5 ризиків Нової української школи

Не зубрити, а вміти шукати інформацію та критично її аналізувати; учитель з авторитарного лідера має стати дружнім менеджером – зокрема, за такими принципами з вересня вчитимуть у Новій українській школі. Візуально образ НУШ дуже привабливий, бо й справді українська освіта давно і спрагло потребує реформування. Однак, нова освітня концепція містить у собі багато корупційних ризиків та підводних течій. Ще не стартувавши, Нова українська школа в Івано-Франківську позначилася закупівельним скандалом. А чи зможе ця реформа “злетіти” із незмінними кадрами? “МІСТО” нарахувало мінімум п’ять можливих перешкод, які можуть стати на заваді прогресивним освітнім змінам.

Цього року до першого класу в Івано-Франківську пішли понад 3400 школярів. Усі вони стануть піонерами освітньої реформи у Новій українській школі. Не можна сказати, що геть усі освітні зміни є новими, адже вже рік, як сотня українських шкіл апробовують нову освітню концепцію. Торік в Івано-Франківській області за новою реформою працювали чотири навчальні заклади: Івано-Франківська ЗОШ №9, Калуська ЗОШ №11, Ямницький НВК Тисменицького району, Більшівцівська опорна школа.

Довідка. Новий Закон “Про освіту” набув чинності у вересні 2017 року і передбачає поділ школи на три рівні освіти, кожен з яких також ділиться на два цикли.

Початкова освіта. Триватиме чотири роки. З них перші два – це адаптаційно-ігровий цикл. У 3-4-х класах школярі почнуть вивчати основні предмети.

Базова середня освіта. Перший цикл, а це 5-6 класи, має підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл – 7-9 класи – буде здебільшого предметним, частину часу відведуть на предмети за вибором.

Профільна середня освіта. Закінчивши 9 класів, школярі зможуть обрати, як продовжити навчання: академічно, з поглибленим вивченням окремих предметів, щоб згодом продовжити навчання в університеті, чи професійно, коли разом зі здобуттям повної загальної середньої освіти випускник отримує і професійні навички. Для здобуття освіти академічного спрямування створять спеціальну мережу академічних ліцеїв на зразок того, як нині працює мережа ПТУ та коледжів. Закон передбачає її створення до 2027 року. Загалом реформа шкільної освіти стартує з 2018-2019 навчального року і буде втілюватися поступово: завершення її третьої фази заплановане у 2029 році.

Які ризики, зокрема і корупційні, несе Нова українська школа?

Цього року до першого класу в Івано-Франківську пішли понад 3400 школярів. Усі вони стануть піонерами освітньої реформи у Новій українській школі

1. Приписна кампанія

Для більшості батьків першокласників освітня реформа почалася із запису дітей до школи.

У новому законі йдеться про те, що “кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця її проживання. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти”.

Для підтвердження місця проживання дитини батькам потрібно надати будь-який з понад десяти типів документів, який рекомендувало Міністерство освіти та науки (це може бути не лише паспорт, а й договір оренди на житло, документ, що засвідчує право власності на житло тощо).

Охочих віддати своїх дітей до певної школи не за місцем реєстрації буде чимало, і їм доведеться ставати в чергу – за наявності вільних місць. Напрошується думка, що можуть початися маніпуляції з місцями у школах, і недобросовісні керівники навчальних закладів можуть на цьому заробляти корупційні кошти, – каже “МІСТУ” аналітик Дмитро Франчук. – У складну ситуацію потрапили батьки, які живуть далеко від місця своєї реєстрації. Домовитися з господарями орендованого житла про реєстрацію чи нотаріально завірений договір важко. Незрозуміло також, хто і як перевірятиме достовірність інформації про місце реєстрації.

Щоб потрапити у школу, достатньо показати договір оренди житла у районі, де розташований цей навчальний заклад, – каже експерт Регіонального Центру євроінтеграційних проектів Руслан Костюкевич. – Все банально просто: договір ніхто не перевіряє, тому такі документи можуть бути липові. А якщо була домовленість з адміністрацією, то й узагалі проблем немає.

Експерти пропонують вирішити питання створенням електронної черги, як у дитячих садках. Саме цей механізм мінімізує корупцію при зарахуванні дітей до першого класу.

Цього року до першого класу в Івано-Франківську пішли понад 3400 школярів. Усі вони стануть піонерами освітньої реформи у Новій українській школі

Тим часом, в Івано-Франківську цього року закрили очі на нові вимоги щодо вступу першачків.

Новий закон “Про освіту” містить у собі суперечності: з одного боку, батьки мають право обрати навчальний заклад, з іншого – зарахування дітей до школи має відбуватися за територіальним принципом, – каже заступник начальника департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Наталя Микула. – Наказ МОН про порядок зарахування до 1-го класу набув чинності 8 травня 2018 року. Попередній наказ був скасований у грудні 2017 року. Упродовж цих місяців в освіті існував правовий колапс – не було жодного чинного документа про зарахування дітей до шкіл. А батьки ж заяви приносили! Потім із 8 травня до 1 червня у школах мали встигнути провести набір дітей. Це – 15 робочих днів. Що мали робити директори шкіл після 8-го травня? Викликати батьків і відмовляти їм у прийомі дітей через нові правила? Щоб не створювати скандалів та напруги, цього року в Івано-Франківську був такий собі перехідний період – ми від департаменту освіти рекомендували зараховувати до шкіл за старими та новими правилами. Скарг, принаймні письмових, на вступну кампанію не мали.

2. Школа – нова. А вчителі?

Цього року на Нову українську школу у держбюджеті передбачили субвенцію у розмірі 1 млрд 385 млн грн. З них більш як третину – на навчання вчителів початкової школи. Загалом в Україні навчання мали пройти близько 22 000 вчителів.

В Івано-Франківській області на базі 12 локацій 60 спеціально навчених тренерів проводили тренінги для педагогів.

Насправді, педагоги старого гарту, поряд із недостатнім фінансуванням, можуть стати основною перешкодою для впровадження нових освітніх стандартів.

Це реформа для творчих вчителів, для тих, які не бояться експериментувати та не хвилюються стосовно календарного планування

Це реформа для творчих вчителів, – резюмує викладач Івано-Франківського обласного інституту післядипломної освіти, тренер Нової української школи всеукраїнського рівня  Галина Адамович, – для тих, які не бояться експериментувати та не хвилюються стосовно календарного планування. Для таких – це вибір, свобода дій, такі педагоги знаходять себе у цій реформі. Так, зміни можуть стати проблемою для вчителів із 20-30-річним стажем роботи, у яких уже сформований стереотип поведінки на уроках. Але не факт, що реформа легше дасться молодим педагогам, які ще не почувають себе впевнено у класі і хочуть чітких вказівок.

Деякі новації реформи ставлять під сумнів і самі вчителі.

Деякі вчителі зауважують: а який ми матимемо результат, якщо будемо з дітьми тільки бавитися? Насправді, це тільки страхи, адже основна “робота” дітей 6-7-річного віку – це гра й інформацію вони сприймають і засвоюють через гру.

Нові методики перевертають нинішні уявлення про освіту: матеріал має подаватися через гручи з яким-небудьмистецькимпідходом, абизацікавитиучнів. Так діти не втрачають інтересу до навчання.

Учитель, який працює з дітьми, не має бути авторитарним лідером – коли він грізно пояснює, усі слухають, дивляться на дошку, переписують. Ми хочемо, щоб діти творили, працювали у групах. У вчителя залишиться роль лідера, але такого, який ніби з-за куліс організовує і координує весь процес, – пояснює суть нової методики заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

Вчителі, які навчатимуть у Новій українській школі, отримуватимуть надбавку до зарплати у розмірі до 30%.

3. Де гроші, там корупція?

Уже перший експериментальний рік засвідчив суттєві труднощі з фінансуванням на втілення освітньої реформи.

Наші пілотні заклади забезпечувалися з тяжкою бідою, – каже Галина Адамович. – Тільки Ямницький НВК був практично забезпечений усім необхідним, причому на старті. У Калуші фінансування відбувалося з певними труднощами; в Івано-Франківській школі також була складна ситуація із забезпеченням: перший тиждень все мало взагалі сумний вигляд, і до нового року майже нічого не було.

Зараз у державі декларують, що на впровадження реформи виділені рекордні кошти. Як використають майже мільярд гривень, передбачений на закупівлю обладнання? Держава обіцяла гроші на реформу на засадах співфінансування:

• 70/30 – для шкіл в містах обласного значення;
• 90/10 – для шкіл в районах та ОТГ;
• 95/5 – для шкіл в гірській місцевості та на лінії зіткнення.

Ми розуміємо, що виділених із бюджету грошей не вистачить абсолютно на всі школи в Україні. Тому ми очікуємо, що органи місцевої влади, до повноважень яких безпосередньо належить створення належних умов для навчання, стануть нашими партнерами у створенні нового освітнього простору, – зазначила міністр освіти Лілія Гриневич.

Тим часом, ще у травні міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків звинуватив Міністерство освіти та обласну державну адміністрацію у невиконанні своїх зобов’язань, провалі освітньої реформи й зриві Нової української школи:

Залишається три місяці. Тендер не оголошений. Якщо вони думають, що міста все профінансують, то помиляються. Нам не треба гарних назв, за якими нічого не стоїть.

Happy children with teacher at school.

За оцінками міського голови, на Нову українську школу місту не вистачало 25 млн грн. Приблизно стільки коштів було виділено і з міського бюджету на матеріальне забезпечення освітньої реформи.

Ми чекали-чекали на тих 70% обіцяних коштів, але так нічого й не отримали, – каже “МІСТУ” заступник Наталя Микула. – Єдине, на умовах співфінансування (у розмірі понад один мільйон гривень) область закупила для Івано-Франківська 74 комплекти шкільних меблів. Плануємо докупити їх ще на понад мільйон гривень. Все інше – комп’ютери, інтерактивні комплекси – купуємо за кошти міського бюджету.

Справді, нині на сайті публічних закупівель “ProZorro” “висять” дві великі закупівлі: навчального приладдя для математичної, природничої, мистецької освітніх галузей на майже 3,5 млнгрн та комп’ютерного обладнання (інтерактивних комплексів) на майже 22 млн грн.

Аукціон на придбання інтерактивного обладнання має відбутися 18 вересня, однак закупівля – на грані зриву. Адже один із учасників подав скаргу до Антимонопольного комітету про дискримінаційні, на його думку, умови, прописані у тендерній документації. 2 серпня Антимонопольний комітет розглянув скаргу, а 16 серпня – надіслав запит до департаменту освіти та науки міської ради та призупинив закупівлю. Тепер департамент освіти має довести, що вимоги, прописані у тендерній документації, не виписані під одного постачальника. Тож навіть за найсприятливіших обставин івано-франківські школи отримають обладнання із запізненням. А якщо закупівля буде скасована й оголошена заново – то й узагалі перші кілька місяців минуть без матеріального забезпечення.

Брак коштів уже відчули на собі експериментальні школи: якщо на початку навчального року вони отримували яскраві методичні матеріали, то ближче до завершення – чорно-білі роздруківки

Хоча відсутність мультимедійних комплексів – не найбільша проблема Нової української школи в Івано-Франківську. Попри те, що Руслан Марцінків критикував область за придбання телевізорів замість інтерактивних дощок, саме телевізори чи проектори є у переліку обов’язкового обладнання для Нової української школи, а мультимедійні дошки – ініціатива міської влади.

Вважається, що мультимедійна дошка – новітній засіб навчання, без нього у першому класі ніяк не обійтися. Але для учня 6-7 років мають бути різні активності, а не лише споглядання дошки, яка не входить в обов’язковий перелік навчального обладнання, – каже Галина Адамович.

Але навіть запуск Нової української школи не може відбутися без старих схем. Це виявили експерти Антикорупційної платформи. Вони з’ясували: Департамент освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА навесні оголосив тендер на закупівлю меблів для Нової української школи з очікуваною вартістю 19 млн грн. Після того, як тендер не відбувся, замовник, обійшовши закон, уникнув закупівлі за процедурою так званих євроторгів, щоб скоріше провести закупівлі за кількома “українськими торгами”. Відтак подрібнив закупівлю, яку “розіграли” пов’язані між собою фірми.

4. Методичне забезпечення: чекаємо на вашу уяву

Брак коштів уже відчули на собі експериментальні школи: якщо на початку навчального року вони отримували яскраві методичні матеріали, то ближче до завершення – чорно-білі роздруківки. Під час експерименту викладачі часом отримували методичні матеріали із запізненням.

Нині, каже Галина Адамович, таких проблем викладачі першачків не повинні відчувати, адже методика пройшла апробацію.

У скрутнішому становищі опинилися вчителі, які брали участь в експерименті та з вересня навчатимуть учнів других класів.

Зараз для другого експериментального класу буде трохи проблема, бо готових матеріалів – значно менше. Вчителі уже апробували нові методики, і Міносвіти вважає, що далі має працювати їхня творчість. Звісно, вони отримуватимуть підтримку, буде створена онлайн платформа для конструювання матеріалів, де вчителі ділитимуться напрацюваннями, – каже Галина Адамович.

5. Благодійні внески. Прозоріше не стало

Ще наприкінці минулого року всі школи повинні були оприлюднити інформацію про надходження та використання усіх коштів. Це норма прийнятого Закону “Про освіту”: заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Оприлюднення фінансової інформації про надходження і видатки дасть можливість уникнути подвійного фінансування того самого напрямку за рахунок і бюджету, і батьків.

Є багато випадків, коли за батьківські й бюджетні кошти купувалися ті ж товари. Щоб зняти цей ризик, треба запровадити практику допомоги батьків школі через казначейський рахунок: школа відкриває два рахунки – загальний, через який йдуть бюджетні кошти, і спецрахунок, на який надходять донорські небюджетні. Система є, але нею ніхто не користується, а вона сама собою передбачає прозорість, – каже координаторка проектів Інституту лідерства та Управління УКУ Ірина Цяпа.

У березні 2018 року виконком Івано-Франківської міської ради прийняв рішення, яким заборонив працівникам освітніх закладів збирати готівку з батьків. А також рекомендував представникам батьківських громад, радам освітніх закладів, керівникам благодійних фондів вести чіткий облік надходження коштів та здійснювати контроль за їх використанням.

Згідно з прийнятим рішенням, заклади освіти мають щомісячно подавати на своїх сайтах звіт про обіг бюджетних коштів та про надходження й використання грошей, отриманих з інших джерел.

Нині майже на всіх офіційних сайтах міських шкіл Івано-Франківська й офіційній сторінці департаменту освіти та науки є розділ про кошти. Проте він малоінформативний та аж ніяк не відображає ситуації із небюджетним фінансуванням. Фактично, тільки на сайті ЗОШ №3 розміщена інформація про те, з якого джерела надійшли благодійні кошти. У звіті ЗОШ №4 фігурує благодійний фонд. А взагалі, жодна зі шкіл не подала інформації у такому вигляді, щоб можна було сказати про прозорість надходжень позабюджетних коштів.

Закон “Про освіту” не регламентує, у якому вигляді має оприлюднюватися інформація про надходження благодійних коштів, – каже Наталя Микула.

Фактично, освітня реформа, яка має впровадити чимало новацій, відбуватиметься в умовах старої корумпованої системи. І це може стати серйозним викликом для інноваційних змін.

Автор: Оксана ПІЛЯНСЬКА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 20.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.