Підлітки “під кайфом”: як і де виникають притони в Івано-Франківську

Стосунки батьків і дітей – вічна тема для дискусій. Як правильно виховувати молоде покоління, що можна дозволяти своїм чадам, а чого не варто? Щодо цього свої поради дають і дідусь з бабусею, й експерти на тренінгах, обговорюють самі ж батьки у блогах та соціальних мережах, не пасуть задніх і психологи. Однак, попри такий насичений спектр напучувань, останнє слово за батьками, бо виховувати своїх дітей їм, тож і відповідальність їхня.

Діти можуть здивувати

Батьків завжди тривожитимуть питання, якою виросте їхня дитина, чи не злакомиться вона на алкоголь, наркотики, чи раптом не потрапить в погану компанію, чи зуміє справитися зі спокусами та поганими звичками сучасного світу, яких стає все більше.

Діти можуть здивувати батьків як у доброму, так і в поганому сенсі. І немає єдиної моделі виховання, немає запобіжників, які б могли уберегти від слизької стежки у житті навіть найуспішніших, найчемніших, найбагатших.

Останнім часом в Івано-Франківську багато галасу, розмов про те, що молодь у місті спивається, вживає наркотики, що є різні локації, так звані “притони”, де підлітки тусуються, зависають, п’ють, курять – як модно казати, “кайфують”.

Чи справді все так погано? Чому раптом в європейському місті, де діє чимало програм підтримки та розвитку молоді, реалізовують різні муніципальні та приватні проекти для дітей та підлітків, з’явилася така тривожна тенденція? Можливо, так було і раніше, тільки про це мало хто знав, журналісти менше писали, влада показувала “спокійну” статистику і не було соціальних мереж для широкого обговорення?

Аби справді дійти раціональних висновків, а не керуватися емоційними історіями, варто зіставити факти, проаналізувати проблему з різних сторін і вислухати тих, хто має з цим справу. А ще хочеться зрозуміти, як зменшити ризики поширення поганої містечкової моди. Адже йдеться про молодих людей, про чиїхось дітей, зрештою, про майбутнє покоління нашого міста.

Причин для хвилювання нема?

За інформацією Алли Бойчук, начальниці сектору ювенальної превенції УПД ГУНП в області, проблемні діти були завжди, тільки цьому питанню не приділяли стільки уваги, як зараз. В Івано-Франківську на обліку сьогодні перебуває 60 дітей. Важливо, що за останній рік ця кількість не зросла. Це складні діти, які не можуть повернутися в сім’ю, потребують реабілітації.

Дітей направляютьдо центру соціально-психологічної реабілітації, один з яких розташований у селі Мединя Галицького району, – розповідає вона. – З ними працюють психологи, визначається причина (проблема) їхньої поведінки, ведеться робота з батьками.

У центрах діти можуть перебувати до 9 місяців, а далі уже вирішується їхня подальша доля: чи повернуться вони в сім’ю, чи за рішенням суду будуть переведені в інші спеціалізовані заклади.

Бойчук підкреслює, що йдеться про проблемних дітей, з якими фактично не можуть справитися тато і мама, або самим дітям не пощастило із власними батьками. Всіх інших, яких затримує поліція, одразу передають батькам, а ті вже самі проводять реабілітаційно-виховну роботу. На думку Алли Бойчук, причин для надмірного хвилювання і критичних висновків немає. Тож ставити штамп на всю франківську молодь таки не варто, бо 60 дітей – це не всі діти, і навіть не один відсоток.

Випадковість чи системність?

Приводом для хвилювань чи не усіх батьків міста стало затримання на території фортечної галереї “Бастіон” чисельної групи підлітків, які вживали там алкоголь, а деякі навіть мали ознаки наркотичного сп’яніння. Була це випадковість чи системність, якої не помічали правоохоронці?

Богдан Кухарук, керівник КП “Муніципальна варта”, що першим зафіксувало групу підлітків, зазначає, що це не випадковість, а проблема, яка існувала давно, тільки чомусь її ніхто не помічав, а поліція не реагувала. Адже перед тим, як “Муніципальна варта” почала патрулювати фортечну галерею “Бастіон”, до них надійшов лист-звернення від директора галереї і підприємців, які ведуть там діяльність. Вони апелювали до мера міста Руслана Марцінківа і керівника вартових Богдана Кухарука з чітко окресленою проблемою:

Увечері на площі Бастіону збираються підлітки, які вживають алкоголь, а деякі з них мають видимі ознаки наркотичного сп’яніння.

У зверненні йшлося про те, що таких осіб іноді може бути і до 100. І саме лист став першопричиною патрулювання галереї працівниками КП “Муніципальна варта”, які почали стежити за площею і зрештою зафіксували приблизно 70 проблемних підлітків.

Кухарук стверджує, що це не порожні слова. Мовляв, підлітки розпивали алкоголь, курили, на території були знайдені бульбулятори (пристрої для куріння). Вартові залучили правоохоронців і, відповідно, передали справу їм.

Натомість Алла Бойчук зазначає, що за цим фактом затримали 13 підлітків, повідомили їхніх батьків і вжили всіх заходів, як це передбачено законом. Отже, 70 побачили, проте тільки 13 з них затримали, інші просто втекли. Така кількість занепокоїла громадськість.

Але чи вирішена на цей час проблема? Чи продовжують діти вести “кайфове” життя? Чи не перетворилася площа “Бастіону” із туристичної родзинки міста на притон?

Богдан Кухарук каже, що ситуація покращилася, поліція посилила патрулювання, “Муніципальна варта”  також допомагає, тому більше таких фактів не фіксували.

Проте після цього випадку, який набув широкого розголосу, на службу варти телефонують люди повідомляють про інші місця, де збираються підозрілі підлітки. Зокрема, надійшла інформація про те, що такі локації є біля школи №4 та в одному із дворів “стометрівки”.

Отож, непочатий край роботи, – каже Кухарук.

Потрібен комплексний підхід

Цілісного бачення шляхів вирішення проблеми немає. “Муніципальна варта” реагує на повідомлення і патрулює місця скупчення підлітків. Фіксує та спільно з поліцією старається затримати дітей на гарячому, а далі ними займається сектор ювенальної превенції УПД ГУНП, який повідомляє батьків, а з проблемними працює індивідуально.

На думку Богдана Кухарука, потрібен більш практичний і комплексний підхід. Наприклад, у таких місцях варто встановлювати відеоспостереження, бо ситуація може повторюватися.

Це якщо говорити про технічну складову, але міська влада наразі не бачить в цьому потреби, бо має власний план встановлення відеокамер. З другого боку, проблему підживлюють. Уже всім відомі в місті суміжні негативні явища: продаж наркотиків, алкоголю в нічний час, зокрема і підліткам, цілодобові “наливайки”.

Все це разом провокує молодь до небезпечного вуличного життя. Тому тільки постійний контроль, комплексний підхід до вирішення питань можуть зменшити ризики, але на це потрібні великі фінансові та людські ресурси. Певною мірою це питання безпеки міста, яке наразі тільки обговорюють у чиновницьких кабінетах.

Окрім цього, варто пам’ятати, що з дітьми потрібно працювати і створювати можливості для їхнього розвитку. На жаль, в Івано-Франківську дуже мало закладів, де б діти могли безкоштовно займатися спортом, відпочивати. В основному працюють тільки приватні ініціативи. А якщо батьки не мають грошей на гуртки, де б проводила вільний час їхня дитина, якщо підліток немає кишенькових на какао, лате чи піцу в кафе, то таку дитину безкоштовно прийме тільки вулиця. Так і гуртуються компанії по 70 осіб, і так створюється мапа “притонів” у місті. А тим часом холодна статистика каже, що у нас все в нормі. І тільки час покаже, яке покоління ми всі спільно виховаємо.

Автор: Наталя СЕРБИН

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 17.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.