Ланка «Ісламської держави»

Теракти проти християн на Шрі-Ланці стали демонстрацією сили позбавленої території «Ісламської держави». Чому терористи обрали для своєї кривавої атаки острів в Індійському океані, на якому християни та мусульмани становлять меншість і який тільки-но оговтався від затяжної громадянської війни?

21 квітня 2019 року острівна держава Шрі-Ланка здригнулася від серії потужних вибухів. Терористи-смертники привели в дію вибухові пристрої у двох католицьких церквах та трьох п’ятизіркових готелях у столиці країни Коломбо, а також підірвали бомбу в євангельській церкві в східному місті Баттікалоа. Терористична атака відбулася саме на Великдень під час святкових богослужінь. У результаті вибухів загинуло понад 350 осіб, ще близько 500 отримали поранення. Серед жертв було 35 іноземців, зокрема троє дітей мільярдера Андерса Холька Поульсена з Данії.

Такої кількості жертв у країні не було з часів громадянської війни, яка тривала на Шрі-Ланці від початку 1980-х років і закінчилася перемогою урядових сил у 2009 році. Щоправда, у тому протистоянні ні християни, ні мусульмани не були головними дійовими особами. Боротьба тоді велася між сингальськими буддистами, які становлять більшість населення країни, і тамільськими сепаратистами-індуїстами, які добивалися створення окремої держави на північному та східному побережжі Шрі-Ланки – у місцях компактного проживання.

Приводом для загострення міжетнічного конфлікту на Цейлоні (так до 1972 року називався цей острів, що був раніше британською колонією) було не релігійне, а мовне питання. У 1956 році уряд країни прийняв закон, який закріпив за сингальською мовою статус єдиної офіційної. Це викликало протести тамільської меншини, яка становить близько 15% населення. Спроби порозумітися були безуспішними і призвели до появи радикальних настроїв у середовищі тамілів.

Ще у 1970-х роках було утворено воєнізовану організацію «Тигри визволення Таміл-Іламу» (Ілам – тамільська назва острова Цейлон, він же – Шрі-Ланка), яка боролася за створення незалежної тамільської держави. Саме «тигри» першими почали застосовувати тактику серії терактів за допомогою смертників, яку згодом перейняли «Аль-Каїда» та «Ісламська держава». Відкритий збройний конфлікт розпочався у 1983 році. Урядовим військам протистояли до 10 тисяч бойовиків, на озброєнні яких була не тільки стрілецька зброя, але й засоби ППО, артилерія і навіть танки.

«Тиграм» вдалося взяти під свій контроль майже всю територію північного і східного узбережжя Шрі-Ланки. На лініях розмежування були виставлені КПП. Після оголошеного у 2002 році перемир’я упродовж 2008-09 років урядові війська провели спецоперацію, під час якої всю територію було звільнено від сепаратистів, а їхнього ватажка ліквідовано. Згодом світова спільнота звинуватила ланкійську армію у надмірній жорстокості, вказуючи на надто велику кількість жертв серед цивільного населення. Уряд виправдовував дії військових тим, що тамільські бойовики прикривалися населенням, як живим щитом.

Приводом для загострення міжетнічного конфлікту на Цейлоні було не релігійне, а мовне питання

Великодні теракти на Шрі-Ланці певною мірою стали відголоском того давнього конфлікту. Хоча несподіваний удар нанесла третя сила, яка досі не проявляла себе агресивно, – ланкійські мусульмани, або, як їх тут називають, «моро» (від – «маври»). Вони становлять менш ніж 10 відсотків населення країни, приблизно так само, як християни.

Перші мусульмани з’явилися на Шрі-Ланці разом із близькосхідними купцями, які віддавна підтримували торгові стосунки із цією острівною державою, багатою на спеції та знаменитий цейлонський чай. Представники нової релігії не тільки укладали на острові вигідні торгові контракти, але й створювали сім’ї із місцевими сингалами, які були нащадками зайшлих індоарійських племен, і тамілами – представниками автохтонного, дравідського населення.

Більшість ланкійських «моро» заробляють собі на життя торгівлею та бізнесом. Невипадково вони, порівняно з іншими етнічними й релігійними групами, що населяють острів, мають відносно високе матеріальне становище. Мусульмани Шрі-Ланки претендують на окрему етнічну приналежність, простежуючи своє походження до арабських торговців восьмого століття. Більшість мусульман Шрі-Ланки – сунітські шафії, які розмовляють тамільською, сингальською та арабською мовами. Деякі з них є мусульманами-малайцями, які мають свою мову.

Мусульманське політичне керівництво походить із західної частини Шрі-Ланки, де переважно проживає освічена еліта «моро». У східній провінції мешкають мусульмани, які є переважно фермерами, рибалками та дрібними торговцями. Загалом, ланкійські мусульмани страждають від низького рівня грамотності та систематичної дискримінації. Лише декілька мусульманських політиків зуміли забезпечити собі роботу на рівні міністрів або отримати дипломатичні посади.

Хоча мусульмани живуть на Шрі-Ланці вже понад тисячу років, та досі залишаються чужинцями. Вони не брали участі у війні центрального уряду й тамільських сепаратистів, проте виявилися крайніми для обох сторін конфлікту. Сингали розглядали місцевих мусульман як чужих через їхню тамільську мову та релігію. До того ж вони були конкурентами у бізнесі, зокрема торгівлі.

Тамільські сепаратисти спочатку вважали місцевих мусульман «своїми», але виявили, що «моро» ідентифікують себе насамперед за релігійною ознакою – як мусульмани. Тоді «тигри» спробували їх залякати. 3 серпня 1990 року в місті Каттанкуду на сході країни під час п’ятничної молитви у двох мечетях терористи убили 141 особу.

Після закінчення громадянської війни атаки з боку тамільських сепаратистів змінилися погромами, організованими сингальськими націоналістами. Саме мусульмани стали основною мішенню для радикалів із екстремістської групи Bodu Bala Sena («Буддійська сила»).

Ця організація була створена у 2012 році нібито за підтримки деяких впливових політиків для просування буддійського націоналізму серед більшості сингальської громади. Із перших днів свого існування організація почала застосовувати силу для переконування своїх противників. Члени «Буддійської сили» штурмували християнські церкви, мечеті, університети і будь-які установи, в яких, на їхню думку, утискалася буддійська більшість. Але головною жертвою буддійських радикалів стали мусульмани.

У 2014 році внаслідок погрому, організованого буддистами-радикалами, загинуло четверо мусульман, а 80 отримали поранення. У 2018 році на сході острова прокотилася нова хвиля погромів місцевих мусульман, спровокована ісламофобськими постами у фейсбуці. На такому тлі в середовищі мусульман з’явилися прибічники радикальних поглядів. Усередині громади з’явився напрям, пов’язаний із діяльністю фінансованих Саудівською Аравією вахабітських груп. Як стало зрозуміло 21 квітня 2019 року, мусульманські радикали на Шрі-Ланці готові діяти за вказівками лідерів «Ісламської держави».

Мусульманське політичне керівництво походить із західної частини Шрі-Ланки, де переважно проживає освічена еліта «моро»

Як встановила поліція, причетними до вибухів у Шрі-Ланці були дев’ятеро терористів-смертників, серед яких – одна жінка. Всі вони належали до місцевого ісламістського угруповання National Thowheed Jamath (NTJ). За даними Wall Street Journal, принаймні один із бойовиків, ідентифікований як Джеймел Мохаммед Абдул Латеф, звертався до рекрутерів ІДІЛ в Сирії у 2014 році. Усі вони проходили навчання на тренувальній базі, облаштованій в місті Нувара-Елія, неподалік від помешкання Захрана Хашима – ісламського проповідника, якого вважають ідейним натхненником групи та організатором терактів. Останні «репетиції» великодніх терактів відбулися 17 квітня за участю Захрана.

Діяльність радикальної ісламістської організації не могла пройти повз увагу спецслужб Шрі-Ланки. Про ймовірні теракти владу попереджали ще 9 квітня, коли на стіл керівника національної поліції лягла доповідь розвідників про те, що в країні планується атака смертників. Називалося  навіть прізвище одного з терористів, котрий згодом підірвав себе. Однак заходів безпеки не вжили насамперед тому, що майбутні свята обіцяли новий потік туристів у країну.

Переживши жахи громадянської війни, що тривала десятиліттями, острів поступово відновлюється, приваблюючи з кожним роком дедалі більше туристів. Шрі-Ланка за останні десять років стала відома як гарний і відносно доступний курорт. За рік у країну в середньому приїжджає понад 1,7 млн туристів, що приносить майже 3 мільярди доларів доходу в державний бюджет. Туризм становить майже 5% ВВП острова й дає роботу понад 300 тисячам ланкійців.

Через таке вагоме значення туризму для економіки влада Шрі-Ланки неохоче реагує на можливі та навіть явні загрози для внутрішньої безпеки. Разом з тим велика кількість іноземців, серед яких туристи з Європи та США, стала додатковим стимулом для «Ісламської держави», щоб нанести демонстративний удар по християнській, західній цивілізації.

У своєму відеозверненні глава «Ісламської держави» Абу Бакр аль-Багдаді підтвердив причетність до теракту у Шрі-Ланці, заявивши, що напади повинні були стати помстою за недавню поразку його бойовиків у східному місті Багуж в Сирії, останньому притулку ІДІЛ у Леванті. Аль-Багдаді визнав, що втрата територій у Сирії та Іраку примусила керівництво «Ісламської держави» відмовитися від стратегії «виживання і розширення», і заявив, що тепер терористи зосередяться на масштабних операціях підготовлених бійців без мети захопити й утримати території.

Заходів безпеки не вжили насамперед тому, що майбутні свята обіцяли новий потік туристів у країну

Експерти стверджують, що «Ісламська держава» частіше атакуватиме там, де до цього не готові, відновивши свою мережу професійних терористів. Наскільки вона розгалужена, можна судити з того, що водночас із атакою на Шрі-Ланці упродовж двох днів ісламісти вчинили також напади в Афганістані та Саудівській Аравії: 20 квітня група терористів атакувала урядові будівлі в Кабулі, а 21 квітня в саудівському королівстві четверо терористів атакували базу служби безпеки на півночі столиці.

У нападах брали участь професійні терористи із величезним бойовим досвідом та ресурсами для підготовки масштабних операцій. На думку американського дослідника тероризму Брюса Гоффмана, це свідчить про те, що до проблеми нападів радикалізованих одинаків додається й загроза масштабних операцій.

«Ісламська держава» також скеровуватиме свою діяльність туди, де є можливість спровокувати міжконфесійний конфлікт. Репресії проти місцевих мусульман при політичній і соціальній ізоляції останніх – ідеальна комбінація для терористів. Їхня мета – не захистити мусульман у ворожому оточенні, а навпаки: довести цю ворожість до крайнього ступеня – відкритої війни.

Нова стратегія терористів «Ісламської держави» несе загрози передусім країнам, у яких існує  затяжна політична криза, штучно розпалювана радикалами ксенофобія та, зокрема, ісламофобія, недооцінка терористичної загрози та громадяни з бойовим досвідом, отриманим у лавах ІДІЛ. Ці чинники привертають увагу джихадистів до країн, котрі, здавалося б, раніше були для них нецікавими. На жаль, Україна також потрапляє під такі ознаки.

Автор: Богдан Скаврон

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 27

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.