10 незручних запитань до керівника муніципальної варти Івано-Франківська

У жовтні муніципальна варта відсвяткувала першу річницю роботи. Незвична для містян служба створювалася зі шлейфом запитань, відповіді на які й досі тривожать чимало франківських активістів. Мільйонний статутний фонд, дорогі автомобілі, високі премії, не до кінця зрозумілі обов’язки вартових – чи виправдали охоронці громадського порядку сподівання міської влади й франківців? Про це поговоримо з неформальним керівником муніципальних вартових Богданом Кухаруком.

1. Статутний фонд муніципальної варти збільшували кілька разів: з мільйона до десяти. Скільки грошей уже освоїло підприємство і на що? Скільки в місяць місто витрачає на утримання вартових?

200 з гаком тисяч гривень – витратна частина зарплат працівників. У штаті 40 людей. Окрім того, вартові забезпечені формою, бодікамерами. Нещодавно підприємство придбало два автомобілі, проведений тендер на купівлю пального, оголошено тендер на купівлю моніторів для відеоспостереження. Загалом у міське відеоспостереження потрібно вкласти ще багато. Наразі воно підв’язане під приватних провайдерів, й обслуговування половини камер одним з них у рік коштує Франківську 200-300 тисяч гривень. За концепцією безпечного міста, яку зараз розробляємо, система відеоспостереження має бути замкнута на міському сервері. Потрібна своя лінія, а це мільйони гривень. Саме лише програмне забезпечення коштує півмільйона доларів. Поки таких коштів місто не має, проте й над цим працюємо.

2. До речі, про авто. Два позашляховики за мільйон, які ви нещодавно придбали для роботи, теж стали темою гарячих дискусій у «Фейсбуці». Є інформація, що ще до початку оголошення тендеру місцевий автодилер замовив дві автівки, які повністю відповідали вашому ТЗ. Виходить, переможець був відомий заздалегідь?

Мені про це не відомо. Якщо так і було, то це проблеми дилера: міг замовити, не підійшло – відправив назад. Коли ми обирали авто, то головним критерієм була підвищена прохідність цього транспорту, адже на початку вересня побачили, як може вирувати стихія і в місті. Нам потрібен транспорт, з яким ми за будь-якої погоди були б на коні.

Ну, а для вкрай важких випадків маю всепрохідний джип, його водою не затопиш. Це старе авто – камуфляжний «Nissan Patrol», його взяв за довіреністю у друга і на себе не переоформляв. Те ж саме з байком – не люблю документальну тяганину. До речі, маємо ідею зробити «летючий загін» з муніципальних вартових, які їздять на байках. Оснастимо двоколісні аптечками, вогнегасниками й матимемо на випадок, коли зреагувати потрібно швидко.

3. На початку створення варти вас часто називали охороною мера. Рік тому в нього й справді були натягнуті стосунки з деякими місцевими атовцями. Чи доводилося вам боронити Руслана Марцінківа від агресії громади?

Ще нас називали «собаками мера». Кумедно було таке чути.

Розмов ведуть багато, однак жодного разу мера від громади не охороняли. Мені не відомо, чи конфліктував Марцінків коли-небудь з місцевими атовцями, як ви кажете, чи ні. Якщо таке було рік тому, то це просто збіги. Створення муніципальної варти до цього не має жодного стосунку. Скажу так: не всі атовці – святі люди. Та й інформація про участь декого з них в АТО не завжди достовірна, на цьому спекулюють негідники.

4. В муніципальній варті ви неформальний керівник, адже згідно зі штатним розписом обов’язки керівника виконує інша людина. Чому офіційно не ви?

Це дуже заплутана історія, в якій я не все можу розповісти загалу. Більш як рік тому, коли мене було поранено на бойовому завданні, почалося розслідування за цим фактом. В МВС, де я працював і наразі офіційно перебуваю у відрядженні, не могли розібратися, хто мене послав на поле бою. Не буду зараз вдаватися в деталі, який у службі бардак.

Службове розслідування тривало досить довго, й поки цей процес тягнувся, офіційно мене не могли звільнити з МВС. Перебуваючи на реабілітації, я зустрівся з Марцінківим та іншими ідейниками створення в місті муніципальної варти, ми домовилися про співпрацю, я в це включився, однак тоді не знав, що рік не зможу звільнитися зі служби.

Сподіваюся, за кілька днів це таки станеться – маю на увазі наказ про звільнення. Після чого я офіційно займу посаду керівника муніципальної варти Івано-Франківська.

5. Тобто, зарплати керівника і узагалі будь-якого матеріального заохочення ви не отримуєте, рік працюючи на волонтерських засадах. За що тоді живете?

Поки не звільнений з МВС, отримую заробітну плату там. Можливо, на моєму місці хтось вибрав би рік пролежати на дивані перед телевізором, але це не для мене. Так, трапляються моменти зневіри, проте коли приходжу у штаб і бачу: те, що створюємо – діє, хочеться робити щось далі. Поки працюю на громадських засадах.

6. Дружина не проти такого вашого волонтерства?

Складні моменти виникають, але вона розуміє: якщо я буду не тут, то на війні. Після виписки з госпіталю я перебував у депресії, таке трапляється з багатьма атовцями. Робота дала можливість відчути сенс життя. Окрім того, вдалося згуртувати учасників бойових дій, які були в подібному стані. Можливо, це нелегко зрозуміти, але для мене матеріальний інтерес не є пріоритетом. У моїй нозі 12 осколків, заради чого це все було?

7. Мер публічно «воює» з владою й «аваківськими» правоохоронцями, а ви, його радник – на них працюєте…

Коли я йшов воювати, то йшов не за Авакова, й те, що добровольчі батальйони з’єднали в один «Миротворець», який завели під МВС – не моя проблема. Як і те, що вже півтора року не можу звільнитися зі структури МВС. Мої документи двічі втрачали, там повний безлад.

8. Чи знайомі ви з офіційним спонсором «Свободи», бізнесменом Ігорем Кривецьким, адже вас неодноразово називали його ставлеником в Івано-Франківську?

Ні, жодного разу його не бачив. Чув лише, що він наліво й направо розкидається грішми, хотів би постояти поруч (сміється – авт.).

9. Останній скандал, який розгорівся навколо вартових – обурення ваших підопічних, не задоволених порядком розподілу премій у колективі і «своїми» на посадах. Франківські атовці, які працюють у муніципальній варті, кажуть, що отримують набагато меншу зарплатню, ніж їхні колеги з інших міст, котрі майже не з’являються на роботі. Як розподіляєте, хто і скільки заробив та чи правда, що премії вартових можуть сягати й 15 тисяч гривень?

Якщо вони отримали меншу премію, значить, конкретного місяця працювали гірше. Гадаю, заява, яка звучала – помста за покарання. Напередодні їм урізали премії саме за неякісну роботу. А як інакше можна змусити людей працювати? Створювати видимість роботи й хотіти 100% преміювання без результату – нахабство. На жаль чи на щастя, в країні є трудовий кодекс, і просто так звільнити цих трьох осіб, які каламутять воду в колективі, я не можу, хоч би й хотів. Наразі бачу, що ці люди навмисне створюють конфлікти. Чоловічий, тим паче військовий колектив, наклепів не пробачає, і те, що вони винесли внутрішнє в маси й зводили позаочі наклепи на інших працівників, їм так просто не минеться.

Те, що в муніципальній варті половина немісцевих, як було озвучено в заяві цих незадоволених – неправда. З 40 осіб лише 9 з інших областей України. Так, це мої побратими, друзі, з якими воював, але передусім вони хороші спеціалісти в різних аспектах нашої роботи. До речі, ті, хто здіймають бучу через немісцевих, самі не з Івано-Франківська.

Щодо високих премій, то 15 тисяч гривень було виписано як премію колишньому в. о. керівника вартових Олегу Бевзькому. Керівник має право на премію раз у три місяці – до 300% від окладу. Якщо ставка керівника 5 тисяч гривень, то раз у три місяці така премія є цілком справедливою. Інших в середньому преміюють 50-60% від окладу в 5 тисяч.

10. Боротьба зі стихійною торгівлею, безхатьками й ромами, складання адмінпротоколів у разі порушень правил паркування, охорона громадського порядку – муніципальній варті окреслювали чимало завдань, і складалося враження, що просто шукали, чим би вас зайняти. То якими повноваженнями фактично наділені муніципальні вартові?

Всіма перерахованими, окрім приписів за неправильне паркування. Поки що жодного не склали. Інспекції з благоустрою ми допомагаємо в боротьбі зі стихійною торгівлею, оскільки в них не вистачає людей. Якщо на тиждень варта й інспекція зникнуть з міста, то Франківськ стане справжнім базаром, де не проїде ні маршрутка, ні дитячий візочок. Охорона громадського порядку – наше основне завдання, ми присутні на всіх розважальних заходах, які організовують у міськраді. Поліції допомагаємо в перекритті руху, якщо це необхідно, патрулюванні вулиць, відповідно, й затриманні хуліганів. Загалом із появою вартових ми дещо зв’язали руки нечесним правоохоронцям. От, наприклад, за минулий тиждень вилили 10 літрів горілчаного фальсифікату. Наливайки законно прикрити не можемо, але роботу їм гальмуємо.

Автор: Юлія КАНЮС

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 11

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.