ГБО на автомобіль: недоліки та переваги

Очі автомобілістів уже звикли до дорогих позашляховиків “Land Cruiser”, “Range Rover” чи “Mercedes-Benz” на газових заправках. Чому навіть заможні керманичі переобладнують свої кари на “газ”? Чи вигідно це, скільки коштує газобалонне обладнання, де і як його встановлюють, чи треба реєструвати зміни, яка економія і як вибрати ГБО – спробували розібратись.

Установки можуть бути китайськими, російськими, прибалтійськими, польськими, та найкращими вважають італійські. Польське або прибалтійське ГБО можуть збирати з деталей від різних виробників, а якість китайського чи російського дотепер викликає багато сумнівів. Італійське ж обладнання європейського стандарту, на ринку вже давно, а всі деталі – від одного виробника.

Різниця поколінь

Установка ГБО залежить від типу кара – карбюраторний, інжекторний або з прямим впорскуванням палива. Ринок ГБО дуже розвинутий, і систем у продажу дуже багато. Для карбюраторних авто підійде перше і друге покоління, для інжекторних – четверте і п’яте.

 

Перше покоління ГБО не відповідає екологічним нормам, тому в Україні його заборонили ще у 2006 році, хоча продовжують встановлювати і зараз. Газову установку другого покоління можна встановлювати на автомобілі, які вже від’їздили більш ніж 25 років. Третє покоління ГБО майже ніхто не встановлює, таку установку можна зустріти хіба що на машинах, які пригнали з Європи.

Найпоширеніше – газове обладнання четвертого покоління. Воно найбільш економне і при цьому найменше знижує потужність автомобіля (до 10%). Четвертому поколінню треба, щоб редуктор був добре прогрітий, а газ – теплий. У п’ятому поколінні редуктора нема, тому втручатися у систему охолодження нема потреби. На СТО кажуть, що у цьому поколінні використовуються швидкі форсунки, які часто виходять з ладу і дуже дорогі. ГБО-5 не стало популярним, бо потужність мотора збільшується лише на кілька відсотків, а коштує воно приблизно вдвічі дорожче, ніж ГБО-4. Та й до якості газу п’яте покоління дуже вибагливе.

Установочний комплект складається з виносного заправного пристрою (ВЗП), балона, редуктора, форсунок, мультиклапана, клапана-фільтра, газового фільтра, датчика тиску і температури газу, електронного блоку управління і перемикача “газ/бензин”. ВЗП можуть врізати у бампер, помістити його під бампером або під кришкою бака.

Встановлення на карбюраторне авто балона, мультиклапана, шлангів і редуктора займає близько двох годин. Монтаж “газу” на інжекторні автомобілі забере весь день. Треба встановити додаткові форсунки, налаштувати електроніку під конкретний автомобіль. Двигун із прямим впорскуванням палива переобладнують ще довше – газовий комп’ютер необхідно налаштувати так, щоб він впорскував не тільки газ, а й бензин.

 

Ціни на установки також різні, все залежить від типу автомобіля й комплектації обладнання. Наприклад, на карбюраторне авто “Жигулі” сьомої моделі вживане обладнання можна поставити за 2000 грн.

На 10-річну “Škoda Roomster” з об’ємом двигуна 1,4 м³встановлення нової ГБО 4-го покоління коштує 390, 430 або ж 460 євро. За ці гроші СТО дає п’ятирічну гарантію на блок керування, який має функцію адаптації під бортовий комп’ютер. На інших СТО пропонують обладнання “з ліпших” і правлять за нього аж до 1000 євро, хоча гарантію дають лише на рік.

Треба пам’ятати, що при встановленні ГБО на новий автомобіль можна втратити гарантію на нього. Повну або часткову гарантію на автомобіль можна зберегти при монтажі газової установки на фірмовому сервісі.

Заводське ГБО в Україні є лише на “Renault Sandero”. Ця модель дорожча за бензинову на 500 доларів, приблизно стільки ж просять офіційні дилери “Renault” і “Nissan” за установку ГБО на інші моделі, щоб зберегти заводську гарантію. Як додаткове обладнання, ГБО вказане у прайс-листах офіційних дилерів “ZAZ”, “LADA”, “Chevrolet”, “Opel”, “Geely”, “SsangYong”…

Майстер на СТО підбирає кріплення, балон, шланги, трубки, форсунки, електроніку, редуктор і встановлює це обладнання на автомобіль. Потім – заправляють газом, перевіряють систему на герметичність, налаштовують бортовий комп’ютер.

Міфи про ГБО

Розуміємо, що газобалонне обладнання встановлюють з метою економії. Звісно, що ГБО має й недоліки, та багато з них – лише чутки.

Найперше – це пошкодження кузова. Під час установки в кузові свердлять отвори для кріплення балона, під днищем кріплять газову магістраль, а під капотом – редуктор. Через кілька років місця кріплення можуть стати осередками корозії, тому потрібно потурбуватися про антикорозійну обробку всіх монтажних отворів.

 

Якщо замість циліндричного балона ставити так звану “таблетку”, вона займе місце запаски. Запасне колесо подіти нікуди – або не возити його, або возити у багажнику.

Противники встановлення “газу” кажуть про високу ймовірність вибуху балона. Це зазвичай лише перебільшення. Конкретного факту вибуху газового балона на території області за кілька останніх років не зафіксовано. Сам газовий балон міцніший від бензинового бака, це факт. Крім того, є безліч захисних клапанів і механізмів, які спрацьовують у разі витоку газу. Звісно, якщо автомобіль уже горить, то ризик вибуху таки є.

У місці підключення газового редуктора до системи охолодження двигуна інколи виникає розгерметизація. Це вирішується використанням якісних трійників, хомутів і патрубків.

Є застереження щодо встановлення “газу” на турбіновані мотори. Газ має більшу температуру горіння. Відповідно, температура вихлопних газів збільшує теплове навантаження на крильчатку турбіни і впливає на ресурс випускних клапанів.

Мають температурні обмеження і каталізатори, які є в більшості бензинових двигунів. У каталізаторі має згорати все, що не згоріло в циліндрі. При високій температурі каталізатор починає плавитись та перекриває вихлоп. Ризик плавлення каталізатора зростає при високих обертах двигуна. При низьких і середніх обертах ГБО шкоди мотору не завдає.

Газ сушить двигун, і його не варто встановлювати на дорогі машини – побутує і така думка. Це так, але відбувається такий процес на великих обертах – понад 4000. Для мінімізації наслідків встановлюють довприск бензину. При навантаженні двигун нагрівається, а у бензині є масла, яких нема в газі.

З часом після установки обладнання може з’явитися запах газу, навіть якщо з’єднання повністю герметичні. Це відбувається тому, що самі гумові шланги просочуються випарами. При використанні якісних шлангів такої проблеми не буде.

 

Офіційна реєстрація

Чи треба офіційно реєструвати установку ГБО на автомобіль? Відповідь однозначна – так. Деякі майстри, встановлюючи в гаражах уживані установки, розпускають чутки – мовляв, це не переобладнання і, відповідно, реєстрації воно не підлягає, тому й відповідальності жодної. Ймовірно, такі “майстри” самі бояться відповідальності або ж не можуть видати сертифікат, необхідний для офіційної реєстрації.

Організації, які займаються встановленням ГБО, отримують дозвіл від Держгірпромнагляду. Після установки на кар газової системи СТО має надати відповідні сертифікати. Не отримавши їх, вписати зміни до реєстраційного документа  автомобіля неможливо.

Щоб зареєструвати “газ” на легковий автомобіль, необхідно мати паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), сертифікат відповідності, свідоцтво про реєстрацію СТО й акт приймання-передачі автомобіля від СТО власнику. Останні три документи без проблем дає СТО, на якому встановили ГБО. Важливо: сертифікат відповідності має обмежений термін дії, тобто, на офіційну реєстрацію є лише 10 днів.

Крім документів, треба мати трохи грошей і кілька годин часу. В Івано-Франківську перереєстрацією автомобілів займається територіальний сервісний центр МВС. Розташований він на вулиці Євгена Коновальця, 433 – це зліва перед мостом у бік Чернієва.

У терміналі треба отримати талон із цифрою – це порядковий номер у черзі. Вас запросять до столика, де фахівець прийме всі документи та відправить на оглядовий майданчик до експерта, який перевіряє відповідність номерів, фотографує автомобіль і дає висновок. Далі – до каси, необхідно сплатити близько 350 грн, залежно від автомобіля. Нема охоти стояти в черзі – можна оплатити через термінал. Комісія і там, і там приблизно однакова – 15-20 грн.

 

Потім знову треба вернутись до столика з фахівцем, відстояти в живій черзі, віддати висновок експерта й чек про оплату. Натомість отримуєте новий, ще теплий, техпаспорт – внизу справа буде напис “встановлено ГБО”.

Якщо ж не реєструвати “газ” офіційно, то є ризик заплатити державі ті самі гроші, але вже як штраф. Відповідальність за використання незареєстрованого ГБО передбачена ст. 121 КУпАП і тягне за собою штраф у розмірі 340 грн.

Чи вигідно?

Побутує думка, що “газ” на авто вигідний лише тим, кого автомобіль “годує”: таксистам, кур’єрам, торговим агентам… А ще – у кого двигуни з великою кубатурою – “газ” точно виправдає себе, нехай і не відразу. Ми вирішили порахувати, чи доцільно ставити ГБО на звичайний автомобіль.

За приклад беремо вже згадану “Škoda Roomster”. За місяць вона пробігає в середньому 1000 км. Припускаємо, що в умовах міста на 100 км їй треба 8 літрів бензину. Зауважимо, що витрата газу десь на 15-20% більша. Отже, 10 літрів газу на 100 км пробігу.

Літр А-95 коштує в середньому 33 грн, а газ продають по 16 грн. Щоб місяць їздити на бензині, треба викласти 2640 грн, а за газ потрібно віддати лише 1600 грн. Щомісяця – 1000 грн економії. Якщо встановити нове італійське ГБО четвертого покоління, яке коштує 12 000 – 13 000 грн, то воно окупиться за рік. Хто їздить більше – то й за півроку. А далі – вже чиста економія.

Обслуговувати ГБО (заміна повітряного фільтра, комп’ютерна діагностика) найкраще там, де його встановлювали. Ці послуги коштують 350 грн, а проходити ТО треба кожних 10 000 км пробігу. Навіть після цього економія очевидна.

Виходить, що й при невеликому пробігу встановлення “газу” на авто вигідне. Якщо ГБО працюватиме справно, витрати на його утримання будуть помірні, а економія коштів на паливо перекриватиме їх. Ще один плюс – подвійний запас ходу. Закінчився газ – їдемо на бензині, це зручно під час далеких подорожей.

Мабуть, не варто ставити “газ” тим, хто планує поміняти свого залізного коня (під час продажу “газ” не завжди є перевагою), хто їздить до 500 км щомісяця (термін окупності великий), і тим, у кого авто на гарантії (вона автоматично може зникнути). Відчутний мінус – вартість ГБО, яке вимагає разового вкладення коштів, хоча згодом себе повністю окупить.

Автор: Микола ГУРАК

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 23.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.