Як розвинути економіку Франківська на прикладі польського Жешува

У великій головній залі “G2AArena” в Жешуві (Польща) під залізно-скляним склепінням – сотні людей. Виставково-конференційний майданчик більше схожий на термінал сучасного аеропорту. Зрештою, і розташований він якраз навпроти міжнародного аеропорту Жешува, що впродовж останніх кількох років неймовірно бурхливо розвивається, як і простір навколо нього. Якщо раніше сюди привозили товари для авіаційної інфраструктури, а також звозили звідусіль працівників для роботи в авіаційній промисловості, то сьогодні навколо аеропорту зосереджені більш як сотня підприємств, які обслуговують лише авіаційну індустрію, і лише в Жешуві. А це тисячі робочих місць. А саме місто вийшло на передові позиції авіапромисловості Польщі. Президент Жешува Тадеуш Ференц каже, що дива не сталося. Було створено умови для бізнесу. Підприємців запрошували прийти і розвивати місто й околиці, для цього відповідно стимулюючи – кредитні ставки, податки. А ще – подолання корупції в органах влади, головним чином місцевого самоврядування. Все це, кажуть поляки, можливо, хоча і в них самих із цим не все ще ідеально. І якщо виявляються факти зловживань, розголос доволі гучний. Згадати хоча б аферу з “AmberGold”, у якій замішані високопосадовці міністерського рівня. Допити цих осіб транслюють у прямому ефірі польського телебачення.

Але повернімося до конференції.

13-14 березня у Жешуві відбувся ХІ Форум “Європа – Україна”. Ця подія, починаючи з 2007 року, проходить щорічно і є однією з ключових конференцій Інституту Східноєвропейських Досліджень. Головною темою ХІ Форуму було питання модернізації та розвитку потенціалу України, а також напрямок і темп запроваджуваних реформ.

Медицина, туризм, протидія інформаційним та гібридним війнам, зниження рівня залежності від російських енергоносіїв або цілковите від неї позбавлення, реформа місцевого самоврядування, питання науки і навчання, євроінтеграція країн, що прагнуть стати частиною Європи, проблема співіснування в межах ЄС країн-учасниць – загалом кілька десятків панельних дискусій, які відбувалися одночасно в різних аудиторіях.

Перед одними з таких дебатів я зустрів у залі під прозорим склепінням кількох осіб з Івано-Франківська. Серед них – заступника міського голови Богдана Білика.

Заступник міського голови Івано-Франківська Богдан Білик (зліва)

На одній з панельних дискусій він говорив про розвиток економіки в Івано-Франківську.

Сьогодні багато українців виїжджають на заробітки за кордон, зокрема до Польщі. Івано-Франківськ – не виняток. Втримати людей в Україні, будьмо відвертими, влада не має чим. Рівень життя в “найбагатшій за ресурсами і можливостями” країні Європи, як це часто люблять підкреслювати, прирівнюється до рівня життя в країнах третього світу, які розвиваються.

Польща свого часу також пережила масовий відтік своїх громадян до більш успішних країн, тому тут розуміють процеси, що відбуваються в Україні. Однак сьогодні ситуація змінилася, і багато хто повернувся, започаткував власний бізнес і намагається працювати на розвиток як місцевої інфраструктури, так і країни загалом. Сприяють цьому, як заявляють учасники форуму, умови, створені в державі для малого і середнього бізнесу. Органам місцевого самоврядування в Польщі не дозволено засновувати комерційні підприємства, але ніхто не забороняє створювати умови для підприємців, аби вони залишалися в тих регіонах. Цим користується навіть український бізнес. На жаль, багато українських фірм згортають діяльність на території своєї держави і переносять її навіть до сусідніх польських областей. Насамперед через низький податковий тиск та вигідніші умови кредитування.

Таким було загальне тло доповіді представника Івано-Франківська. Раніше, заявив він, на заробітки за кордон виїжджали до 75% працівників, задіяних у малому бізнесі Івано-Франківська. Однак, каже посадовець, заробивши гроші, вони повертаються і можуть вкладати їх у створення бізнесу в Івано-Франківську. Сьогодні місто має багато ніш, де ці інвестиції могли б бути корисними, сприяти створенню робочих місць. А далі кілька прикладів.

У Франківську минулого року здано 250 тисяч квадратних метрів житла, та це сирець, який треба упорядковувати. Але наші кваліфіковані спеціалісти виконують цю роботу за кордоном. Хоча могли б на місці, маючи стартовий капітал. Відтік таких кадрів відображається на економічному розвитку міста. Проте вони повернуться, висловлює сподівання заступник. Другий конкурентний пріоритет – використання бюджетних грошей.

Ми не маємо таких коштів, які має Жешув, – каже Богдан Білик. – Але якщо раніше структурні підрозділи бігали до міського голови з проханням додати грошей на ті чи інші речі, то минулого року вже міський голова спонукав їх до освоєння фінансів. Ми ж не звикли, що тендерні закупівлі пішли через “Прозорро”, що треба проектно-кошторисну документацію надавати оперативно, і т. д. Тому не могли використати – і залишки коштів перейшли на цей рік. Але це стимул до вдалого використання наявних грошей, а також їх залучення. Ми маємо добрі напрацювання з міжнародними фінансовими інституціями. Кредити на модернізацію систем водопостачання і очисних споруд, утеплення бюджетних будівель, закупівлю тролейбусів і прокладку нових тролейбусних ліній, власні позики – цього року ми випускаємо облігацій на 300 мільйонів гривень, щоб побудувати не круглий міст, як у Жешуві, але додатковий, який Франківську конче потрібен.

Варто сказати, що на тлі західних, південних чи центральних регіонів Польщі, і це відзначають самі поляки, східні області лише нещодавно почали суттєво змінюватися. Звісно, багато залежить від коштів, які країна загалом змогла отримувати з Євросоюзу, – а Польща на сьогодні є однією з тих країн, що більше беруть з ЄС, ніж туди повертають, – але є тут і суто внутрішні чинники. Основний тягар змін несуть їхній головний рушій – підприємець і органи місцевого самоврядування. Саме зусилля і взаємодія цих двох сторін впливають на розвиток територій, де вони перебувають. А також їхня співпраця з урядом країни. Бо гроші ЄС – то все ж більш глобальні інвестиції.

Президент Жешува, посилаючись на власний досвід, каже, що з урядом завжди співпрацювали нормально. Значну частину фінансування окремих великих проектів, які місто не могло потягнути самотужки, уряд покривав. Головне було подати прозорі розрахунки, обґрунтування і вчасно звернутися. Наприклад, вже згаданий круглий пішохідний міст Жешува з ліфтами для неповносправних чи малорухливих осіб, одна із сучасних візитівок міста, коштував майже 60 мільйонів доларів. Місто знайшло четверту частину, решту доплатив уряд. А от рішення стосовно того, як господарювати в місті, приймаються разом із радою міста на підставі звернень мешканців. Нещодавно ухвалили спорудити дві музичні школи. Виявилося, що близько 500 охочих навчатися в такому мистецькому навчальному закладі не змогли туди потрапити через брак місць. Тож вирішили збудувати такий заклад.

Звісно, є багато нарікань. Не всім все подобається. Але місто провадить свою інвестиційну політику, яка приносить гроші. Жешувський бюджет лише з податків за 2017-2018 роки виріс на 250 мільйонів. Більше людей, більше компаній, більше робочих місць – відповідно, більше грошей. Тобто, йдеться про виробничі інвестиції. Безперечно, місто будує також парки і басейни, але це не першочергове завдання міської влади, вважає Тадеуш Ференц. Насамперед – розбудова інфраструктури. І, власне, вся інфраструктура фінансується містом. А в результаті зростають продажі води, електроенергії, газу, попит на послуги з водовідведення. І ця тенденція наростає. Тому розвиток можливий тоді, коли врівноважаться усі галузі.

В такій ситуації, власне, і приходять інвестори. Внутрішні, іноземні, в тому числі з України.

Неподалік від історичного центру Жешува веде будівництво івано-франківська компанія “Melnyk Group Development”. На обширній території мають постати сучасні вежі житлової та офісної забудови “CapitalTowers”. Сприяє цьому інвестиційний клімат у місті, каже фахівець жешувського офісу компанії “Melnyk Group Development” (М Груп Девелопмент) Альона Шкворченко. Будівництво ведеться доволі інтенсивними темпами, а значну частину площ у ще не зведених спорудах вже викуплено.

Цікаво: попри те, що від будівельного майданчика, де постануть сучасні споруди, до середмістя Жешува не так вже й далеко – вежі тамтешніх храмів дуже добре видно, історичний центр тут не забудовують. Така деталь впадає в око не лише у цьому місті Східної Європи. І це, кажуть можновладці, також питання престижу міста і його інвестиційної привабливості.

За два дні ХІ Форуму “Європа – Україна” вдалося побувати на десятку тематичних зустрічей. Інформації багато. Викликів і пропозицій також. Вже в самій назві конференції закладено послання: Європа готова подати нам руку і навіть повести за собою ефективним шляхом. Питання – чи готова Україна прийняти цю допомогу і йти слідом.

Автор: Володимир ГАРМАТЮК

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 16

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Читайте також: Франківськ і Жешув обговорили перспективи створення українсько-польського культурного центру