Історія кохання тривалістю 67 років: пара з Прикарпаття розповіла таємниці щасливого шлюбу

Я навіть не думала за Миколу виходити.  Але він мені голову “замакітрив” на все життя! Я зустрічалася з його родичем, весілля не хотіла, хоча мені вже 21 рік був. Для села —  це солідний дівочий вік. Микола ж, як мене побачив, одразу став говорити, що мій хлопець несерйозний, що з ним зустрічатися не варто. Я йому повірила… Микола тоді з фронту повернувся, поважний такий, ще й красивий, і на баяні грав.

Наміри парубка були серйозні. В Анну він закохався з першого погляду, а за тиждень старостів прислав. Весілля справили велике: понад сто людей гуляло.

Дід Микола каже, що шкодував дружину і йшов замість в нї в поле працювати:

Ми жили в любові та злагоді.  Хоча важко працювали, я —  експедитором на продуктовій базі, Анничка —  в колгоспі. Уявіть лише: вона мусила кількамісячну доньку Марію у кошик брати, на спині в поле нести, бо не було з ким залишити. Але я дружину шкодував, коли в неї роботи багато було, то я вставав о п’ятій ранку, йшов замість неї у поле робити. Анничка мені їсти варила та по господарству поралася.

Згодом у подружжя на світ з’явилися ще доньки Ольга й Магдалина. А ще пан Микола каже, що не шкодує, що нема в нього сина:

Є аж троє! Кожен зять —  то син, хіба не знаєш? А ще онуки —  мої квіточки, а правнуки —  зірочки, найменшому недавно лише рік виповнився. Усі живуть недалеко, часто провідують.

Невже за 67 років шлюбу не сварилися? Микола з Анною запевняють:

Та всяке було. Суперечки, сварки, непорозуміння. Але… вдень посварилися, уночі помирилися, і на ранок вже й не згадуємо про жодні суперечки. На те ми чоловік і жінка, аби сваритися, миритися, любитися.

До речі, в родині ніколи не було ревнощів. Хоча дід Микола все життя по весіллях грав, бабця Анна —  хвацька танцюристка, і з нею багато чоловіків мали за честь танцювати. Донині вони разом на концерти сільські ходять, навіть у Калуш їздять, бо музику й танці люблять. Удома часто співають, особливо, коли рідні приїздять.

Донька Марія додає, що її батьки ще й добрі господарі: мають чималенький город, ще донедавна годували корів, свиней, курей, кролів, індиків. Анна  навчила доньок, онучок та правнучок вишивати, пекти короваї, варити родинну страву: “засипану” капусту з пшоном та м’ясом. А ще бабця Анна ходить благословляти та випроводжати з батьками до шлюбу молоді пари. Завжди бажає їм, аби прожили щасливе й довге спільне життя, як вона з Миколою. І знаєте: ще жодна пара, яку вона благословила, не розлучилася.

Читайте також: Молоде подружжя прикарпатців привітав з одруженням Папа Римський. ФОТО