Віктор Шкутов: дивіться, хто пішов
21 Серпня, 09:50
Поділитись статтею
Влада – це люди. Щоразу, коли на важливу управлінську посаду приходить нова людина, є надія, що будуть зміни, особливі ж очікування – у постреволюційний період. Та, на жаль, час іде, проте жодних суттєвих реформ в Україні не відбувається. Змінюються назви, розробляють і затверджують нову форму, трапляються й гучні багатонадійні призначення, та результату немає, навіть якщо йдеться про державний орган, якого найбільш масштабно торкнулися новації, – Національну поліцію України. Позитивні зміни, які вдалося реалізувати при створенні патрульної поліції, згортаються, стара система реваншує – і багато патрульних не витримують тиску й залишають службу.
Будь-яке призначення в наш час уже не викликає зацікавленості, бо люди наперед знають: нічого нового, просто інша людина, яка буде продовжувати справу попередників, підтримувати та зміцнювати стару корумповану систему.
9 червня 2018 року був призначений новий керівник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, ним став Володимир Голубош. До цього управління очолював Віктор Шкутов. Представлення нового керівника поліції Прикарпаття відбулося досить спокійно, жодного спротиву ні від обласних топ-посадовців, ні від громадськості. Хоч були часи, коли біля управління стояв БТР і цілі натовпи активістів виступали проти призначень із Києва. Цього ж разу майже нікому не відомий Володимир Голубош особливо нікого не зацікавив.
Колишній начальник обласної Нацполіції Віктор Шкутов доволі довго протримався на посаді, якщо брати до уваги, що на час його правління випала люстрація, переатестація, а також війна. Свою постмайданівську кар’єру він розпочав 18 березня 2015 року, прийшовши з посади начальника Івано-Франківського міського управління УМВС.
Віктор Шкутов у Національній поліції явно не був новою людиною. Його точно не можна назвати реформатором, але всі зміни та мікрореформи, які відбулися в цьому органі, він вміло запаковував у свою обгортку, швидко перехоплював та адаптовував на свій, загальноприйнятий лад. Від нього в області залежало дуже багато, і коли ми питаємо про результат роботи обласного прокурора, то він, звісно, неможливий без якісної роботи Національної поліції. І, як обласний прокурор Олександр Стратюк не спромігся на жодні реформи і резонансні прокурорські вчинки, так і Шкутов не спішив ловити «великих» злочинців. У його діяльності було багато патріотичних гасел, він вів активну представницьку роботу, був уважний до всіх, хто хоч якимось чином впливав на суспільну думку на Прикарпатті. Обдаровував грамотами та відзнаками усіх, починаючи від журналістів, волонтерів, закінчуючи працівниками Нацполіції. Шкутов часто акцентував увагу на війні, на героях, але чомусь не наважувався на героїчні вчинки в мирному житті. Його професійна діяльність нагадувала боротьбу з мізерними злочинами, які, мабуть, добре «лягають» у звіти на Київ, і з них йому таки вдалося сформувати своє чиновницьке портфоліо для здобуття вищої посади уже в столиці.
Продовження статті у новому номері журналу “МІСТО“, що уже в продажу.
Поділитись статтею