На Косівщині планують провести екологічну школу з управління гірськими екосистемами

Якісне управління гірськими екосистемами сприяє збереженню біорізноманіття, забезпечує екологічну рівновагу, попереджає стихійні лиха, сприяє розвитку екологічного туризму, забезпечує нас природними та рекреаційними ресурсами.

Важливу роль в цьому відіграє екологічна освіта. Вона підвищує екологічну культуру та свідомість суспільства. Завдяки екоосвіті формується нова генерація молодих людей, які шукають нові шляхи вирішення місцевих екологічних проблем та дбайливо ставляться до природи. Про це повідомляють на сайті Косівської районної ради.

З цією метою молодіжна громадсько-екологічна організація «Наш дім – Манява» та The Grassroots Institute (Canada) зініціювали проведення на території Українських Карпат, а саме на території Національного природного парку «Гуцульщина» (м. Косів), міжнародної літньої екологічної школи з гірських екосистем та управління природними ресурсами.

Цю ініціативу підтримали Косівська районна рада, адміністрація НПП «Гуцульщина», низка провідних вищих навчальних закладів України, міжнародних екологічних організацій та донорських структур.

4 липня 2019 року, керівник молодіжної громадсько-екологічної організації «Наш дім – Манява» Микола Скиданюк та голова Косівської районної ради Павло Ванджурак підписали меморандум про партнерство між The Grassroots Institute (Canada), МГЕО «Наш дім – Манява», Косівською районною радою щодо підготовки та проведення літньої екологічної школи.

Також Меморандум про партнерство підписано підписано з НПП «Гуцульщина».

Протягом школи 30 студентів дізнаються про сучасні актуальні теми в таких царинах: (1) Гірські екосистеми; (2) Прісноводні екосистеми; (3) Екологію лісу; (4) Екосистеми пасовищ; (5) Збереження біорізноманіття; (6) Управління дикою природою; (7) Екотуризм; (8) Спільне управління ресурсами; (9) Управління вододілами; (10) Стале сільське господарство та органічне сільське господарство; (11) Агробіорізноманіття; (12) Випас та скотарство; (13) Тваринництво; (14) Гірські засоби існування; (15) Гірські конвенції; (16) Цілі сталого розвитку і гори; (17) Сучасні проблеми гір.

15 викладачів, зокрема 5 з України та 10 з інших країн (Австрія, Словаччина, Польща, Норвегія, Фінляндія, Непал, Індія та Німеччина) обміняються досвідом з вищезазначених тематик та спільно розроблять окремі моделі сталого розвитку Українських Карпат.