Ярема Стецик: мистецтво як зухвалий виклик

Гостре око художника намагається якомога точніше спроектувати актуальні напрямки розвою культури в місті – від нестандартних інтер’єрів громадських закладів, власних виставок-акцій до знайомої більшості жителям та гостям міста музичної різдвяної шопки коло ратуші. Ярема Стецик – невтомний організатор та засновник багатьох мистецьких проектів: «Стратегічні сперматозоїди», «Перкалаба», «Перкалабські придатки», «Пенсія» (музичні); «Вгору серця» (християнський фестиваль); «Для Бога я створю найкраще» (конкурс малюнка); художніх пленерів у Карпатах – далеко неповний перелік придумок, втілених невгамовним митцем.

А «Говорить Івано-Франківськ» нагадує як про позивні місцевого радіо, хіт «Перкалаби», так і про культову кав’ярню біля ратуші. Починав виставлятися як самостійно, так і з молодіжною мистецькою формацією «Форумс» ще в часи студентства. З’явившись на сцені зі своїми талановитими ровесниками М. Джичкою, Ю. Боринцем та іншими, запально обіцяв «скинути з корабля сучасності» усіх, кому за 30. Тепер праці різних поколінь можна побачити на спільних виставках. Роботи художника неодноразово брали участь в аукціонах. Щороку він також влаштовує виставки власного живопису як у галереях, так і в готелях або рестораціях. Дотримується погляду, що мистецтво, картини – це обов’язковий елемент інтер’єру, побуту, філософії міського жителя. Його роботи можна побачити в багатьох помешканнях та офісах: художник Ярема Стецик вельми вдало продюсує власну творчість.

«У нього кольорове ім’я – Ярема. Мама, мабуть, знала, що буде художником, або хотіла. А коли бажання поєднуються зі знаннями, творяться дивні речі – народжуються світи. Бажання Яреми більші за знання. Його світ – емоція, що хоче знати. Сам Ярема – емоція, що має колір. Відчуйте ще одну емоцію – і ви станете ще ближчим до творення світу», – Мох, продюсер гурту «Фамілія Перкалаба».

«Він генетично закодований на творчість. У мистецтві Стецик пізно помолодшав і швидко подорослішав. У нього немає жодних шансів не відбутися», – Володимир Лукань, викладач Інституту мистецтв, доцент.

Освіта: Ярема спершу вчився у батька Михайла. З 1990 – в художній школі, з 1997 – на художньому факультеті Прикарпатського університету.  Його вчителями були також М. Фіголь , М. Павлюк, В. Лукань, М. Качмарик, І. Мельничук…

Статус і місія: живописець, викладач, дизайнер особливих інтер’єрів, аніматор мистецьких проектів – фестивалів, конкурсів; підприємець.

Відзнаки, грамоти, нагороди: різні, але більшість перемог неможливо зафіксувати.

Він відвертий та відкритий у спілкуванні, затятий противник пластику в оздобленні житла: ні ламінату та вагонці, тільки природні матеріали. Панк у музиці та модерніст у малюванні, генератор ідей та ідеолог векторів розвитку, Ярема завзято підтримує сторонні ініціативи, співзвучні його світогляду.

Один із найдавніших та найбільших стінописів міста створений за ініціативи Стецика, який організував зацікавлених. На околиці Франківська, на території колишнього заводу, в 2010 році художник разом із колегами намалював мурал «Ісус благословляє подорожніх». Це стало частиною дійства фестивалю Христового міста (не більше й не менше) «Вгору серця», що декілька років поспіль пропагує релігійні чесноти в Івано-Франківську.

В задумах художника є ідея разом із колегами прикрасити стіни колишнього заводу модерновими інтерпретаціями 14 стацій Хресної дороги, щоб створити місце для паломництва.

Стінопис освятили. Художник обрав один із розповсюджених у католицизмі сюжетів, вміло графічно адаптував і переніс його на бетонну поверхню разом із текстом благословення. Подейкують, що замовник, власник сусідньої автомайстерні, толерує і підтримує діяльність Яреми Стецика. Таке часто трапляється з тими, хто втягнувся в орбіту діяльності артиста. Учасники фестивалю часто використовують локацію під муралом як місце для концертів або стацію мотопробігу. В задумах художника є ідея разом із колегами прикрасити стіни колишнього заводу модерновими інтерпретаціями 14 стацій Хресної дороги, щоб створити місце для паломництва. Модернові погляди на християнське життя – свідчення сучасного трактування духовної складової в розвитку особистості. Його вперте небажання йти на компроміси, особливо щодо партійних загравань, демонструє приклади буття поза політикою.

Художник малює переважно Карпати, але не приховує того, що робить суто інтер’єрні, утилітарні речі декоративно-прикладного призначення. Його полотна – дослідження можливостей зустрічі реального краєвиду та уявної думки про нього. Композиції картин з однорідним тлом, котре набирає форму безодні і втягує в себе все, що перебуває навколо, доповнені геометричними формами та очищені від виразного метафоризму. Використовуючи мінімалістичні ресурси, митець вдало поєднує емоційну та інтелектуальну позицію, матеріальність твору і таємницю задуму. Картину конституюють напруги, що містяться усередині художньої форми. Скупі символи будують натякові ситуації, а не однозначні послання. Вільні імпровізації на тему пейзажу стали базисом для картин цього циклу. Тому «кайф, який отримує покупець під час придбання непродавабельних картин, стає схожим на кайф художника в момент малювання: жодного з них ні до чого не змушували. Чисті емоції домінують: покупець стає новим творцем, бачить нові змісти, про які художник може і не знати».

При всіх матеріальних течіях світу мистецтво залишається найцікавішим намацувальним плодом, це суміш географій, повітря, родів і народів. За зображеннями звичайно заховані пісні, емоції, переживання поколінь, обтяжені своїми історіями.

При всіх матеріальних течіях світу мистецтво залишається найцікавішим намацувальним плодом, це суміш географій, повітря, родів і народів.

Остання «Колекція менеджмент» пропонується для продажу оптом – 10 картин. За задумом Стецика, для дизайнерського рішення інтер’єру найдорожчим декором має стати не тиражоване мистецтво (наприклад, стіна з десятком картин одного автора в одному періоді). На одній стіні – удар-печатка, емоційний килим, а також маркетингова пропозиція для практикуючих колег. Відповідно, вартість такої колекції набагато нижча за поштучну. Це потужний разовий зріз, який поєднує сьогодення з майбутнім.

«Це любов, а не живопис. Манера виконання запозичена в людей, які давно повмирали, але тільки для того, щоби це мистецтво працювало для живих, щоби ти міг купити на «second–art» шматок оригінального твору, щоби не чіпляв на стінку репродукцію голландця, росіянина чи француза. Щоби з тобою завжди була файна пісня!» – Ярема Стецик.

P.S. Тут згаданий лише незначний доробок артиста. Жити поруч, в одні часи, мати його живопис біля себе, слухати музикування або розчинятися в атмосфері спроектованих інтер’єрів – нагода, котрою сьогодні може скористатися кожен.

Автор: Анатолій ЗВІЖИНСЬКИЙ

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 7

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.