“Зупини Рудого”: захід України потерпає від небезпечного іспанського слимака
12 Серпня, 15:08
Поділитись статтею
Минуло десять років, відколи в Україні почали виявляти так званих іспанський слимаків (Arion lusitanicus), які потрапили на захід України із південно-східної Польщі. Вони небезпечні тим, що їдять практично всю органіку і дуже швидко плодяться та поширюються, залишаючи після себе знищені поля та городи. Ситуація набула таких масштабів, що люди почали самоорганізовуватися для боротьби із цими шкідниками. Зокрема, у Фейсбук сотні людей під хештегом #ЗупиниРудого публікують місця, де вони бачили цих коричневих слизьких створінь.
Звідки вони точно взялися – наразі невідомо. Найбільш ймовірними місцями походження вчені називають Португалію, північ Іспанії або Франції. На даний момент цей вид поширений практично по всій Європі, а у 1998 році був виявлений на території США. А все завдяки торгівлі і капусті. У ХХ сторіччі із цього регіону активно почали постачати сільськогосподарську продукцію (зокрема, салат та капусту) в інші країни. У такий спосіб ці повільні маленькі створіння змогли подолати сотні, тисячі кілометрів від свого звичного ареалу проживання, пише zik.
Середні розміри слимака іспанського – 80-120 мм, але трапляються такі гіганти, які мають 150-200 мм. Забарвлення сильно варіюється, від темно коричневого чи бурого до яскраво оранжевого. З правого боку посередині мантії розташовується дихальний отвір.
Вони ведуть нічний спосіб життя і найчастіше їх можна побачити після дощу або у сутінках. Вони люблять вологі місця.
Удень ці молюски ховаються під грудками землі, між листям капусти тощо. А після заходу сонця виповзають зі схованок та накидаються на городину.
У похмуру погоду цих слизняків можна побачити і вдень. Про те, що вони є поруч, свідчить білувата рідина, яку самки залишають на поверхні. Вона швидко засихає, утворюючи сріблясту блискучу доріжку.
Особливість іспанський слимаків полягає у тому, що вони їдять практично все. Ці шкідники їдять мертвих тварин, екскременти і навіть представників свого виду.
Вчені відзначають, що ці молюски не гребують харчуватися сільськогосподарськими культурами, які звичайні слимаки обходять стороною, і виживають після вживання отруйних гранул. Вони псують як підземну, так і надземну частину рослин: суниці, огірки, помідори, перець, картоплю та інші овочеві культури і плодові дерева. Підраховано, що слимаки пошкоджують близько 150 видів і різновидів культурних рослин.
Це вид, який все займає нову територію і немає достатньої кількості природних ворогів. Іспанські слимаки дуже швидко розмножуються. Вони починають поїдати все, що можна з’їсти, починаючи від декоративних рослин, сільськогосподарських культур, екскрементів і так далі. Вони можуть зимувати у ґрунті до 10 сантиметрів, тому стійкі до перепадів температури, – повідомив Володимир Крамарець, доцент кафедри лісництва Національного лісотехнічного університету України.
У Національній мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN) почали активно обговорювати цю проблему. UkrBIN – це єдина в Україні платформа для накопичення та обміну даними з біорізноманіття у режимі вільного доступу.
Ситуація в західних областях України є критичною, і вирішити миттєво ні ми, ні хтось інший її не може. Ми – не чарівники, але активно працюємо над розробкою методу боротьби з іспанським слимаком. Ми не представники Держспоживслужби України або місцевих органів самоврядування, а науковці й, на жаль, у сучасних реаліях України не маємо безпосереднього впливу на прийняття управлінських рішень, – написала дослідниця Марина Голівець.
Іноді в боротьбі зі слимаками допомагають і відволікаючі маневри: посадка в міжряддях найбільш «смачну» для слимаків культуру – салат, який і прийме основний удар на себе. Також можна знайти різноманітні хімічні засоби, однак вони більше шкодять самій огородині, ніж слимакам.
Та найефективніше – це, звісно, природні вороги слимаків. Їх не так багато, але, до прикладу, хижі павуки, багатоніжки, туруни та жуки-стафіліні (хижаки) – всі вони становлять реальну загрозу цим молюскам.
Читайте також: На Прикарпатті виявили рак картоплі
Поділитись статтею