Кишенькова охорона: У скільки Івано-Франківську обходиться безпека

В Україні, як і в кожній державі, витрачають великі кошти на охорону порядку та утримання правоохоронної системи. Та якщо в Європі громадянин може розраховувати на захист і безпеку, то в нас усе далеко не так. Структур багато, витрати чималі, а рівень безпеки інколи не може задовольнити навіть елементарних потреб людей.

Безпека хвилює кожного

Після Революції Гідності, коли довіра до правоохоронців зруйнувалася такою мірою, що прості громадяни й донині відчувають страх і ненависть до силовиків, – і зрештою, мають не це повне моральне право, бо саме від їхніх куль загинули люди на Майдані, – влада всіляко намагається подолати цю зневіру, проводячи реформи.

Однак фактично нічого не змінюється – спостерігаємо лише піар, гарні фото і фіктивні мікрореформи. Навіть патрульна поліція, до якої був великий кредит довіри, втрачає свої стартові позиції. Більшість людей розчаровані і не вірять у те, що задекларовані післяреволюційні реформи будуть втілені. Проте питання елементарної безпеки хвилює усіх, оскільки торкається життя кожного.

В процесі реформування правоохоронної системи органи місцевого самоврядування залишилися з проблемами безпеки своїх громадян фактично сам на сам. Адже зміни відбуваються на рівні центральних органів у Києві, та коли справа доходить до фінансування і забезпечення силових структур, то всі просять підтримки з місцевого бюджету.

Зрештою, виходячи з реальних обставин, органи місцевого самоврядування почали створювати муніципальні формування, найбільш поширеними з яких у багатьох містах України є муніципальні варти. На роботу у ці комунальні підприємства в основному запрошують ветеранів АТО та активних учасників Майдану. Структура, по суті, має доволі обмежені повноваження, адже основна її діяльність зводиться до профілактики злочинів і реагування на них. На жаль, часто мешканці навіть не зовсім розуміють, для чого вона взагалі. Проте це муніципальне формування є дорогим в обслуговуванні.

Якщо конкретніше, то, наприклад, витрати Івано-Франківського комунального підприємства “Муніципальна варта” станом на жовтень склали 6 774 195,89 грн (згідно з даними пошуково-аналітичної системи “007”). Якщо порівнювати, то приблизно така ж сума витрачається на утримання Івано-Франківського міського клінічного перинатального центру. Як бачимо, дуже дороге профілактичне задоволення, яке реалізується за кошти мешканців міста.

Профілактика коштує грошей

Питання безпеки часто виносять у топ найважливіших проблем Івано-Франківська, тому нинішня влада не лише створила муніципальне формування, а ще й прийняла окрему програму з профілактики злочинності в місті. Так, 26.04.2016 р. рішенням Івано-Франківської міської ради була схвалена комплексна програма. Її фінансування здійснювалось у межах коштів, затверджених міським бюджетом, та за запитами правоохоронних структур.

Так, за 2017 рік фінансову підтримку отримали:

Як бачимо, з усіх відомих структур фінансову підтримку отримало і громадське формування “Штаб”. Це єдине громадське утворення, яке отримує кошти з бюджету напряму. Чому воно має окрему привілейовану позицію в цій програмі?

Витрати “Муніципальної варти” станом на жовтень склали 6 774 195,89 грн, приблизно така ж сума витрачається на утримання Івано-Франківського міського клінічного перинатального центру

Станом на 31.12.2017 року на території Івано-Франківська та сіл міської ради зареєстровано і функціонує 38 громадських формувань з охорони громадського порядку, які створені на підприємствах, в установах та організаціях міста. Загалом у місті 548 громадських помічників, які надають допомогу працівникам органів внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і публічної безпеки, запобіганні адміністративним проступкам та злочинам. Для координації дій поліції і громадськості на території міста та в кожному селі міської ради створено 13 громадських пунктів охорони правопорядку, а саме, 8 у місті та 5 у приміських селах.

І серед 38 громадських формувань “Штаб” єдиний отримав 170 000 грн фінансової підтримки з міського бюджету. На що були витрачені кошти, вдалося з’ясувати, надіславши відповідний запит до міського управління з питань надзвичайних ситуацій, мобілізаційно-оборонної роботи та діяльності правоохоронних органів. Так, за результатами розгляду звернення начальник управління Ігор Влізло повідомив, що кошти були витрачені на оплату праці працівникам – 134 070,65 грн, нарахування на заробітну плату – 29 649, 47 грн, оплату інших послуг (банку) – 356,88 грн, оплату теплопостачання – 5923,0 грн.

Виходить, громадські помічники, що є членами формування “Штаб”, отримують винагороду за свою роботу. Чому ж тоді 37 інших громадських формувань працюють на громадських засадах? Можливо, не всі знають, що за громадську роботу можна отримувати заробітну плату і що діє така міська програма?

Ніхто не байдикує?

Які функції громадських помічників, за що їм платять кошти, якщо за порядок відповідає поліція, муніципальна варта, а в деяких випадках ще й Національна гвардія України?

Як зазначило у відповіді на запит управління з питань надзвичайних ситуацій, щоденна робота працівників громадського формування “Штаб” – це допомога працівникам органів внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і публічної безпеки, проведення профілактичних робіт, відвідування кризових неблагополучних сімей і ще цілий перелік обов’язків, які дублюють функції правоохоронних органів і муніципальної варти зокрема.

Також управління навело навіть окремі статистичні дані, вочевидь, щоб запевнити – ніхто не байдикує. Мовляв, працівниками ГФ “Штаб” у 2017 році під час прийому громадян на громадських пунктах охорони порядку міста та сіл міської ради прийнято 263 заяви та звернення громадян, спільно з працівниками Івано-Франківського відділу поліції проведено 524 рейди, під час яких на вулицях та у громадських місцях обласного центру затримано 117 правопорушників. Також профілактовано 1342 громадян, з них 459 неповнолітніх. В результаті роботи спільно з поліцією порушено 13 кримінальних справ.

У 2017 році “Штаб” допоміг затримати 117 порушників:

– за порушення “Правил благоустрою м. Івано-Франківська” та незаконну торгівлю – 1 чол.

– за появу в громадських місцях у п’яному вигляді – 12 чол.

– за дрібне хуліганство – 35 чол.

– за вчинення насильства в сім’ї – 23 чол.

– за інші правопорушення – 46 чол.

Такий перелік досягнень свого ГФ “Штаб” вписали собі громадські помічники, а управління з питань надзвичайних ситуацій міста оплатило за ці послуги 170 000 грн. Мабуть, найважливіше – правильно розставити акценти. Та варто розуміти, що більшість заходів, які проводять громадські помічники, – це спільні дії з правоохоронцями, і останні – єдині, хто, згідно із законом, можуть доводити будь-які справи з розкриття злочинів до логічного завершення.

Чому нині поліція і всі офіційні структури раптом почали шукати підтримки серед громадськості, чому поряд з поліцейськими місто часто патрулюють люди в камуфляжі або ще якійсь формі, чому представники офіційних державних інституцій стали такими безпорадними? Навіщо дублюють функції то комунальні підприємства, то громадські формування, хоча все зводиться до профілактики і спільних дій, а з бюджету витрачають мільйони гривень? Невже всі хочуть мати кишенькову армію, охорону і утримувати їх за кошти бюджету міста?

Якщо так, то багато хто вболіває за безпеку і готовий це робити навіть на громадських засадах. То хіба не краще офіційно йти на роботу в патрульну поліцію, отримувати  достойну заробітну плату? Чому в Україні громадська діяльність стала такою привабливою роботою? Питань більше, ніж відповідей. Та варто пам’ятати, що правова держава і безпека реалізуються тільки через сильні державні інституції.

Автор: Наталя СЕРБИН

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 22.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.