Франківським ув’язненим передали мощі українського священномученика. ФОТО

Сьогодні, 15 квітня, до Івано-Франківської установи виконання покарань №12 передали мощі покровителя усіх ув’язнених — Блаженного Василя Величковського.

Усередині сірої неприступної будівлі, між лабіринтами ґрат та східців, заховалась каплиця. У молитовні, з усіх боків “обліпленій” іконами,  зібрались на традиційну недільну служба два десятка чоловіків і жінок, котрі відбувають покарання або чекають рішення суду. Проте сьогодні, завдяки Олегу Чернівському, відправа стала особливою. Олег уже 4 роки є мирянським співпрацівником у поширенні культу священномученика Василя Величковського. Розповідає, за цей час встиг відвідати близько 20-ти в’язниць, в яких завжди залишав нетлінну частинку святого.

Після літургії мирянин розповів історію життя отця Василя та звернувся до засуджених.

Чи можемо ми у наш час стати святими? Величковський пройшов війну у лавах Січових Стрільців, довгий час курив, але кинув. Він показує, що можливість виправитись завжди є, — каже Олег.

Блаженний народився в Івано-Франківську (Ред. — тоді Станіславові) у 1903 році, в сім’ї священника. Протягом 1938-1941 рр. Василь Величковський проповідував у обласному центрі. Тут він мріяв звести величний храм Матері Божої – цариці України. І саме тут на нього вперше звернула увагу радянська влада.

У 39-тому на свято Співстражданної Божої Матері о. Василь організував похід вулицями міста. Церковні хоругви були прикрашені синьо-жовтими стрічками. Попри небезпеку зібрались близько 20 тисяч люду. Отця Василя викликали в НКВС, але відпустили через велику популярність серед вірян. З того часу за ним завжди наглядали, — розповідає Олег.

Через кілька років священика арештували, суд виніс вирок — розстріл. Проте в останню мить смертний вирок замінили 10-ма роками холодних і голодних таборів. Навіть у Воркуті святий був із Богом: весь час молився на вервиці, яку власноруч зробив із хліба. Відбувши незаслужене покарання, у часи глибокого підпілля та переслідування УГКЦ, Василь Величковський таємно вчив семінаристів, служив літургії.

У 1969 році отця знову засудили. Три роки Величковський провів у психлікарні, де його кололи отруйними препаратами, що збільшують серце, саджали на електричний стілець. Після таких тортур, на волі Блаженний не прожив навіть року.

Під час Архиєрейської Божественної Літургії, 27 червня 2001 року в Львові, Іван Павло ІІ проголосив Василя Величковського блаженним. Тіла усіх святих мусять зберігатися у храмах. Коли останки Величковського, які пролежали у землі 30 років, переносили — виявилось, що вони лишилися нетлінними. Тіло з роками зовсім не змінилось, а кінцівки все ще згинались.

Наразі його мощі знаходяться у храмі св. Йосифа у Вінніпезі, храмі Матері Божої Непорочного Зачаття у Львові та двох десятках в’язниць по цілій Україні. Франківське СІЗО №12 увішло в цей десяток, а в’язні отримали свій оберіг — клаптик нетлінного тіла у дерев’яному хресті.

Читайте також: Карпатські гори і буддизм із Донбасу: як у горах живуть монахи-буддисти. ФОТО/ВІДЕО