У МОЗ спростували фейк щодо нових правил виклику швидкої допомоги

У Міністерстві охорони здоров’я спростували фейкову інформацію щодо нових правил виклику екстреної допомоги та повідомили, як працюватиме швидка насправді.

Раніше розповсюджувалася інформація, що екстрену допомогу розділили на швидку та невідкладну допомогу, і викликати ці служби необхідно за різними номерами телефонів – 103 і 112 відповідно.

Спростовуємо неправдиву інформацію, розповсюдження якої є особливо небезпечним. Адже це вводить в оману українців щодо шляхів звернення за необхідною медичною допомогою і може стати причиною самолікування та настання тяжких наслідків для здоров’я, – зазначено в дописі.

Правила виклику екстреної медичної допомоги затверджені Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370. Зміни до цього нормативного акту не вносились, він є чинним на сьогоднішній день, і саме ним керуються диспетчери швидкої допомоги, приймаючи виклики, роз’яснюють ситуацію в МОЗ.

Бригади “швидкої” надають допомогу у випадках, коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини. Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги. Це, наприклад, раптовий розлад дихання, знепритомлення, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо. У таких випадках необхідно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Бригада екстреної медичної допомоги має прибути на місце події у містах – протягом 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста – протягом 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера.

Так звана “служба невідкладної допомоги” є однією з опцій надання медичної допомоги вдома в пацієнта. Рішення про її створення та підтримку приймає місцева влада. У тих регіонах, де працює така служба, є окремі номери, за якими можна викликати медиків або скористатись переадресацією виклику з номеру 103. Зазвичай, це місцеві номери і в жодному випадку – не номер 112. Крім того, якщо йдеться про неекстрений виклик у робочий час медичного закладу первинної допомоги, можна звернутись до свого сімейного лікаря.

Якщо на регіональному рівні не визначений механізм надання медичної допомоги в неекстрених випадках, до таких пацієнтів виїжджають бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги протягом 1 години з моменту отримання звернення. Наприклад, йдеться про такі стани, які не загрожують життю, як незначне підвищення температури чи тиску без додаткових симптомів, випадки загострення хронічних хвороб тощо.