Івано-Франківськ – місто №1 у всеукраїнських мандрах проекту “Добрі мамині казки”

Про всеукраїнський соціально-казковий проект «Добрі мамині казки» писало безліч медіа у Львові, дізнатися більше захотілося й нам. Адже список відвідуваних міст ініціатор проекту Леся Кічура, журналістка та дитяча письменниця, доцент університету ім. І. Франка, кандидат наук із соціальних комунікацій, складала дуже ретельно та прискіпливо.

Як сталося так, що наше місто стало №1 у всеукраїнських мандрах проекту та чого чекати франківцям від львівської письменниці, ми дізналися в ексклюзивному інтерв’ю для нашого видання.

– Як з’явився задум здійснити проект із казками для різних міст та областей України?

Написавши за останніх 12 років понад півсотні різноманітних дитячих текстів, я вирішила врешті-решт започаткувати власний проект. Дуже хотілося прив’язати цю подію до гарної дати. Тож нею стало 14 лютого – всесвітній день дарування книг. Адже мій проект має на меті популяризацію читання, проведення цікавих зустрічей-квестів, кулінарних майстер-класів, аби доказати, що казкові герої справді можуть бути живими та цікавими. Частину тиражу (1/3 з усього накладу) маю намір подарувати дитячим закладам, бібліотекам та школам.

– Знаю, що у переліку міст, які збираєтеся відвідати, є чимало містечок Львівської області. Як сталося так, що наше місто стане першим після Львова, де буде презентований ваш проект?

Для цього є кілька причин, це правда. У Львові проект будемо презентувати 1 червня у Міжнародний день захисту дітей. Цього дня відбудуться дві великі творчі зустрічі: одна у Львівській обласній дитячій бібліотеці, інша – в іміджевій кав’ярні «Світ кави». Для мене дуже важливо провести презентації цікаво і максимально яскраво для дитячого сприйняття, тож у кожному місті для реалізації проекту я шукала партнерів та зацікавлених осіб, які зрозуміють мою ідею, підхоплять її та радо долучаться з допомогою і фінансами.

Щодо Івано-Франківська, то я дуже люблю ваше місто. У мене тут безліч друзів, а тепер з’явилися й партнери. Коли я писала перші повідомлення про старт казкового проекту, друзі через соціальні мережі запрошували мене до вашого міста. Коли ж проект почався і ми стали шукати місце проведення заходу, підтримку, фінансову допомогу – мені було неймовірно приємно отримати пропозицію від Оксани Мельник, яка також зголосилася стати активним партнером проекту. Тож я прийняла її запрошення і таки їду до Франківська, аби презентувати свою книгу в запропонованій локації – ресторані «Black&White». Мені дуже приємно, що бізнес-леді з вашого міста, які є чудовими дружинами та ніжними матерями – розуміють, що справжнє дитинство не можливе без доброї маминої казки!

– В якому форматі відбудеться ця презентація?

Вже зараз готую інтерактивний формат цього дитячого свята із безліччю подарунків та цікавинок. Це буде різноманіття яскравих, цікавих та неординарних варіантів читання казок! Насправді казка буває смачною й запашною, веселою та вигадливою. Не вірите? Деякі мої казки мають пряникових героїв, що мандрують та пізнають світ, допомагають друзям та дізнаються багато цікавого. І поки книга готувалася до друку, виникли цікаві ідеї із залученням дітей до казкового дійства. Я взялася до пошуків кав’ярень, які б могли їх підтримати, і знайшла! Тож у Львові в рамках соціально-казкового проекту «Добрі мамині казки» ми провели кілька смачних та цікавих майстер-класів із казками. Але ця ідея з’явилася саме завдяки вашому місту, героям, які живуть у Франківську.

– Як саме це сталося?

Навесні минулого року, в рамках одного свого журналістського проекту, я познайомилася зі справжньою пряниковою феєю з міста Станіславова. Ірина Станіславська – неймовірно талановита дівчина, яка випікає і розмальовує пряники на будь-який смак. Її ласощі такі гарні та смачні, що їх люблять не лише в Україні, а й далеко за її межами. Тому смачні бандерольки із пряниковими смаколиками часто мандрують у далекі світи. Після знайомства з нею я написала дві казки, де головними героями є пряники. І ще тоді сказала Ірині: «Якби ж то нам колись вдалося видати книгу з казками і розмістити там наші пряникові історії!». Тож зараз настав час для здійснення мрій. У вашому місті на презентаціях книги обов’язково будуть смаколики-цікавинки з пряниками цієї дівчини. Поки що деталі творчих зустрічей триматиму в таємниці, але дітки з батьками побачать, що «Добрі мамині казки» справді бувають солодкими та пряниковими.

– Очевидно, у вас чималий досвід спілкування з дітьми. Як вдається втримувати їхню увагу, адже коли дітям не цікаво, вони перестають слухати?

Дітей не обдуриш, це точно, тому й казки насправді писати значно важче, ніж це здається на перший погляд. Спілкування з малечею вимагає окремого підходу та навичок. Але головне – діти завжди мають бути активними учасниками зустрічі, тоді вони відчувають, що до них ставляться, як до рівних собі, не бояться висловлювати думки та проявляти емоції, запитують та дають відверті відповіді.

Як автор, я не просто читаю свою казку. Ми малюємо, розгадуємо вікторини, отримуємо подарунки, придумуємо нові продовження казкових історій, а ще слухаємо аудіоверсії моїх казок.

Маємо таку нагоду, адже керівник відділу аудіореклами студії FONіЯ records Віра Пузенко долучилася до мого проекту, вирішивши зробити подарунок – безкоштовне озвучення однієї казки з майбутньої книги. Для професійного озвучення я вибрала «хлопчачу» казку, бо часто хлопчики кажуть, що  здебільшого казки пишуть для дівчаток і про них. Тож, аби знешкодити цей стереотип, я вибрала історію про хлопчика, що не вмів шанобливо ставитися до своїх речей і був за це покараний.

– Сучасні діти розпещені ґаджетами та технікою, що може дати їм книга?

Кожна книга (не лише моя) виховує особистість. Не переконуватиму про корисність читання – ця істина відома кожній свідомій людині. Проте саме казки з раннього віку навчають дітей дуже простих речей – чесності, справедливості, віри у майбутнє, в свої сили, вміння цінувати родину та плекати свої традиції! Після читання добрих казок діти радо обирають книги для читання в підлітковому віці. А надалі це формує їхні читацькі смаки на все життя.

– Ваш план перебування у Франківську обмежиться лише презентацією?

Звісно що ні! Хоча з проектом буде дуже пов’язаний. Оскільки я є доцентом ЛНУ ім. І. Франка, то вже зараз маю кілька запрошень від своїх випускників – відомих працівників ЗМІ вашого міста. Тож, звичайно, у дні перебування у Франківську будемо мандрувати студіями радіо та телебачення по прямих ефірах, записувати програми та дарувати книги в розіграшах для слухачів та глядачів. До того ж, я страшенно люблю ваше місто! Мій син (йому 12) минулого року приїжджав у Франківськ на кілька днів для участі в футбольних змаганнях і був захоплений вашими вражаючими новобудовами. Кількома місяцями раніше я готувала інтерв’ю з Оксаною Мельник, директором із маркетингу будівельної компанії «Мельник». Тож мені самій кортить побачити Франківськ завтрашнього дня, що сміливо може похизуватися такими будинками, яких навіть у Львові немає!

– Що було найважчим у виданні книги?

Кожен проект починається із задуму, і він з‘явився давно. Просто мені бракувало сміливості про це заговорити вголос. Якось увечері, після чергових авторських читань із дітьми, я обмовилася про цю думку чоловікові і він сказав: «Я взагалі здивований, чому ти так довго зволікала з тим, що можна було здійснити вже давно». Відверто – він вірив у мій успіх значно більше, аніж я. Тож я взялася до пошуків людей, які б допомогли мені здійснити задум якнайкраще. Тішуся з того, що дуже швидко зібрала команду потрібних мені фахівців. Мої друзі – чудові професіонали своєї справи. Наталя Підлужна здійснила редагування тексту, Ігор Стахів працює з версткою. Великим щастям для мене було знайти художника: задля цього я розсилала десятків листів у ФБ із закликом «Шукаю свого ідеального художника». І я його знайшла! Неймовірно талановита та позитивна Наталя Манько здійснює всі мої ідеї, її герої неначе змальовані з моєї уяви. До того ж, вона працює в рамках дуже коротких дедлайнів. Це мене неймовірно тішить. До речі, в моєї художниці це не перший соціальний проект! Минулого року вона брала участь у «Кольоровому світі дитинства», в рамках якого у Новояворівській районній лікарні № 1 розмалювала стіни яскравими персонажами за власними композиціями. А ще Наталя щороку проводить майстер-класи з писанкарства, новорічних прикрас, флешмоби до Дня Землі (над цими еко-проектами працює СЗШ № 83 м. Львова, в якій Наталя Манько ось уже 22 роки працює  вчителем образотворчого мистецтва).

Звісно, соціальний проект передбачає фінансові доручення спонсорів. Я була вражена тим, наскільки швидко та відкрито відгукнулися люди та зголосилися до співпраці. Тому дуже вдячна усім своїм фінансовим партнерам: будівельній компанії «Мельник» в особі директора з маркетингу Оксани Мельник (Івано-Франківськ) та двом підприємцям зі Львова – мережі кав’ярень «Світ кави» в особі Маркіяна Бедрія та компанії «УАРНЕТ» в особі Ігоря Процикевича.

– Якими є ваші очікування від проведення свого проекту?

Очікую на багато знайомств, позитивних емоцій, усмішок та щасливих дитячих очей по всій Україні.

Дитинство починається із колискової та вечірньої казки. Я дуже хочу, щоб батьки справді розуміли це й знаходили для цього час. Казки з раннього віку навчають дітей дуже простих, але неймовірно важливих істин – чесності, справедливості, добра, вміння цінувати родину та плекати свої традиції! Сучасна казка – обов’язково добра, бо добро не має прив’язки до часу чи простору – воно нескінченне. Казка обов’язково містить диво, бо це захоплює дитячу уяву. І дитина вчиться вірити у добрі перетворення навіть у дорослому віці, бо ж виросла на дивовижних казках. Тож зробімо дитинство наших малюків казковим та щасливим! Усе найкраще – дітям, в них наше майбуття!

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 7

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.