У Греції після недуги помер єпископ Івано-Франківський Тихон. ФОТО

14 липня 2018 року після тривалої хвороби, під час перебування в Греції, відійшов до Господа керуючий Івано-Франківською єпархією єпископ Тихон (в миру Степан Васильович Чижевський).

Спочилий владика віддав служінню Православній Церкві 45 років свого життя. Він народився 1947 року в селі Малятинці Кіцманського району Чернівецької області, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, чин поховання єпископа Тихона (Чижевського) очолить митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій. Тимчасове керування Івано-Франківською єпархією доручено архієпископу Львівському і Галицькому Філарету.

Довідково:

Священний сан майбутній святитель прийняв у Смоленській єпархії від рук єпископа Смоленського і Вяземського Феодосія (Процюка), адже радянська влада перешкоджала його рукоположенню на Батьківщині. 17 червня 1973 року він став дияконом. З 15 серпня того ж року по 19 травня 1977 року ніс послух штатного диякона Свято-Успенського кафедрального собору м. Смоленська.

30 травня 1977 був прийнятий у штат Чернівецько-Буковинської єпархії, де у Свято-Миколаївському Кафедральному Соборі м. Чернівці звершував дияконське служіння до 24 липня 1987 р. У 1987 році закінчив навчання на заочному секторі Московської духовної семінарії.

7 квітня 1979 року возведений у сан протодиякона.

З 24 березня 1987 року рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви направлений у клір Свято-Миколаївського собору м. Нью-Йорк (США).

У березні 1990 року в Свято-Тихонівському монастирі (ПЦА) єпископом Серпуховським Климентом (Капаліним) пострижений у чернецтво з ім’ям Тихон.

7 липня 1991 року в Свято-Миколаївському соборі м. Нью-Йорк архієпископом Клінським Макарієм (Свистуном) отець Тихон був рукоположений у сан ієромонаха.

11 липня 1991 року його було призначено настоятелем Свято-Миколаївського собору м. Сан-Франциско (США).

У жовтні 1991 року возведений у сан ігумена.

20 грудня 1992 року повернувся в клір Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви.

1 січня 1993 року єпископом Чернівецьким Онуфрієм призначений штатним кліриком Свято-Духівського кафедрального собору м. Чернівці. 13 квітня 1993 року нагороджений хрестом з прикрасами, а 30 квітня 1994 року возведений в сан архімандрита.

27 липня 2001 року за власними проханням перейшов у клір Української Православної Церкви в Канаді (Константинопольский Патріархат), де перебував до 30 червня 2010 року.

1 вересня 2010 року митрополитом Чернівецьким і Буковинським Онуфрієм був прийнятий у клір Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви. Згодом, на нього був покладений послух духівника Чернівецького міського благочиння.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 грудня 2014 року архімандрита Тихона (Чижевського) було обрано єпископом Івано-Франківським і Коломийським.

27 грудня 2014 року у храмі Всіх святих на території митрополичої резиденції у Феофанії (м. Київ) Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив його чин наречення у єпископа.

28 грудня 2014 року Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію у храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, під час якої очолив хіротонію архімандрита Тихона (Чижевського) у єпископа Івано-Франківського і Коломийського.

Господь послав спочилому архіпастирю багато хвороб і життєвих випробувань, які він долав із правдивим християнським смиренням та покірністю Божому Промислу. У своєму слові при нареченні у єпископа він промовив до присутніх архіпастирів:

Мені здається, що все пережите мною підтверджує істинні слова Христа Спасителя, звернуті до апостолів і всіх служителів Вівтаря Господнього – “Не ви Мене обрали, а Я вас обрав” (Ін. 15, 16) і слова святого апостола Павла – “Сила моя в немочі звершується” (2 Кор. 12, 9). Усвідомлення цих святих слів переконує мене віддатися волі Божій, не противитися їй і прийняти той важкий хрест, який ви визначили моєму недостоїнству.

Владика Тихон чотири роки був архіпастирем на Прикарпатті, в регіоні, де міжконфесійна ворожнеча глибоко поранила Тіло Церкви Христової. Особливо боляче він сприйняв захоплення греко-католиками стародавнього Благовіщенського храму у Коломиї, яке відбулося попри всі домовленості і завіряння представників місцевої влади та інших конфесій. Однак складності не зупиняли його. Владика завжди ревно звершував богослужіння. За час його керування в єпархії розвинувся молодіжний рух, було започатковано чимало соціальних ініціатив.