У Держпродспоживслужбі розповіли, чим небезпечний франківський “секонд”

В останні роки в нашій області набули популярності секонд-хенди.  Торгівлею вживаним займаються цілі мережі магазинів і їх стає все більше.

На “секонді” можна купити не лише одяг і взуття, а й техніку, іграшки, книги, парфуми, косметику, повідомляють у прес-службі Держпродспоживслужби області.

Ставлення людей до вживаного також помітно змінюється: носити після когось стає нормальною практикою, особливо любить такий вид шопінгу молодь, адже за невеликі гроші можна знайти модну річ, виготовлену за кордоном.

Що потрібно знати про покупки у “другі руки” в Україні?
Нині природозахисні організації, відомі люди закликають купувати ношені речі заради економії ресурсів і захисту екології. А торгівля вживаними речами стала повноцінною індустрією. До України потрапляють вживані речі переважно з країн Західної Європи – Англії, Іспанії, Німеччини, Данії, також Нідерландів та інших.
На секонд-хенд європейські речі потрапляють декількома шляхами. По-перше, з магазинів брендового одягу. Непроданий товар продають спеціальним фірмам як сток. Стоковою річчю вважають ту, яка не була ношена і має етикетку, це не слід плутати з секонд-хендом. Однак є випадки, коли магазини дорогих брендів, щоб не знецінювати вартості продукції свого виробництва, відрізають ярлики від виробів і вони потрапляють на ринок “других рук”.

Інший вид – від людей, які вирішують позбавитися непотрібних речей, бо вони виходять з моди, отримали дефекти чи просто набридли. Європейці здають свої речі за плату або задарма, способи збору різні: по контейнерах, у руки представникам спеціальних фірм, під час різних акцій.  У Великобританії та Нідерландах поширена практика збору вживаного школярами, які за свою працю отримують гроші. У ряді країн Європи, особливо в Бельгії та Німеччині, люди виносять свої речі на вулицю, а в домовлений час їх підбирає фірма-збирач або “перепродувальники”.
Врожай “з других рук” сортують і піддають санітарній обробці, потім він може йти на експорт.

Чим “секонд” може зашкодити здоров’ю?
По-перше, ми не знаємо, хто носив річ раніше. По-друге, чим обробляють вживані речі і чи не зашкодить нам ця “хімія”?
Будь-який товар, у тому числі вживаний одяг, повинен мати супровідну документацію – на кожну партію секонд-хенду країна, з якої імпортується продукція, видає документ про проведення дезінфекції. Одні країни видають сертифікати, інші – посвідчення. Ці документи перевізник, який транспортує товар, повинен пред’явити під час проходження митного контролю. Такий документ видається на кожну партію продукції.  Кожен покупець задля власної безпеки має право ознайомитися з такими документами.
Утім навіть такі заходи безпеки не гарантують, що придбана річ не нашкодить вашому здоров’ю. Вживаний одяг небезпечний тим, що на ньому можуть зберігатися збудники різноманітних захворювань – від найпростіших до надзвичайно складних. У першу чергу в зону ризику потрапляють шкіра та волосся людини, бо їх можуть вразити грибки. Бувають і більш складні випадки. Наприклад, якщо придбана річ належала людині, яка хворіла туберкульозом. На неї могли потрапляти збудники захворювання, які залишаються активними впродовж тривалого часу. Те ж саме стосується й інших інфекційних захворювань.

Як обробити вживаний одяг і взуття?
Якщо Ви зважилися на покупку в секонд-хенді, не забувайте про правила безпеки. Що стосується виробів із тканини, то наполегливо рекомендуємо попрати одяг порошком та попрасувати. Робити це бажано паровою праскою. При високих температурах бактерії та збудники інфекцій гинуть. А ось щодо взуття, то можна скористатися таким методом: поставити у взуття змочений в будь-якому дезінфікуючому засобі тампон і помістити у поліетиленовий пакет на добу. Засіб випаровується і таким чином створюється середовище для знешкодження бактерій.

Придбати дезінфікуючі засоби можна в аптеках або ж спеціалізованих магазинах. Найчастіше у таких випадках використовують формалін. Значно важче продезінфікувати вироби зі шкіри та хутра, тому рекомендуємо утриматися від покупки таких речей на секонд-хендах. Аналогічна ситуація і з дитячими іграшками, особливо м’якими. Малюки контактують з ними дуже тісно, а провести глибоку дезінфекцію у домашніх умовах вкрай важко.

Читайте також: Обідрані ліжка й дірявий одяг: реалії психіатричної лікарні на Прикарпатті