“Фуфломіцини” за бюджетні гроші. Чому франківські лікарні купують ліки без доведеної лікарської ефективності

Майже третина коштів, які українці торік витратили на ліки в аптеках, пішла на препарати, які не діють. Нейро-, кардіо-, гепатопротектори, гомеопатія та БАДи – чимало з них відсутні у міжнародних протоколах надання медичної допомоги. А деякі медикаменти не тільки не допомагають, але можуть ще й суттєво зашкодити здоров’ю. “Фуфломіцини” за гроші бюджетні і приватні – кому і для чого, з’ясовувало “МІСТО“.

26% грошей, які українці витратили на ліки в аптеках у 2017 році, пішли на препарати, які не допомагають.

Поширення в Україні ліків, у яких відсутні наукові підстави для клінічного застосування, є проблемою як для лікарів, так і для пацієнтів. Втім, аналіз ринку таких “ліків” у нашій країні дотепер не проводився, – написала у себе на сторінці в соціальній мережі в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Урядовець зазначила: за останні 5 років українці витратили в аптеках $3,6 млрд на лікарські препарати рослинного походження, гомеопатію та інші ліки без доведеної ефективності. А один із найпопулярніших засобів, який часто рекомендують для лікування захворювань головного мозку, порушень кровообігу, діабетичної полінейропатії, виробляється з крові телят та відсутній у міжнародних клінічних настановах.

Цих діючих речовин немає в міжнародних стандартах надання медичної допомоги, – наголосила в. о. міністра.

Звідки “ноги” у “фуфломіцинів”?

Дослідження ринку препаратів із недостатньою доказовою базою ініціював Центр протидії корупції за підтримки Міжнародного фонду “Відродження“. Під час дослідження було вивчено 1500 діючих речовин та їхніх комбінацій. Серед критеріїв, за якими оцінювали препарати: реєстрація в країнах із жорсткою регуляторною політикою, реєстрація в інших розвинених країнах, кількість клінічних досліджень тощо.

Як ідеться у дослідженні, 2017 року українці придбали в аптеках 810 мільйонів упаковок ліків на суму 54 млрд грн. Із них 26%, тобто 14 млрдгрн, пішли на ліки з недоведеною ефективністю. 4% від аптечних покупок – ліки, яких узагалі немає в міжнародних протоколах надання медичної допомоги, майже 18% – ліки без доведеної клінічної ефективності, понад 2% – гомеопатичні препарати (з точки зору доказової медицини взагалі не мають діючої речовини) і більш ніж 6% – ліки рослинного походження. Загалом, фармацевтичний ринок в Україні – це майже 64 млрдгрн на рік, але, крім аптечних покупок українців, сюди входять закупівлі Міністерства охорони здоров’я (майже 6 млрдгрн) і закупівлі лікарень (4,4 млрдгрн).

Чому ж такі ліки надходять у продаж? Перед тим, як потрапити на аптечні полички, будь-який лікарський засіб має отримати схвалення регуляторного органу.

Компанії-виробники надають інформацію про якість, безпечністьта ефективність лікарського засобу. Цю інформацію отримують під час проведення доклінічних (на клітинах, тваринах) та клінічних (на людях) досліджень.

Поширення в Україні ліків, у яких відсутні наукові підстави для клінічного застосування, є проблемою як для лікарів, так і для пацієнтів

Згідно із законом України “Про лікарські засоби”, всі лікарські засоби, які є в аптечній мережі, мають доведену ефективність і безпечність. Але яким чином ця ефективність і безпечність були доведені? – каже один із авторів дослідження ринку препаратів, лікар і член громадської ради при МОЗ Євген Гончар.

Запеклі дискусії, які точилися у соціальних мережах щодо результатів дослідження Центру протидії корупції, привідкривають завісу про можливі зловживання у сфері сертифікації медичних препаратів. Зокрема, Віктор Чумак, який багато років очолював Фармцентр Міністерства охорони здоров’я (згодом перейменований у Державний експертний центр), у соціальній мережі зазначив:

Були випадки, коли мене викликали на Комітет ВР і вимагали негайно реєструвати ліки, яких ще не було, а була лише ідея. На реєстрацію подали активоване вугілля у капсулах – відомий зараз “бренд”. З точки зору хімії, це повний абсурд, тому що у шлунку капсула розчиняється і зразу блокує активність активованого вугілля. У своєму звіті Інститут колоїдної хімії і води це підтвердив. Зняли препарат із розгляду. Через три місяці член-кореспондент АМН говорить: “У медицині буває все”. І представляє великий звіт щодо активності цього препарату. Його зареєстрували.

Чим лікують на Прикарпатті?

Автори дослідження виділяють кілька груп препаратів, застосування яких у лікуванні захворювань є сумнівним. Це групи так званих протекторів (нейро-, кардіо-, гепато-хондропротектори), гомеопатичні препарати, БАДи.

Одним із лідерів аптечних продажів серед ліків, які не мають доведеної лікарської ефективності, є нейропротектори. Їх призначають при лікуванні інсультів та інших захворювань центральної й периферичної нервової системи. Однак у міжнародних базах даних відсутні протоколи, які б рекомендували нейропротектори до застосування у лікуванні інсульту та інших захворювань. За даними NationalStrokeAssociation, серед пацієнтів, що перенесли інсульт, 10% майже повністю відновлюються, ще 25% – із незначними порушеннями. Близькі ж хибно сприймають це за дію нейропротекторів.

На жаль, дуже часто лікарі виписують пацієнтам після інсульту дуже дорогі препарати, що є, проте, непотрібними для їхнього одужання. Існує лише один препарат із доведеною на міжнародному рівні клінічною ефективністю для лікування наслідків інсульту – це тромболізис (він розчиняє тромби). У деяких розвинених державах його призначають у 30 тисячах випадків на рік. Решта лікування – це реабілітація у спеціалізованих центрах з лікування інсульту. Для порівняння, в Україні тромболізис має лише 400 застосувань на рік, хоча, за нашими підрахунками, насправді потрібно 10-30 тисяч застосувань. Але українці замість цього купують так звані нейропротектори, – каже представник Української асоціації боротьби з інсультом Дмитро Гуляєв.

Автори дослідження з’ясували, що до найпопулярніших нейропротекторів і загалом лікарських засобів, які купують за кошти місцевих бюджетів, входить, наприклад, такий препарат, як депротеїнізованийгемодериват із крові телят. Загалом, препарат із такою діючою речовиною щонайменше 5 років поспіль займав лідерську позицію у списку ліків без доведеної лікарської ефективності. На його придбання торік українці витратили загалом 342 млнгрн, хоча препарату немає у міжнародних стандартах надання меддопомоги. Цю діючу речовину містить у собі “Актовегін”.

Ще один популярний нейропротектор – із діючою речовиною цитиколін. Його найчастіше призначають при ішемічному інсульті, хоча за результатами клінічних досліджень з’ясувалося, що цитиколін у такому випадку не ефективний. Ці нейропротектори закуповують і франківські медустанови – Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня, Обласна клінічна лікарня, Обласний фтизіопульмонологічний центр, Верховинська ЦРЛ, Калуська й Долинська ЦРЛ.

Існує лише один препарат із доведеною на міжнародному рівні клінічною ефективністю для лікування наслідків інсульту – це тромболізис Решта лікування – це реабілітація

У протоколах, затверджених МОЗ, прописаний дозвіл і рекомендація на використання нейропротекторів. Ми застосовуємо ці препарати у лікуванні пацієнтів і бачимо позитивний ефект. Проте викликаний він дією нейропротекторів, чи це сумарний вплив від лікування – судити про це можна лише після ґрунтовних досліджень. Будуть нові рекомендації, нові медичні протоколи – тоді будемо орієнтуватися на них, – каже у коментарі “МІСТУ” заступник головного лікаря Калуської ЦРЛ Наталія Кінаш. – Зараз нам дозволено використовувати клінічні настанови інших держав та розробляти на основі них свої локальні протоколи, але для цього медичний заклад має мати юридично затверджений переклад. А це чимала сума для районної лікарні.

Загалом, препарати без доведеної лікарської ефективності часто ще й дорогі. У десятку найдорожчих входить, наприклад, засіб з активними нейропептидами, отриманими з плацентарної тканини великої рогатої худоби. Таку діючу речовину містить “Цереброкурин”, що належить до психостимулюючих та неотропних засобів. Його призначають при порушенні функцій центральної нервової системи – наприклад, при ішемічних дисциркуляторних та посттравматичних енцефалопатіях, залишкових явищах гострого порушення мозкового кровообігу. Середня вартість препарату – понад 8000 грн. Із трьох закупівель, які вдалося знайти у системі “Прозорро”, одна – за Верхнянською ОТГ: сільська рада купила ліки за програмою відшкодування пільгових медикаментів. Один флакон обійшовся у понад 7000 грн.

Торік ми купували такий препарат для дитини з інвалідністю, – каже заступник голови Верхнянської ОТГ Іван Кавчак. – Відповідне призначення їй зробили в одному зі львівських медичних закладів. Цього року вони знову звернулися, але ми не можемо їм закупити ці ліки. Адже у Нацпереліку медпрепаратів цереброкурину вже немає, відповідно, за бюджетні кошти купити його не можемо. Думаю, ми просто надамо сім’ї матеріальнудопомогу, а вони вжезакуплятьнеобхідніліки.

Ліки з недоведеною ефективністю більшою чи меншою мірою купує більшість медичних закладів області. Приміром, реосорбілакт, який може призводити до ниркової недостатності та смерті у пацієнтів із непереносимістю фруктози, закуповують понад два десятки медичних закладів області. Чому так?

У 2017 році уряд розширив Національний перелік основних лікарських засобів – у нього зараз внесено 427 препаратів. Але використання лише препаратів із Нацпереліку не є обов’язковою умовою: є кілька тисяч зареєстрованих препаратів, які медичні заклади можуть купувати за бюджетні кошти. Звісно, переважати мають ліки із Нацпереліку, але ми можемо купувати й медикаменти зі списку зареєстрованих в Україні. Є, наприклад, такі препарати, без яких просто не можемо обходитися, але їх немає у Нацпереліку”, – повідомили “МІСТУ” в адміністрації КЗ “Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня.

Лікар має відповідати на питання щодо лікування. А пацієнт може поцікавитися, чи зареєстрована діюча речовина медпрепарату в інших розвинутих країнах

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 180, лікарні мають закуповувати медикаменти згідно з Національним переліком ліків, який набрав чинності на початку року. Всі інші препарати, в тому числі і за регіональними програмами лікування, закуповуютьсямедзакладами після того, як забезпечена вся потреба в ліках за Національним переліком.Це не означає, що медичні заклади зобов’язані мати весь перелік цих ліків. Кожен лікувальний заклад має обрати лише ті ліки, які стосуються його профілю. Наприклад, для онкологічних відділень потрібно до 135, а для кардіології – до 40 діючих речовин. Адже всім цим хворим не треба медикаменти для лікування, наприклад, інсульту чи гепатиту С.

Лікарня не має закупити ліків на весь рік: головне – розрахувати цю потребу й запланувати частину державної субвенції та фінансування з місцевого бюджету, щоб потреба в них була своєчасно покрита. Відтак, медичні заклади мають чимало можливостей закуповувати ліки поза Нацпереліком. І наскільки ефективно будуть тут використані бюджетні кошти – залежить від самих лікарів. Адже у розмові з “МІСТОМ” у кількох франківських лікарнях відповідальні за закупівлі зазначали: список необхідних медикаментів формується за запитами лікуючих медиків. Фактично, саме лікарі визначають, наскільки ефективні призначення зроблять хворим.

Що робити?

Найголовнішою прикметою ліків без доведеної ефективності є характер захворювань, які вони мають лікувати. Зазвичай це хвороби, для яких або немає ефективних способів терапії, або ті, для котрих характерне покращення з часом, незалежно від факту лікування (наприклад, грип чи ГРВІ).

Фармацевтичний ринок агресивно просуває свою продукцію: третина реклами на телебаченні – це ролики про лікарські препарати й медичні вироби. Нерідко промоцією фармпрепаратів займаються й медичні працівники.

Лікар має відповідати на питання щодо лікування. А пацієнт може поцікавитися, чи зареєстрована діюча речовина медпрепарату в інших розвинутих країнах – наприклад,  зайти на сайт європейської медичної агенції чи подивитися у клінічних протоколах на сайті  “NICE”. І коли ви бачите, що цей препарат застосовується тільки в СНД, у Європі заборонений, а в Канаді через нього посадили лікаря, то задумаєтесь: а чи треба він мені? – радить Євген Гончар.

Перевіряти та контролювати рекомендує українцям й Уляна Супрун. Урядовець зазначила: ситуація, в якій громадяни витрачають шалені гроші на ліки без доведеної ефективності, є неприйнятною. Адже за ці кошти можна було б отримати справді потрібне та якісне лікування.

Тож МОЗ закликає медичні заклади купувати медикаменти виключно із Нацпереліку, у якому немає медичних препаратів без доведеної лікарської ефективності. Також у МОЗ запустили онлайн-платформу, де зібрані міжнародні протоколи лікування; планують створити єдиний реєстр виписаних рецептів (що дасть змогу перевірити їх на використання “фуфломіцинів”). Лікарням, які призначають необґрунтоване або недоказове лікування, Національна служба здоров’я не платитиме. А рекламу лікарських засобів планують обмежити на законодавчому рівні.

ТОП-10 лікарських засобів без доведеної ефективності, млн. грн.

Автор: Оксана ПІЛЯНСЬКА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 21.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.