Охорона здоров’я в Ізраїлі: гроші ходять за пацієнтом

В Ізраїлі електронну систему реєстрації запровадили недавно. Молодь підхопила новацію одразу, старшим людям довелося трохи повчитися. Для цього в поліклініках стояли молоді люди з планшетами, які при потребі допомагали освоїтися. Крім того, дитина до досягнення 18-ліття користується послугами разом із батьками, а після 14 років може перейти на самостійний акаунт. Більше про так звану «електронну лікарню» в Ізраїлі «МІСТО» дізнавалося від Алли Снурнікової, експерта з маркетингу організації інтегрованих рішень «ВВЕРХ».

У цьому сервісі людина може записатися до лікаря. В системі зберігаються всі результати аналізів. Через додаток можна спілкуватися з лікарем онлайн, отримати лікарняний та замовити рецепти. Пацієнт бачить, в якій аптеці, за якою адресою, за якою ціною і з якою знижкою купував ліки. Він може стежити, наскільки вони подорожчали. Також пацієнтові не треба йти до лікаря за продовженням рецепта – він посилає запит онлайн чи телефоном і отримує призначення в системі. Це зручно – не треба бігати по лікарях за рецептом і носити з собою купу папірців. Це економічно вигідно – не витрачається папір, час, електроенергія на друк того рецепта. При купівлі ліків за рецептом надається знижка, без нього треба платити повну вартість.

Виклик швидкої платний

В Україні люди звикли викликати швидку, як тільки щось десь закололо, заболіло, засвербіло. В Ізраїлі на виклик приїздять не лікарі, а фельдшери-парамедики, вони вирішують, везти пацієнта в лікарню чи ні. Якщо виклик не має ґрунтовних підстав, людина за нього платить близько 100 доларів. Пацієнта відвозять у лікарню; якщо там з’ясовується, що у нього нічого серйозного, він за це платить – і за відвідини лікарні, і за приїзд швидкої.

Якщо у людини висока температура, підозра на грип – вона телефонує до сервісу, але спілкується не з реєстратором викликів і записів до лікаря, а з більш фаховою медсестрою, що має, як правило, ступінь бакалавра. Вона опитує людину: які симптоми, загрози і чи є ризик для життя. Якщо ж стан некритичний – людина може попити ліки, збити температуру і прийти до лікаря, коли буде змога.

Як знати, чи є ризик?

Фахівець діагностує у телефонному режимі. Він ставить максимально точні питання, щоб визначитись, як слід діяти. Якщо це старша людина, у якої закололо в серці, вона не може розказати, що саме і як її турбує, є велика ймовірність того, що стан може бути критичний, – до неї приїжджає фельдшер, як правило, на мотоциклі – так дешевше і швидше, не треба гнати велику машину з водієм, трьома-чотирма особами персоналу.

Гроші

Громадяни Ізраїлю отримують медичну допомогу відповідно до типу страхування, яке вони оплачують. Платить також і роботодавець. Є мінімальний безкоштовний пакет: сімейний терапевт, базові фахівці та невідкладна медична допомога, якісь критичні ситуації і т.д. Є безрецептурні ліки. Препарати для хіміотерапії надають пацієнту безкоштовно. Якщо є якась складна хвороба, можна отримати фінансування і взяти участь в одній із дослідних експериментальних програм. Щоправда, це вимагатиме трохи більше часу.

В основі ізраїльської системи медичного обслуговування – принцип «гроші ходять за пацієнтом». Є чотири лікарняні каси. Страхові компанії пропонують також три основні страхові програми: мінімальну, середню і «золоту». Пацієнти звертаються до лікаря або через систему онлайн, або через кол-центр. Лікар може відповісти впродовж 5 робочих днів. Якщо терміново, треба йти до лікаря самому.

Якщо фахівець не може зарадити хворому, то дає йому направлення в лікарню. Можна їхати у будь-яку, але доцільніше до свого госпітального округу, оскільки в центральних черги більші. Там хворого приймають фахівці, роблять аналізи, обстежують, дають призначення, якщо потрібно, залишають у лікарні.

Операції, пов’язані з випадками, які становлять загрозу життю, роблять першочергово і безкоштовно. Якщо ж загрози для життя немає, оперують також безкоштовно, але вже в другу чергу.

Якщо пацієнт не хоче чекати призначеного часу, може лікуватись і приватно – тоді він платить гроші і отримує відповідні послуги набагато швидше.

Якщо пацієнт хоче вибрати конкретного лікаря, то за це мусить доплатити. Якщо ж звертається до спеціаліста, якого в загальній черзі визначила система, то це безкоштовно.

Вартість лікування в державній і приватній клініках однакова для всіх користувачів, громадян Ізраїлю і медичних туристів – вона регламентована державою.

Лікується пацієнт у приватного лікаря, чи в державного – на якість послуг це не впливає, усе залежить тільки від осіб, які обслуговують.

Мову треба знати

Середній медперсонал (медсестри, наприклад, які переважно мають вищу медичну освіту) в перерахунку на долари отримує 3-5 тисяч. Оплата погодинна. Кваліфікованого персоналу бракує. Багато хто надає перевагу навчанню за кордоном, де дешевше і досить високий рівень – в українських вишах, наприклад. Але коли вони повертаються, мусять здати кваліфікаційні екзамени державною мовою. Тобто, хороший лікар з великим досвідом, скажімо, з України, поки не навчиться фахово розмовляти – не здасть іспиту і не зможе працювати. Всі лікарі говорять англійською, вони можуть порозумітися з пацієнтом. Пацієнти не обов’язково володіють івритом – часто-густо тільки французькою або російською, але універсальна – англійська.

Сімейні лікарі

«У нас є сімейний лікар, до якого приписана я і моя родина. Хороші, уважні сімейні лікарі мають багато пацієнтів. До них більші черги, тож і складніше потрапити. В середньому відвідання приватного лікаря коштує 300 шекелів. Відповідно до страховки, один візит до сімейного лікаря коштує 7 шекелів (50 грн) – це вартість поїздки на автобусі протягом півтори години. Мінімальна зарплата в Ізраїлі – 1400-1500 доларів залежно від курсу долара», – розповідає Алла.

Середня ж платня – 6-9 тисяч шекелів. Якщо пацієнт відвідує, наприклад, фахового травматолога, хірурга, то, залежно від кваліфікації, платить від 20 до 35 шекелів за візит. Якщо візит до вузького спеціаліста за направленням сімейного лікаря, то це безкоштовно. Сімейний лікар знає свого пацієнта, переймається ним. Він може зателефонувати і повідомити результати важливих для хворого аналізів швидше, ніж прийде електронна відповідь.

Діагностика і профілактика

В Ізраїлі високий рівень діагностики захворювань. Рак виявляють на ранніх стадіях за допомогою ізотопів. Вводять у вену препарат і обстежують спеціальним приладом.

Дуже слідкують за раком молочної залози – обстеження кожних два роки, осіб з групи ризику – щороку: медпрацівник нагадує пацієнту, що підходить термін огляду. Раз на три роки безкоштовно беруть аналізи на маркери раку шийки матки. Також пропонують щеплення від грипу.

«Моя колежанка отримала смс-повідомлення, що їй виповнюється 40 років і вона мала би пройти обстеження в офтальмолога, бо можливі вікові зміни. Якщо я на диспансерному обліку, мені телефонує лікар чи його секретарка, яка нагадує, що треба прийти на огляд. Якщо я не маю змоги, вона телефонує наступного місяця, запитує, коли зручно буде потурбувати. Це контролюють. Профілактики захворювань у школі немає. Не слідкують, як дитина сидить за партою, в якому взутті. Це клопіт батьків. Обов’язкових профоглядів, як це було колись в СРСР, також немає», – акцентує Алла.

А що у малих містах?

Лікарні розташовані між трьома більшими містами і 15 меншими – за принципом міжрайонних. Є багато розкиданих по місту медофісів, де можна здати основні аналізи, зробити рентген. Лікарі можуть приймати пацієнтів у будь-якому невеличкому офісі в будь-якій частині міста. Це зручно, бо регулює транспортні потоки: до лора в один будинок, до окуліста – в інший по сусідству, терапевти чи сімейні лікарі не мусять перебувати в одному приміщенні й одній поліклініці. В усі медзаклади можна потрапити на інвалідному візку, всюди стоять кулери. Кожен пацієнт має магнітну картку, яка слугує ключем до входу в медсистему. Є електронні черги – за карткою пацієнт отримує талон з автомата, де написано його номер в черзі і номер кабінету.

В селах є лікарі, вони мають відповідні години прийому. Не всюди вистачає вузьких спеціалістів, але держава дбає про те, щоби вони туди приїздили і у визначений час приймали пацієнтів.

В екстреній ситуації прилетить санавіація, яку можуть викликати парамедики. Був випадок, коли громадяни Ізраїлю потрапили в аварію в Хорватії: за ними з Ізраїлю страхова компанія відправила медичний борт з медпрацівниками.

Аніматори

Діти в лікарню не приходять, як на каторгу. Медичні послуги направлені на те, щоби дитині і мамі було комфортно. В лікарні є штатні аніматори. Якщо дитину забирають на операцію, її так забавляють, що вона це сприймає як гру, як казку. Так само працюють з онкохворими дітками, щоби вони отримували позитивні емоції. Навіть до дорослих, які хвилюються чи засмучені, може підійти аніматор чи інший працівник, заговорити, води запропонувати тощо.

Пологи

На відміну від української системи, не треба на пологи нести з собою пакети з ліками, катетерами, ватою. Все є в лікарні. А ще є спеціальна жінка (дула), яка «веде» молоду маму, вона з нею присутня на пологах, якщо хтось не може з родини. Це людина, яка супроводжує породіллю, контролює і допомагає, й це не обов’язково лікар або акушерка. А ще жінки створили такий соціальний рух, учасники якого допомагають молодим мамам, котрі повертаються додому після пологів: приносять гарячу свіжу їжу для породіллі, навіть для її менших дітей та чоловіка, щоби вона мала більше часу на себе. Адже далеко не в усіх поруч є бабуся чи родичі…

Бахіли ніхто не вдягає

Бахіли, каже Алла, ні від чого не рятують і стерильності не допомагають. Вони хіба що полегшують санітаркам роботу – менше треба мити. Ну, це ще й бізнес! Щоправда, в ізарїльських містах немає такого болота і пилюки, як в Івано-Франківську. Скрізь асфальт чи бетон і трава, тож пилюці нема звідки взятися.

Натомість у лікарні – чи приватній, чи державній – для проходження специфічного обстеження пацієнтам видають спецодяг, щоб вони не забруднили свій. До речі, в лікарні завжди багато народу. До породіллі через півгодини може прийти вся її велика родина, всіх пускають, нікого не змушують вдягати бахіли.

Дуже хороша техніка, обладнання, нема ліжок на пружинах. Звісно, є клініки, вищі за рейтингом, але все одно всі обладнані на рівні. Клініки подібні до бізнес-центрів, там пахне чим завгодно, тільки не ліками, туалет за запахом знайти неможливо. Харчування у стаціонарі свіже, збалансоване, великі порції, пацієнт може обирати з двох меню.

P.S. Ми могли б ще довго говорити на тему організації медичного обслуговування в Ізраїлі, якби був час і місце на сторінках журналу.

За кілька днів мені довелося бути в іншій області в приватній клініці на звичайному обстеженні. Обслуговування – як в Ізраїлі: чисто, усміхнені працівники, ніяких бахіл, перевдяглися у спецодяг, кулери на кожному кроці, доступ до інтернету. Гроші, звісно, також серйозні – з моєї кишені. Але в касу медичної установи. І жодної істерики на тему «медичної реформи». Я пригадав собі, як кілька місяців у Франківську ми намагалися встановити причину кашлю у дитини. Обстеження, аналізи, рентгени, оплачені візити. В одній з установ (державних) лікар попросив доньку покашляти і подивився їй на внутрішню частину повік. Сказав, що то не кашлюк, а потім запитав, чи будемо класти дитину в лікарню… Якщо не кашлюк, то навіщо в лікарню, здивувався я. А за кілька днів в іншій державній установі, у звичайній поліклініці, лікар таки підтвердила наші припущення – а саме кашлюк ми й підозрювали, начитавшись інформації в Інтернеті і зіставивши з симптомами. Щоправда, кашель на той час вже почав стихати, а згодом і зовсім зник. Іншого разу в приватній клініці ми сплатили 100 гривень за обстеження у лора. В одного із членів родини боліло вухо. Нам прописали німесулід. Біль не припинився. Згодом ми таки знайшли його причину – проблема крилася в шийному відділі хребта. МРТ ми оплатили також з власної кишені, і лікування хребта, звісно. Вухо вже не турбує. Як і 49 стаття Конституції…

Автор: Володимир ГАРМАТЮК

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 18.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.