Що роблять у “зеленій кімнаті”: в Івано-Франківську відкрився один із перших у країні центрів психологічної допомоги дітям

Нещодавно в Івано-Франківську відкрили Центр психологічної допомоги дітям “Серденько”. Це один із перших таких закладів в Україні, а в західному регіоні – єдиний. Центр хоч і приватний, але пропонує низку пільгових і безкоштовних пропозицій для дітей атовців та сиріт. Також фахівці установи співпрацюють із поліцією – під час розслідування вони забезпечують психологічну підтримку дітей, які пережили насилля. Головна особливість центру – “зелена кімната”. Тут дітям допомагають розповідати про пережиті травми і відновлювати віру в себе та людей.

“Зелена кімната”

“Зелена кімната” – це сучасна ефективна форма роботи з дітьми, надання соціально-психологічної та правової допомоги дітям уразливих категорій, тим, які потерпіли від злочинних посягань або стали свідками злочину.

“Зелена кімната” складається з двох приміщень. В одному працює психолог із дитиною, в іншому, за непрозорим склом – поліція, яка через відповідні засоби зв’язку із психологом корегує питання.

Для цього залучають психологів, що працюють із важкими підлітками, котрі стали жертвою чи свідками злочину. Адже траплялися випадки, коли дитина була жертвою сексуального злочину, а працівники поліції не мали достатньо знань і вмінь для роботи з нею. Тільки психолог, котрий володіє відповідними знаннями, може правильно поставити певні запитання, які цікавлять слідство.

Робота в “зеленій кімнаті” не тільки допомагає допитати дитину, не заподіявши їй психічних травм, а й уникнути повторних допитів. Адже буває так, що починається слідство і постраждалу дитину розпитують про те, що сталося, один раз, потім другий, третій… То залишаться нез’ясовані обставини, то зміниться слідчий, а дитину доводиться травмувати знову й знову.

У “зеленій кімнаті” встановлено обладнання, яке записує розмову дитини і психолога. Тільки цей відеозапис можна використовувати в суді без повторного допиту потерпілого, щоб уникнути психічних травм і стресу неповнолітнього.

По суті, “зелена кімната” – це два приміщення, об’єднаних перегородкою із дзеркалом Гезелла (скло, що виглядає як дзеркало з одного боку і як затемнене скло з іншого). Кімната, де перебуває дитина з психологом, обладнана системою відеофіксації. Саме тут ведеться розмова з неповнолітнім і реабілітаційна робота. Друге приміщення – для спостереження, у ньому перебувають слідчі та законні представники дитини. Головний принцип роботи кімнати – безпека.

Головна особливість центру – “зелена кімната”. Тут дітям допомагають розповідати про пережиті травми і відновлювати віру в себе та людей

У кімнаті зі слідчими гасять світло. У просторі, де сидять дитина і психолог, світло має бути яскравішим. Завдяки грі світла спрацьовує ефект дзеркала – слідчі чують, про що говорить дитина, і спостерігають за нею. А дитина бачить тільки дзеркало на стіні, що створює для неї більш комфортні психологічні умови. У вусі психолога розташований мікронавушник, за допомогою якого  слідчий може попросити поставити дитині те чи інше запитання.

Все, що відбувається, виводиться на монітор комп’ютера, записується і використовується в суді. Це роблять для того, щоб не допитувати дитину при всіх. Тут, у доброзичливій обстановці, їй менш болісно згадувати про насильство. Часто слідчі дії проходять на підлозі, де малюк возиться з іграшками. Іноді йому легше розповідати, сидячи на колінах або під столом, чи затуливши обличчя руками. Такі умови допомагають створити атмосферу довіри.

Перед допитом психолог і слідчий домовляються про процес. Крім того, попередньо психолог працює і з самою дитиною, пояснюючи свою роль. Важливо розуміти, що психолог – це насамперед помічник слідчого, своєрідний індикатор стану дитини, який полегшує процес співпраці дорослих і дітей. Він також потрібен, щоб налагодити конструктивний контакт потерпілого зі слідчим. Деякі діти навіть не розуміють, що з ними відбувалася офіційна слідча дія, – настільки їм комфортно.

У “зеленій кімнаті” є мінімальна кількість обладнання і трохи м’яких іграшок, щоб не відволікати і не розсіювати увагу дитини. Є ганчір’яні ляльки. Вони пошиті спеціально для “зеленої кімнати”. На них є одяг, а під ним – анатомічні особливості, все, як у житті. Їх використовують при проведенні слідчих дій. Малюки, не знаючи потрібних слів, беруть в руки ляльок і показують, як усе було з ними. Іноді дитині простіше не розповісти про завдану їй травму, а показати на ляльках.

Найголовніше завдання психолога на стадії допиту неповнолітніх свідків, потерпілих, які стали жертвами насильства, – знизити рівень страху, недовіри, не завдати травми.

У просторі, де сидять дитина і психолог, світло має бути яскравішим. Завдяки грі світла спрацьовує ефект дзеркала – слідчі чують, про що говорить дитина, і спостерігають за нею

Крім допитів, у кімнаті проводиться і реабілітаційна робота. Якщо травма “не відпрацьована”, то вона накладає відбиток на все життя людини, на її ставлення до себе й оточуючих. Особистість стає іншою. Часто діти, котрі були жертвами насильства, через кілька років проявляють себе як кривдники. Принаймні такою є світова статистика. Тому дуже важливо реабілітувати жертв насильства.

У “зеленій кімнаті” тихо і спокійно. Це повністю звукоізольоване приміщення, пофарбоване в теплі тони. Меблі – м’які, із закругленими кутами.

На полицях – книжки, розмальовки, пластилін. У кутку є стіл для малювання. Можна працювати з піском. Це швидка психологічна допомога, що знімає психічне напруження дитини. Наприклад, на піску вона може намалювати свого кривдника. І ці переживання дитина здатна змінити. Приміром, злочинця можна стерти з піску і намалювати на тому ж місці щось інше. Адже сексуальне насильство загрожує тим, що у дитини зникає відчуття “могутності”, тобто, “я можу щось зробити, щось змінити”, адже у цій ситуації на перший план виходить відчуття безпорадності.

Єдиний у Західній Україні

Ідея цього центру визріла вже давно, – розповідає засновник Василь Серденько. – Хотілося створити осередок, де б зібралися найкращі психологи, кожен із яких працює у своєму керунку. Тим паче, дитячих психологів зараз дуже бракує. Наш центр – один із небагатьох в Україні, а враховуючи специфіку – точно єдиний у Західній Україні.

Центр психологічної допомоги дітям “Серденько” надає послуги у різних напрямках: індивідуальна консультація, психологічна діагностика, глибинна психотерапія, корекція психосоматичних розладів, енурезу, заїкання, допомога при панічних нападах, страхах, тривозі і наслідках психічних травм, короткотермінова терапія. Також спеціалісти центру проводять навчання для підвищення обізнаності працівників різних сфер та запобігання насильства над дітьми. Поки в центрі добре не налагоджена лише робота із дітьми з аутизмом. Але і над цим зараз працюють.

Діагностика через гру

Психолог центру Ірина Коржик каже, що дуже часто на консультацію приводять діток, чиї батьки розлучаються. Також трапляються дітлахи, які потерпають від булінгу. Ось нещодавно один тато приходив разом із донькою, яку зацькували у школі. Дівчинка навчалася у закладі, де більшість учнів – із заможних сімей, а вона з середнім достатком. Через те однокласники і не схотіли приймати дівчинку як свою. Та й відмінність у вихованні була дуже яскравою, як розповідає психолог.

Багато дітей багатіїв звикли до вседозволеності, – продовжує фахівець. – Часто це переходить розумні межі. Наприклад, якщо дитині не подобається якийсь її однокласник, батьки навіть готові зробити все, аби витурити його з класу.

Фахівці центру в роботі застосовують різні методи. Одним із цікавих є піскова терапія. Завдяки цьому заняттю в дитини розвивається здатність до самовираження і творчого сприйняття дійсності. Створюючи свій неповторний світ на піску за допомогою різноманітних фігурок, малюк виражає всі свої фантазії і переживання. Піскова терапія також сприяє формуванню комунікативних навичок, дрібної моторики рук, позбавленню від тривог і страхів.

Основне завдання, як пояснює психолог, – правильно діагностувати стан дитини. А відбувається це через гру.

Автор: Наталя МОСТОВА.

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 21.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.