Три по 150. Навіщо українцям обмежили посилки з-за кордону та як це працюватиме

Три посилки в одні руки. Четверта та далі посилки за місяць обкладатимуться податком, митом та акцизом
Якими будуть податки, навіщо це впровадили та як норма працюватиме, розповідає Експресо.

Навіщо щось змінювати

Зараз громадяни можуть отримувати на своє ім’я безмежну кількість посилок з-за кордону. Єдиним обмеженням є ціна – 150 євро за одну посилку, за все що вище потрібно доплачувати державі. Тож одержувач платить ПДВ (20%), мито (10%) та акциз (різний на окремі групи товарів на кшталт алкогольних напоїв, тютюнових виробів) тільки з суми перевищення. Якщо вартість посилки перевищує 150 євро, її одержувач платить в бюджет близько 32% від суми перевищення.

Й теоретично кожен громадянин щомісяця може безмитно завозити в Україну товарів на 4470 євро. Це за умови, якщо він 30 днів поспіль забиратиме посилку за 149 євро.

Але оскільки обмежень щодо кількості посилок немає, за місяць можна безмитно провезти в Україну сотні посилок. Тож не дивно, що знайшлися ділки, що залюбки послуговуються такою можливістю.

Згідно з даними дослідження компанії GFK, проведеного на початку вересня 2017 року, 43% опитаних покупців робили замовлення на іноземних інтернет-магазинах. За їхніми замовленнями в Україну доставлялися: одяг, взуття, смартфони та аксесуари.

Найбільше замовлень (65% від загальної кількості) було зроблено на китайському сайті AliExpress. За останні п’ять років кількість покупців, які замовляють товари з іноземних сайтів, зросла в двічі.

Що цікаво, метою 15% покупців, що здійснюють інтернет-покупки з їх доставкою з-за кордону, є подальший перепродаж товарів. Українські маркетплейси на кшталт OLX, Prom.ua містять тисячі оголошень про продаж іноземних товарів, тож частина громадян перетворила це в бізнес.

Природно, що ціна на такі товари нижча, аніж на оподатковані в офіційних магазинах. Тож не дивно, що “білий” бізнес, щоб конкурувати, почав використовувати схеми ввезення товарів, дроблячи їх партії між дрібними замовниками, щоб не сплачувати податків за товар.

Купуючи такий “сірий” товар, покупці зазвичай отримують товарний чек замість фіскального. Й практика доволі популярна. Моніторинг Центру незалежних споживчих експертиз “Тест” показав, що 13 із 20 великих вітчизняних інтернет-магазинів видають покупцям при купівлі смартфонів саме товарні чеки замість фіскальних. Й при цьому особливо нічим не ризикують – перший штраф за таке порушення складає лише 1 грн.

Як все працюватиме незабаром

7 грудня ВРУ ухвалила закон, що обмежує  безподаткове ввезення товарів в Україну трьома посилками на місяць (до 150 євро — кожна) на адресу одного одержувача. За четверту та всі наступні посилки потрібно буде сплачувати ПДВ (20%), мито (10%) та акциз на окремі категорії товарів.

Перші три посилки так і залишаться з безмитним обмеженням в євро 150 євро. Тобто, додатково доведеться платити ПДВ, мито та акциз лише від суми перевищення. До прикладу, товар коштує 151 євро – користувач платить податки лише за “зайвий” 1 євро. Тобто, кінцева вартість буде 151,32 євро.

Звертаємо вашу увагу, що за четверту та кожну наступну посилку податки доведеться сплачувати від усієї митної вартості товару.

Наприклад, навіть якщо товар в четвертій посилці коштує 1 євро, до казни доведеться заплатити податки.

Варто зазначити, що в первинному варіанті законопроекту такого формулювання не було – її додав народний депутат від БПП Вадим Денисенко. Він певен, що на життя громадян таке обмеження суттєво не вплине:

Кожна людина має право отримувати три посилки на місяць, кожна з яких може коштувати до 150 євро. Якщо у вас сім’я із трьох людей, ви можете 9 посилок отримати […] Для людей, які не займаються чорними схемами, три посилки по 150 євро, – я не бачу тут проблем, – пояснив Денисенко в ефірі каналу “112″.

Митну вартість визначає митний пост Державної фіскальної служби. Він визначає її на основі фактурної вартості товарів (зазначена у рахунку-фактурі), що переміщуються через кордон.

Щоб отримати посилку, що перевищує податкове обмеження, людина повинна прийти на митний пост, заповнити декларацію, форму М-16, сплатити податки у відділенні банку і надати квитанції співробітнику митного поста.

Та з обмеженням, яке накладає закон, це буде не надто зручно. Адже доведеться приходити на митний пост навіть, якщо прийшов чохол для смартфона за долар, а це вже четверта посилка за місяць.

Мінфін розраховує, що облік посилок та стягування податків здійснюватимуть поштові оператори.

Державна фіскальна служба повинна буде створити IT-систему, яка буде ідентифікувати кожного одержувача (за допомогою ідентифікаціного коду чи паспорта)  і підраховувати, скільки саме посилок і з якою періодичністю йому надходить.

А починаючи з четвертої посилки на місяць, система автоматично почне виписувати громадянину податок.

Які можуть виникнути проблеми

Якщо президент підпише закон, норма про безмитні обмеження повинна запрацювати вже з 1 січня 2018 року. Про це виданню “Економічна правда” заявив депутат від БПП Вадим Денисенко. Однак, підпункт 4.1.9 Податкового кодексу передбачає, що зміни в елементи податків і зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, тож, можливо таке, що нововведення запрацює з 2019 року.

Закон вже розкритикували в “Укрпошті”, яка є головним оператором доставки з товарів з Китаю та нещодавно вчила українців замовляти товари на AliExpress.

Нові обмеження на посилки будуть неефективними та затратними для держави і Укрпошти”, – заявив очільник “Укрпошти” Ігор Смілянський. – Стягувати мито з посилок із Китаю, де середній чек за статистикою менше $10, вийде дорожче для держави. За його розрахунками, загальні витрати тільки на ІТ потягнуть з державної кишені більше 150 млн грн. 

За його словами, поки незрозуміло, як система обліковуватиме мито, якщо дві посилки прийдуть одночасно Укрпоштою, а дві – іншим оператором. Невідомо також, яким чином збирати персональні дані (ІНН) із зарубіжних майданчиків, як даний реєстр повинен працювати у некомп’ютеризованих офісах сільської місцевості.

Смілянський також певен, що законодавчі обмеження призведуть до фінансових та часових втрат для кінцевого споживача. Адже посилки будуть довше обліковуватися на кордоні , а оператори збільшать тарифи, щоб компенсувати понесені фінансові витрати.