Дорогі покійники

Як “двійник” виграє непопулярний тендер, котрий роками монополізував очільник одного з комунальних підприємств міста

Попри економічну кризу, ритуальний бізнес демонструє зростання, адже на цій статті витрат середньостатистичному українцю зазвичай заощадити не вдається. Чемно виділяють бюджетні кошти на “ритуалку” й уповноважені територіальні органи управління. Сфера, без якої неможливо обійтися, стає полем для маніпуляцій нечистих на руку осіб. На одну з таких схем вдалося натрапити під час моніторингу системи публічних закупівель “ProZorro”. Новостворена фірма виграє непопулярний тендер із перевезення тіл покійників на судово-медичну експертизу. Місто виділяє на цю послугу близько 800 тис. грн у рік.

Судово-медична експертиза проводиться в усіх випадках насильницької смерті, в розумінні поліції – це смерть, що наступила за нез’ясованих обставин. Завдяки їй правоохоронці встановлюють чи відкидають факт убивства. За словами керівника Івано-Франківського відділу поліції Ростислава Прокопчука, раніше покійників на експертизу перевозили самі поліціянти – просто у службових авто, та з часу створення комунальних підприємств міська влада перебрала цей обов’язок на себе.

“Свій” конкурент

Цікавим видався “аукціон” на цю послугу наприкінці 2016 року. У 2017-му місто планувало заплатити за перевезення тіл 800 тис. грн. Тендер було оголошено 9 грудня, на нього подалися два учасники: ТОВ “Анапа” і ФОП Андрій Дубовий.

Обоє були зареєстровані в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців напередодні оголошення тендеру, та й подавали документи в один день з різницею в кілька десятків хвилин. Однак, якщо це ще можна вважати збігом, то сумнів у якості проведення тендеру посіяв документ із печаткою “Анапи”, що завантажили в пакет документів конкурента. В результаті з нижчою на кілька тисяч ціновою пропозицією перемогло товариство. До речі, у своєму статутному капіталі фірма вказала усього 1000 грн.

Які ж вимоги комунальний департамент поставив до організаторів послуги “таксі для покійників”? Мінімальні. Одразу реагувати на виклик поліції, організувати на базі цілодобове чергування водія і санітара й мати транспорт для доставки покійників. “Анапа” надала договір, за яким орендує автомобіль “Мерседес” у свого ж засновника. Місце дислокації так званої бази не зазначили, але як фактичну адресу провадження своєї діяльності в документах вказали вул. Надрічну, 70.

Раніше покійників на експертизу перевозили самі поліціянти – просто у службових авто, та з часу створення комунальних підприємств міська влада перебрала цей обов’язок на себе

Припущення про те, що закупівля може бути проведена з порушенням законодавства, висловила й координаторка центру компетенцій системи електронних закупівель “ProZorro” Христина Зелінська. “Учасник, який запропонував найбільш економічно вигідну ціну, не завантажив у систему протягом п’яти днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір довідку про відсутність непогашеної судимості, що передбачено законодавством, – акцентує вона. – Це вже підстава для невизнання переможця. Крім того, товариство-переможець створене однією людиною, що суперечить законодавству про реєстрацію юридичних осіб. Департамент не повинен цього перевіряти, але замовник,зацікавлений у якісному використанні коштів платників податків, мав про це подумати. Також були підстави перевірити учасників на факт змови і повідомити про це антимонопольний комітет, адже в одного з них у тендерних документах є довідка конкурента. Крім того, порушені умови заповнення самої тендерної документації, підписи не на всіх сторінках, немає зворотних реквізитів, нечітко вказані істотні умови договору. Зважаючи на ці фактори, можна припустити, що тендер написано “під своїх”.

Про ймовірну пов’язаність між собою учасників говорить також адреса Надрічна, 70, яку вказує “Анапа” як своє юридичне місцезнаходження. Попри те, що Дубовий її прямо не зазначає, в іншому тендері, на який він подається, у довідці відомостей про учасника вказує номер телефону, прив’язаний до цієї адреси.

У 2018 році комунальний департамент знову оголосив тендер на цю послугу, щоправда, дещо із запізненням. До цього з “Анапою” на два місяці уклали додаткову 20% угоду вартістю 159 тис. грн. Цього року конкуренцію “Анапі” спробувало скласти комунальне підприємство “Міська ритуальна служба”. Та не вдалося. Товариство знову вказало на кілька тисяч нижчу ціну і перемогло. На цю послугу з березня по грудень у міському бюджеті заклали 730 тис. грн.

Комунальний департамент довіряєі не надто ретельно перевіряє

У комунальному департаменті штучної конкуренції в минулорічному тендері не бачать. Перший заступник директора департаменту Ігор Сенчук пояснює: для них важливо перевірити документи переможця, а не всіх, хто подався на тендер. Каже, про те, що в документах одного учасника була довідка іншого, не знав. “Часто буває, що фірми наймають готувати документи когось третього”, – шукає виправдань чиновник.

То як департамент контролює таку незвичну послугу і чи перевіряють фактичну кількість перевезених трупів? За словами Сенчука, гроші фірмі перераховують за виконану роботу. Тобто, в кінці місяця, згідно з поданими актами, кількість покійників, про яких відзвітувала фірма, множать на тариф, погоджений заздалегідь, і виводять суму. Зазначає, що в 2017 році зекономили на цьому 113 тис. грн, адже загалом фірмі було перераховано 681 тис. грн замість запланованих 800.

Спеціаліст департаменту Юрій Фученко, який здійснює технічний нагляд за цією послугою, каже: бачить кількість трупів із записів облікового журналу, що демонструє “Анапа”. Він запевняє, що будь-якої миті може виїхати і перевірити виконання послуги, але, оскільки тендер специфічний, зробити це складно. Наголошує, підстав не довіряти фірмі в департаменті не мають. Однак, скільки разів відбувалася перевірка цієї послуги, чоловік сказати не може.

Крім того, з’ясовуємо, що комунальники не перевіряли цілодобову базу, адже перевозить тіла померлих автомобіль, договір оренди якого фірма представила. І зі словами громадської антикорупціонерки Христини Зелінської не погоджуються. Переконують: оригінал довідки про несудимість, якої немає в системі, представник фірми віддав на руки. Стверджують, якби це було не так – відхилили б учасника.

Закон вимагає надати таку довідку, що й було зроблено. І за те, що не завантажили її в електронну систему, відхилити учасника не можемо. Щодо можливих непродрукованих сторінок, то це віднесли до пункту “формальна помилка”, – завершує розмову заступник головного комунальника міста.

Цифри скажуть краще за слова

Зі слів комунальників стає зрозуміло, що фірма звітується перед департаментом лише через акти. Щоб виключити факт зловживання, ми вирішили перевірити: чи збігається кількість покійників, яких доставила на судово-медичну експертизу фірма за минулий рік, з офіційними даними кількості призначених судово-медичних експертиз на території міста.

Згідно з актами, які подала фірма за 2017 рік, на судово-медичну експертизу вони транспортували тіла 410 покійників, витративши на це трохи більш як 681 тис. грн. У січні 2018 року доставили тіла 36 осіб, що коштувало понад 59 тис. грн.

Ми скерували інформаційний запит до поліції, в якому поцікавилися кількістю призначених судово-медичних експертиз у 2017 році на території Івано-Франківська. Нам відповіли, що, згідно з даними єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за 2017 рік, судово-медичну експертизу було призначено у 353 випадках (самогубство, нещасний випадок, вбивство, природна смерть).

Вимоги комунальний департамент поставив до організаторів послуги “таксі для покійників”мінімальні. Одразу реагувати на виклик поліції, організувати на базі цілодобове чергування водія і санітара й мати транспорт для доставки покійників

В обласному бюро судово-медичної експертизи на наш запит зазначили, що протягом 2017 року до них з метою проведення судово-медичної експертизи доставлено тіла 295 осіб (факт смерті яких зафіксовано поза межами лікарняних закладів та на території Івано-Франківської міської ради). У січні поточного року бюро звітує про 26 проведених судово-медичних експертиз. На наше прохання зі списку виключили осіб, що померли в лікарні, бо тоді звідти після запиту судово-медичної експертизи мали б доставляти тіла до бюро.

Завідувачка відділу експертизи трупів бюро судмедекспертизи Марта Когут пояснює, що розбіжність їхніх даних із даними поліції може бути пов’язана з тим, що не всі експертизи, які внесли в ЄРДР, були проведені. Адже часто на місці події слідчий не може зв’язатися з дільничним терапевтом і перевірити, чи перебувала померла особа на диспансерному обліку. Якщо ж через певний період лікарське свідоцтво про смерть видається на базі лікарняного закладу, де була на обліку особа, постанова на експертизу залишається без виконання.

Однак, навіть попри розбіжність офіційних даних, цифра “доставок” покійників фірмою “Анапа” чомусь є вищою. Окрім того, прослідковується дивна тенденція у щомісячній кількості покійників, про яких звітує фірма: вона щоразу майже та сама. Натомість, згідно з даними поліції і судмедекспертів, ця кількість помісячно відрізняється суттєвіше.

Бухгалтер “Анапи” Вікторія запевняє: свою звітність ведуть точно, та й у журналі, крім їхнього санітара, розписується ще присутній на виклику поліціянт.

Пошуки привида

Що ж фірма зараховує до вартості своєї послуги? Відповідно до кошторисних даних, у вартості доставки одного тіла на експертизу (1662,54 грн – дані розрахунку на 2017 рік) врахована оренда приміщення, комуналка, зв’язок, витрати на обслуговування авто та пальне, зарплатню тощо.

До речі, вартість перевезення покійника по місту з будь-якої вулиці до “Будинку смутку” становить 200-300 грн у приватника та 375 грн, якщо замовити таку послугу в міському ритуальному КП.

Щоб перевірити, де саме розташована фірма та її цілодобова база, ми вирушили за адресою, де товариство орендувало комунальні приміщення, – на вулицю Побутова, 3, в міський “Будинок смутку”. Згідно з положенням про оренду комунальних об’єктів міста, “Анапа” орендує тут 138,2 кв. м площі з кінця січня минулого року. Вартість оренди досить скромна – трохи більш як 5 тис. грн на місяць.

На наш подив, згадку про фірму ми знайшли у магазині ритуальних товарів та послуг “Ритуал”, що роками діє в приміщенні “Будинку смутку”. На інформаційному стенді були документи “Анапи”. Запитуємо у працівниці ритуального бюро, де можемо знайти цілодобову базу, куди телефонують поліціянти при потребі транспортувати тіло на судово-медичну експертизу, і поспілкуватися з керівництвом товариства. Проте небагатослівна жінка каже, що такою інформацією не володіє, і дає нам номер бухгалтера Вікторії. Потрібних нам контактів директора товариства також не отримуємо.

Спробували відшукати товариство на вулиці Надрічній, 70, адже саме ця адреса значиться у договорах, які фірма уклала з комунальним департаментом. У двоповерховій будівлі розміщені комерційні приміщення та гуртожиток. На першому поверсі – СТО, в якому при згадці “Анапи” повідомляють, що фірма зареєстрована саме тут. Коли пояснюємо, що зі ЗМІ, працівник СТО комусь телефонує та викликає підприємця, як розуміємо, власника. Той набирає ще когось, говорить про нас та виходить. Через якийсь час нам все ж пояснюють, що фірма тут є, та лише на папері. Раз у місяць хтось із її представників забирає звідси кореспонденцію.

До речі, як зазначали раніше, у намаганні зв’язатися з конкурентом “Анапи” ФОП Дубовим ми зателефонували за номером, також прив’язаним до цієї адреси. Потрапили саме в магазин СТО, ймовірно, той самий, де нам повідомили, що Дубового можемо відшукати за цим номером телефону. Та на момент нашого дзвінка його там не виявилось. Звісно, зворотного зв’язку від підприємця не дочекалися, як і розмови з ним, коли телефонували на мобільний.

В процесі довгих пошуків фірми ми телефонували до її засновника Німчука Богдана і директорки Ганиш Лілії. Одноосібний засновник юридичної особи від спілкування відмовився навідріз. Пізніше від бухгалтера товариства дізналися, що він узагалі проживає за кордоном.

Трохи прояснити ситуацію з базою змогли в бухгалтера фірми Вікторії. З її слів, база – це автомобіль, що може перебувати будь-де. А приміщення, яке вписує у витрати фірма, орендують під адмінкорпус, де перебувають директор і персонал. “Фірма має договір про оренду приміщення, за нього сплачує кошти, відповідно, воно вписане у наших чистих витратах”, – пояснює Вікторія.

Сама ж директорка пані Лілія кілька разів переносила зустріч з нами, посилаючись на зайнятість, зазначивши, що працює за сумісництвом, тому буває на фірмі не щодня. З її слів, не сидять на місці й санітари, адже їздять на виклики.

Потрібен катафалк – телефонуємо в службу… таксі

Зайшовши в глухий кут із пошуками бази, пробуємо дізнатися, як саме працівники поліції викликають водія і санітара на потрібне місце. І знову дивуємось: працівник чергової частини при потребі виклику катафалка, що забере тіло, телефонує за номером служби “Роял таксі” 1551, де підтверджують, що договір про надання таких інформаційних послуг дійсно існує. Начебто він перейшов у спадок ще з часів колишньої служби “Мерседес-таксі”.

З власних джерел у правоохоронних органах “МІСТУ” вдалося дізнатися, що авто, яке забирає тіла покійників на судово-медичну експертизу, роками базується просто на вулиці – біля корпусу №1 Університету нафти і газу на вул. Берегова. Знаходимо описану автівку там і ми: старенький чорний катафалк “Мерседес” із написом “Агентство ритуальних послуг “Ритуал-ІФ””. Щоправда, номер автомобіля схожий (АТ 9720 ВХ), але не збігається з тим, який “Анапа” надала у тендерних документах (АТ 9717 ВХ). Тому спершу інформацію джерел розцінили як помилкову, поки не зафіксували це авто в роботі. У квітні в мікрорайоні “Пасічна” розбився чоловік. Забирати тіло загиблого на судово-медичну експертизу приїхав катафалк із номерним знаком АТ 9720 ВХ – саме цей автомобіль ми зафіксували на вуличній парковці. На таке ж за описом авто вказують і працівники бюро судово-медичної експертизи, називаючи його “стареньким тюльпаном”.

В реєстрі власників автотранспортних засобів вказана автівка зареєстрована на Андрія Дубового, ймовірно, того самого, який програв тендер фірмі “Анапа”.

“Двійники” посадовця?

З 2013 року тендер на доставку тіл на судово-медичну експертизу вигравав екс-підприємець і сьогоднішній очільник КП “Міська ритуальна служба” Андрій Хруник. В листопаді 2016 року він замінив на посаді попереднього керівника Романа Микулу, який раптово помер на робочому місці. До чиновницького крісла Хруник був успішним бізнесменом у царині ритуальних послуг, однак полишив власну справу після пропозиції очолити КП. До речі, це позначилося і на його доходах. Згідно з декларацією за 2016 р. Андрій Хруник як підприємець заробив майже 2,7 млн грн. Натомість у 2017 р. чоловік декларує значну меншу заробітну плату, яка за рік склала трохи більш як 250 тис. грн. Крісло комунальника зробило екс-бізнесмена біднішим у десять разів.

“Анапа”, так би мовити, зайняла місце Хруника не лише в бізнесі з доставки покійників на судмедекспертизу, але й орендувала комунальне приміщення в міському “Будинку смутку”, де з 2006 по 2016 рік провадив ритуальний бізнес Хруник. Вивіска на магазині зі скорботним товаром залишилася та ж сама, що й за часів Хруника.

Лише за минулий рік підприємець Дубовий виграв тендерів більш як на 3 млн грн. У поточному році чоловік вже встиг взяти участь і перемогти у відкритих торгах на майже 2 млн грн.

До речі, сусідству з бізнесменом не надто радів один із попередніх керівників комунальної установи, на рентабельність якої, мовляв, впливає приватний бізнес під боком. Про це була й згадка у пресі: у 2010-му профспілка тодішньої “ритуалки” через прокуратуру намагалася натиснути на депутатів і змусити їх розірвати договір оренди з підприємцем Хруником. Однак депутати протест прокурора відхилили.

Засновнику фірми “Анапа” очільник ритуальної служби продав і свій мікроавтобус “Мерседес”, той самий, який мав би доставляти тіла на судмедекспертизу. До речі, ще один “Мерседес” (“старенький тюльпан”, який зафіксувало “МІСТО” на парковці вул. Берегової) Хруник продав Андрію Дубовому. Ціна обох відчужень рухомого майна, згідно з декларацією чиновника, становила 20 тис. грн, попри те, що комплектація, марка і рік випуску автомобілів суттєво відрізняються.

Беручи участь у тендерах, екс-бізнесмен вказував як адресу своєї діяльності вже згадану нами Надрічну, 70. Зазначав і номер телефону, за яким ми намагалися відшукати ФОП Дубового. А також колись мав стосунок до служби “Мерседес-таксі”, яка переадресовує дзвінки з поліції до “Анапи”. Виходить, що після завершення справ із ритуальним бізнесом екс-підприємець поступився місцем новоствореній фірмі “Анапа”.

До речі, у “скорботному бізнесі” досі працює дружина комунальника, просто в нього під боком. Вона орендує комунальне приміщення під ритуальне кафе “Горянка” та агентство ритуальних послуг за адресою вул. Мазепи, 162-А. В цьому будинку розташований офіс КП “Міська ритуальна служба”. А реклама приватного кафе розміщена й на міському “Будинку смутку”.

Якщо “Анапа” змінила Хруника в ритуальному бізнесі, то Андрій Дубовий, так би мовити, зайняв його місце в ландшафтному та бізнесі, пов’язаному із обслуговуванням авто. Спільним у екс-бізнесмена Андрія Хруника та ФОП Андрія Дубового є не лише ім’я та КВЕДи, а й те, на які тендери вони подавалися і в яких вигравали: озеленення території та отримання зелених насаджень, зрізка дерев/корчування пнів, послуги СТО з обслуговування автомобілів тощо. Згідно з даними платформи “YouControl”, лише за минулий рік підприємець Дубовий виграв тендерів більш як на 3 млн грн. У поточному році чоловік вже встиг взяти участь і перемогти у відкритих торгах на майже 2 млн грн.

При зустрічі з Андрієм Хруником запитуємо, чому, на його думку, КП, що він очолює, програло тендер із перевезення тіл покійників на судово-медичну експертизу, адже це шанс комунальникам заробити, і чи знайомий він з фірмою “Анапа”? Хруник тлумачить, що програли, бо конкурент запропонував вигідніші умови, а оскаржувати тендер – непроста та недешева процедура. Про “Анапу”, каже, чув, але детально нічого сказати не може, адже ритуальний ринок насичений і всіх його учасників він не знає.

…Випадки штучної конкуренції в намаганні освоїти бюджетні кошти не поодинокі, й поки з цією невтішною тенденцією не можуть чи не хочуть справитися контролюючі органи. В той час, як чиновники дають зелене світло сумнівним приватникам, а депутати підтримують бюджетною кишенею міські комунальні установи, не важко здогадатися, хто залишається у програші.

Автор: Юлія КАНЮС

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 19.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.