10 незручних запитань, на які не відповів міністр Насалик

Домовитися про зустріч виходить несподівано легко: міністр обіцяє замовити перепустку і відводить півгодини на спілкування. Уже ввечері напередодні інтерв’ю приходить смс-повідомлення, у якому Ігор Насалик називає питання “космічними, а він не космонавт”, тому відповідати не буде. Новина застає у потязі – дороги назад немає. Зате є сподівання, що до ранку міністру “перегорить”. Адже у статусі міського голови Калуша, а згодом і народного депутата Ігор Насалик пишався демократичним спілкуванням із журналістами та ніколи не вимагав відправляти йому інтерв’ю для узгодження.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України – на вул. Хрещатик, 30. Парадний хол має досить вбогий вигляд, із радянськими меблями, старою металевою шафою, але красивим розписом. Двоє охоронців пильнують, аби ніхто не порушив пропускного режиму, ще кілька озброєних розмістилися за старим високим столом. Вестибюль міністерства сильно дисонує із розкішно облаштованим кабінетом міністра, світлини якого раніше оприлюднили загальноукраїнські ЗМІ.

І до 8 ранку, і навіть півгодини опісля до міністерства сходяться працівники. Вони розписуються у журналі реєстрації, беруть ключі від кабінетів. Міністр приїжджає 2-3 хвилини по восьмій. Його уже чекають «ходаки»: щонайменше дві групи чоловіків встигли запитати, чи приїхав уже Ігор Степанович. Приймальня дає добро, чоловіків пропускають. Незрозумілий хаос починається за хвилину до прибуття міністра: двоє охоронців стають біля пропускного пункту. Міністр з’являється із чорного входу, швидко заходить у ліфт і нікого “не бачить”. У чорній короткій куртці та синіх штанах  – дотримання дрес-коду ніколи не було сильною стороною Ігоря Насалика. Все. На візит журналіста “МІСТА” приймальня добро не дає: там ввічливо пояснили, що у міністра щільний графік і зустріч із журналістом туди не записана. Сам Насалик телефонний дзвінок просто “скидає”.

“Ви домовлялися? – нарешті хтось зацікавився журналістом. – Через прес-службу?”.

“Ні, напряму”.

Жінка стинає плечима і йде до ліфта. За мить повертається і надиктовує номер приймальні. Але телефонувати туди сенсу уже нема.

“Ця скринька працює?” – нуджуся.

У парадній Міненерговугілля стоять одна на одній дві великі скриньки. Одна – металева, для пошти, видно, що її використовують. Принаймні співробітниця міністерства, перед тим, як піднятися ліфтом, виймає з неї кореспонденцію. Зверху стоїть дерев’яна, до якої можна вкинути скарги на корупцію у міністерстві. Щоб зрозуміти, де шпарина для них, доводиться кликати охоронця. Той кілька секунд вивчає коробку і нарешті переможно тицяє на вузьку щілину зверху. Щоб її помітити, доводиться стати навшпиньки і дотягуватися рукою. Якщо скриньку нахилити, видно товстий шар пилюки. Мабуть, міністерський “гаджет” не надто користується популярністю.

“Ви в НАБУ хочете поскаржитись?” – питається та ж співчутлива працівниця.

“А куди треба скаржитися на міністра, який призначив зустріч і відмовився?”.

“Ну… – губиться жінка. – У нас на вулиці Хмельницького є громадська приймальня, де приймають скарги громадян”.

Півгодини минуло. Саме стільки часу було зарезервовано на інтерв’ю. Жмакаю у руках свої аркуші з “космічними” питаннями, обмірковую ідею вкинути їх у скриньку для скарг. Але вирішую не рефлексувати – судячи із зовнішнього вигляду цього дерев’яного боксу, меседж, у найкращому разі, прочитають наступники міністра Насалика.

“Космічні”: питання чи міністр?

“Космічні” питання залишилися без відповіді. І не тільки для “МІСТА” – багато із них міністр просто не коментує. Отже, що саме так не сподобалося Ігореві Насалику?

Від міністра Насалика йде прикарпатська команда. Зокрема, подала у відставку перший заступник Галина Карп, а перед тим – заступник Ігор Прокопів. Що відбувається у міністерстві?

Заяву на відставку Ігор Прокопів написав ще наприкінці лютого. З його слів, він не бачить себе далі у міністерстві і буде займатися політикою – готуватися до виборів у рамках однієї відомої політичної сили. За даними “ЕП”, плани Ігоря Прокопіва отримати депутатський мандат пов’язані з потребою в депутатській недоторканності через звинувачення в корупції, на підставі яких його було звільнено з “Укртрансгазу”.

Щодо першого заступника та правої руки міністра, прикарпатки Галини Карп, яка прийшла у міністерство із посади директора фінансового департаменту Івано-Франківської ОДА, то, за даними ЗМІ, правоохоронці спіймали її на гарячому, коли вона домовлялася про розподіл запропонованих шахтарям бюджетних грошей.

Зараз набирає обертів боротьба за шахти Олександра Януковича, пише “ЕП”. На активи претендують люди міністра Насалика та команда наближеного до Президента нардепа Ігоря Кононенка. Першою жертвою цієї війни зі сторони Насалика стала Галина Карп, яка домовлялася з бізнесменом із Західної України Андрієм Венгриним. Під тиском відео-доказу Галина Карп написала заяву. Звільнення заступників у міністерстві не коментують.

2 березня в країні закрили усі навчальні заклади через газову кризу. За деякою інформацією, вказівка “прикрутити” до губернаторів пішла саме від міністра. “Криза” тривала один день. При цьому найбільшу економію забезпечили не звичайні українці, які, власне кажучи, мало могли вплинути на ситуацію. Для чого була потрібна ця піар-акція під назвою #прикрути?

Стокгольмський суд зобов’язав російський «Газпром» доплатити НАК «Нафтогаз України» $4,63 млрд за недопоставку узгоджених об’ємів газу для транзиту. За результатами двох арбітражних спорів між компаніями, на поставку і транзит газу «Газпром» повинен доплатити НАК $2,56 млрд. Рішенням Стокгольмського арбітражу Україну також зобов’язали відновити закупівлі газу в «Газпрому», проте у значно менших обсягах, ніж вимагала Москва. Постачання мало розпочатися з 1 березня, проте «Газпром» відмовився поставляти газ для України та повернув передоплату. Через морози у країні виник дефіцит газу й уряд звернувся до українців із проханням «прикрутити» до подолання кризи. Україна купила газ у Польщі, Словаччині та Угорщині; криза закінчилася наступного дня. За офіційними даними, за добу українці скоротили споживання газу на 14%, проте йдеться не про пересічних громадян, які насправді не могли суттєво вплинути на споживання газу. І не тому, що не патріоти, а тому, що живуть у будинках зі старою системою опалення, де нема змоги регулювати теплоспоживання. Найбільше заощадили міста, де працюють ТЕЦ з можливістю використання мазуту як резервного палива. Для чого була потрібна така піар-акція? За словами Президента, це зміцнило авторитет України в очах усього світу.

Коли і за яких умов ми зможемо повністю відмовитися від енергоресурсів із країни-агресора?

Імпорт енергоносіїв – зашморг на шиї України. Про це пише виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній в Україні Роман Опімах. На закупівлю нафтопродуктів, природного газу, вугілля та сирої нафти в минулому році пішло понад $11 млрд. Більшу частину цих коштів у кінцевому рахунку отримала Росія ­­– країна-агресор. Цього року Україна планує лише збільшувати імпорт вугілля з Росії. На цьому акцентує координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко:

Це попри те, що маємо величезні власні розроблені пласти вугілля (просто вони перебувають у приватній власності; власники нічого не роблять, а держава удає, що нічого вдіяти не може). А якщо не заборонити дешевий імпорт у ворога, яка мотивація (крім патріотизму) у теплової генерації і когенерації використовувати інші види палива та вкладати кошти в модернізацію?.

На початку 2017 року в ефірі центрального телеканалу Ігор Насалик заявив, що Україна не торгує, а обмінюється товарами з окупантами. Які ресурси Україна купує чи отримує у будь-який інший спосіб в ОРДЛО?

Міністр запевнив, що грошових розрахунків з окупованими територіями Донбасу Україна не веде, лише бартерні операції. І якщо країна офіційно відмовиться від вугілля з окупованих територій, то в неї достатньо ресурсів його замінити. Але це коштуватиме 15 млрд грн.

Нині Міністерство енергетики та вугільної промисловості пропонує погасити заборгованість за електроенергію споживачів перед підприємствами, що здійснюють постачання на території ОРДЛО, за рахунок коштів державного бюджету, пишуть «Наші гроші». Борг за електроенергію ОРДЛО станом на червень 2017 року складав 3,9 млрд грн.

Чи толерує міністр схему «Роттердам+», за якою збагачується Ахметов?

Згідно із методикою, вартість вугілля для ТЕС вираховується за формулою “вартість вугілля у портах Амстердама-Роттердама-Антверпена + вартість його доставки в Україну”. Ця ціна закладається у вартість електроенергії від ТЕС, 70% потужностей яких у власності ДТЕК Ріната Ахметова. Цю методику розрахунку застосовують навіть до вугілля, яке було видобуте в Україні. Здорожчання електроенергії для бізнесу позначилося на вартості товарів для населення. За підрахунками колишнього члена НКРЄКУ Андрія Геруса, з травня 2016 року формула “Роттердам+” принесла генеруючим компаніям додатково більш ніж 15 млрд грн. Приблизно 80% цієї суми отримала ДТЕК Ахметова.

У декларації Ігоря Насалика зазначено, що його дружина має російське громадянство. Чи має вона ще й український паспорт?

Невідомо. Гюзель Насалик займається бізнесом і просуває в Україні британський бренд  “Clive Christian” (парфумерія, елементи інтер’єру, меблі). Журналісти нібито також знайшли фірму міністра, зареєстровану в офшорі на Британських Віргінських островах. Фірма записана на дружину.

Загалом, дохід Ігоря Насалика за минулий рік зріс майже на 2 млн та становив 3,1 млн грн. Зарплатня міністра склала 528 340 грн – вона зросла на понад 300 тисяч, порівняно з 2016 роком, пише “УП”.

Крім того, Насалик задекларував дохід від продажу автомобіля, надання майна в оренду та проценти в “Державному ощадному банку України”, “Приватбанку” й “Укргазбанку”. Дружина посадовця отримала понад 2 млн грн доходу від підприємництва.

У 2017 році Насалик вказав місцем проживання селище Козин. Раніше міністр декларував проживання в Києві, де він прописаний.

В декларації зазначено, що на банківських рахунках Насалика – понад 14 млн грн та близько 777 тис. доларів. Готівкою міністр зберігає 600 тис. гр та 20 тис. доларів. Дружина декларує майже 558 тис. грн на банківських рахунках та 10 тис. доларів готівкою.

В автопарку родини Насаликів два «Mercedes-Benz» – самого міністра та дружини, і «Toyota» сина. «ВАЗ» та «Mazda», якими раніше володіла родина, в 2017 році були продані.

Загалом у власності Насалика та дружини 3 земельні ділянки, будинок, квартира, офіс та два машиномісця. Нерухомість та інше майно подружжя минулого року розділило. Не виключено, що через арешт, який раніше Київський Печерський суд наклав на майно міністра.

Печерський райсуд Києва заарештував квартиру і житловий будинок Ігоря Насалика за клопотанням бізнесмена Петра Димінського, який судився про стягнення заборгованості за договором позики. Йдеться про позику 2014 року у розмірі 3,3 млн доларів. На що позичав гроші і чому не віддав борг міністр Насалик?

Петро Димінський просив заарештувати квартиру, земельну ділянку та будинок Насалика, суд наклав арешт на квартиру й будинок. Ігор Насалик, за повідомленням ЗМІ, у 2014 році позичив у Димінського $3,3 млн, хоча в електронних деклараціях 2015 та 2016 років – ні слова про позику. А закон про е-декларування чітко вимагає від держслужбовців внесення таких відомостей до графи декларації «Фінансові зобов’язання». За інформацією ЗМІ, Петро Димінський раніше фінансував політичний проект Ігоря Насалика “Еко+25”, за рахунок якого той у 2006 році розраховував повернутися до Верховної Ради.

Буквально за кілька тижнів Петро Димінський став учасником ДТП, в якій загинула молода дівчина. Бізнесмен втік до Швейцарії. Приблизно через місяць Апеляційний суд Києва зняв арешт із майна міністра.

На виборах міського голови в Івано-Франківську Ігор Насалик не пустив Олександра Шевченка в мери. На проміжних парламентських виборах у Калуші Шевченки не пустили брата міністра до Верховної Ради. Війна закінчена чи досі триває?

У 2015 році Ігор Насалик у статусі народного депутата від БПП балотувався на виборах міського голови Івано-Франківська. Він вийшов у другий тур разом із Русланом Марцінківим. Нардеп Олександр Шевченко тоді вибори програв. У 2016 році на проміжних виборах до Верховної Ради брат Олександра Шевченка переміг на окрузі брата Насалика, Сергія. Шевченки перебирають округ. Попри те, що у Калуші зараз міський голова – креатура Насалика, сам міністр втрачає позиції на окрузі і що далі, то примарнішими є шанси на їхнє повернення.

Що спільного між Насаликом та Порошенком, крім того, що Насалик відпочивав за кордоном під час Майдану, а Президент – під час війни?

Під час неафішованого різдвяного відпочинку на Мальдівах цього року Петро Порошенко орендував окремий острів. За даними журналістів програми “Схеми”, на цей відпочинок Президент витратив понад 14 млн грн.

Міністр енергетики відпочивав на Мальдівах у 2015 році, витративши понад півмільйона гривень. Крім того, закордонним відпочинком Ігор Насалик відзначився й під час Майдану. Калуський Майдан у 2013-2014 роках починався і тривав без міського голови Ігоря Насалика, який пішов у відпустку і поїхав за кордон. Калушани кликали свого міського голову повернутися з “Мальдівів на Євромайдан”. Згодом він розповів: був “не на Мальдівах, а за 5000 кілометрів”. “Що, я мав чартерний літак замовляти за 300 тисяч?” – акцентував тоді Ігор Насалик.

Що ще об’єднує міністра і Президента? Як мінімум – політичне питання. Так, Ігор Насалик балотувався до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка “Солідарність” і навіть зробив добровільний внесок у розмірі 1 млн грн для партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” у 2015 році.

Міністерство Насалика відзначилося шикарним корпоративом вартістю понад 330 тис. грн. За чиї гроші святкували?

Журналісти програми “Гроші” з’ясували, що міністерство енергетики й вугільної промисловості провело найдорожчий корпоратив року – на закритій вечірці гуляли близько 70 працівників міністерства в елітному столичному ресторані “Manu”. Один рахунок склав 301 тис. грн, ще 8 тис. віддали за кальяни і 10% – чайових.

Автор: Оксана ПІЛЯНСЬКА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 16

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.