У районному центрі на Прикарпатті місцеві жителі здають сміття і отримують за це гроші. ФОТО

У Косові вже налагодили збір вторинної сировини. Проблема утилізації сміття вже давно хвилює місцевого підприємця Тараса Мельничука. Зараз він керує підприємством  «Мотря-екодовкілля», яке рік тому почало збирати вторинну сировину.

Про це у facebook написала місцева журналістка Аліса Мудрицька.

Посприяла цьому процесу, як пише жінка, міська рада, яка взялася налагоджувати сортування сміття.

Почали з пет-пляшки, бо вона не утилізується природним шляхом. Пластикові пляшки створюють додатковий об’єм і міській владі доводиться платити за «перевезення повітря».

Тепер у Косові починають встановлювати менші за розмірами ящики з металевої сітки – для збору скляних пляшок. Щоправда, деякі жителі кидають у них пакети з побутовим сміттям, памперси тощо. Міська рада розробляє заходи боротьби з цим явищем – не слухняних планують виявляти і штрафувати.

Отже, сортування сміття у Косові стимулювало до роботи ПП «Мотря-екодовкілля». Тепер не треба чекати, поки хтось привезе сировину. Підприємство самостійно забирає пляшки зі спеціальних ящиків і має з чим працювати.

Воно приймає у населення такі види вторинної сировини: пластик і пет-пляшки, в тому числі від олії, миючих і чистячих засобів, шампуню – 2 гривні за кілограм; скляні пляшки від горілки, вина, шампанського і пива (40 видів) – 20 копійок за штуку; бляшанки від пива та інших напоїв, в тому числі деформовані, – 15 грнивень за кілограм; макулатуру – 2 гривні за кілограм; картон – 2,20-2,30 гривень за кілограм; целофан, поліпропілен, харчову плівку – 2 гривні за кілограм. Сюди можна сміло везти тріснуті, надщерблені, а то й розбиті пляшки і банки – склобій приймають по 55 копійок за кілограм.

Пластикову плівку ми утилізуємо, з неї виготовляють каналізаційні люки, – розповів Ярослав Мельничук, батько Тараса (вони працюють разом). – Пет-пляшки сортуємо по кольорах, від олії – окремо. Потім стискаємо їх (маємо для цього прес), щоб максимально зменшити габарити. Тоді відправляємо на переробку.

Багато жителів міста і району вже здавали вторинну сировину цьому підприємству. Були такі, хто привозив скляні і пластикові пляшки, відмовлявся брати за це гроші, довго тиснув підприємцям руки і казав:

Ви молодці. Робите дуже потрібну і корисну справу. Тепер це не валятиметься у лісах і не плаватиме у водоймах.

Одна жінка привезла чотири мішки різних пляшок. Отримала за них 48 гривень, зраділа. Розповіла, що на її вулиці забирають сміття. За вивезення кожного мішка вона платить 15 гривень. Отже, довелося би витратити 60 власних гривень, а тут їй, навпаки, дали гроші.

Бувають і неприємні випадки. Дехто привозить вторинну сировину з таким настроєм, ніби везе яйця Фаберже на аукціон Сотбіс. Коли отримує невелику суму, починає скандалити, мовляв, розраховував на більше, даремно гнав машину і палив бензин. Підприємці його заспокоюють, кажуть, що не треба їхати спеціально, можна дочекатися попутної поїздки у цьому напрямку. Так усім вигідно – і людям, і підприємству, і довкіллю.