділах цих компаній, спортсменів, артистів, релігійних працівників та учасників міжнародних програм культурного обміну консульський збір становить 190 доларів.

Віза не гарантує в’їзду до країни. Інспектор імміграційної служби у пункті перетину кордону визначає, чи може власник візи в’їхати до Сполучених Штатів та термін перебування у США

Відтак, треба заповнити анкету на отримання неімміграційної візи та записатися на співбесіду, при цьому вказати номер вашого закордонного паспорта, квитанції та десятизначний номер штрих-коду зі сторінки підтвердження подачі анкети. І останнє: прийти на співбесіду в Посольство США у призначений день і час. Вам необхідно взяти з собою роздруковану копію листа-підтвердження призначеної співбесіди, сторінку підтвердження подачі заяви, одну фотокартку, зроблену протягом останніх шести місяців, дійсний закордонний паспорт, а також оригінал квитанції про сплату консульського збору.

До речі, віза не гарантує в’їзду до країни. Інспектор імміграційної служби у пункті перетину кордону визначає, чи може власник візи в’їхати до Сполучених Штатів та термін перебування у США.

У Консульському відділі немає окремої процедури подачі документів для аплікантів, яким нещодавно відмовили у видачі візи. Тому вони повинні повторно сплатити консульський збір та пройти співбесіду за загальною процедурою

Як зазначили наші співрозмовники, котрим із першої спроби не відкрили візу, у посольстві причин відмов ніхто не пояснює. Однак на веб-сайті Посольства США вказано, що відмова у відкритті візи найчастіше відбувається через те, що аплікант не зміг довести, що він не підпадає під статтю 214 (b) Закону про імміграцію та громадянство (INA) від 1952 року. Відповідно до неї, кожного апліканта «вважатимуть потенційним іммігрантом, якщо він/вона на час подання заяви на отримання візи не надасть вагомих доказів …про те, що він/вона має право на статус неіммігранта, за статтею 101 (а) (15)». У статті 101 (а) (15) ідеться про те, що неіммігрантом є «чужоземець, що проживає в іноземній країні, не має наміру залишати її і тимчасово відвідує Сполучені Штати» з різних причин (підприємництво, туризм, студентський обмін і т. д.).
Так, відповідно до американського законодавства, аплікант може отримати візу лише у тому випадку, якщо переконає офіцера Консульського відділу, що не планує назавжди залишати країну постійного проживання.

«Довести те, що аплікант не має наміру назавжди залишати країну постійного проживання, можна шляхом демонстрації міцних сімейних, економічних та соціальних зв’язків із цією країною. Навіть у випадку, коли аплікант надає докази існування таких зв’язків, офіцер Консульського відділу зобов’язаний, згідно із законом, відмовити у наданні візи, якщо існує підозра, що аплікант хоче розірвати ці зв’язки, вони є недостовірними, а зв’язки у США міцніші, ніж в Україні, або мета поїздки не відповідає даній категорії неімміграційних віз», – йдеться в поясненні.

Однак відмова, відповідно до того ж закону, не є постійною. При подальших зверненнях щодо отримання візи заявник зможе переконати офіцера Консульського відділу дати добро на відкриття візи. Консульські офіцери знов-таки на власний розсуд визначають, чи у вас з’явилися «нові міцні зв’язки», що не були представлені під час попередніх звернень у Консульський відділ або у зв’язку зі змінами у соціальному, сімейному чи економічному становищі, з Україною.

До речі, оскаржити відмову у візі не можна. Також у Консульському відділі немає окремої процедури подачі документів для аплікантів, яким нещодавно відмовили у видачі візи. Тому вони повинні повторно сплатити консульський збір та пройти співбесіду за загальною процедурою.

Тож оформити документи на візу спокійно можна без посередників. Чи платити їм за банальне заповнення анкет – вирішувати вам. Але при цьому варто пам’ятати, що ніяких гарантій на отримання візи вони давати не можуть. Крім того, заповняючи анкету, ці люди отримують ваші персональні дані та можуть використати їх на власний розсуд.

Автор: Марія Гаврилюк

Стаття опублікована в журналі МІСТО №4

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Loading...