Потрібні нові, професійні й незаплямовані

Президентські вибори показали, що в українському суспільстві є запит на нові обличчя у владі. Чи багато їх з’явиться до парламентських виборів? Зокрема, які нові люди потрібні Прикарпаттю?

Святослав Никорович, депутат Івано-Франківської обласної ради

Питання складне, бо маємо брак якісних кадрів на всіх рівнях, особливо що стосується державної служби.

Треба дати чітку дефініцію, що таке нове обличчя. Це людина, яка не була у владі чи взагалі не була у політиці? Якщо ми зараз маємо запит на нові обличчя у Верховну Раду, то треба усвідомлювати, що ці люди мають займатися законотворчістю. Вони повинні розуміти, як працює державна система. До прикладу, такі нові обличчя, які були на минулих виборах, як-от козак Гаврилюк й на кшталт того, себе не виправдали. Тому суспільство має чітко сформулювати, що таке нове обличчя. Бо інколи можна купитися на дуже яскраву картинку, а всередині, на жаль, гнило.

Хто ці нові обличчя у нас в області? Вибори вже близько, проте немає чіткої інформації, хто балотуватиметься. Кожен зважує свої шанси.

Думаю, на цих виборах буде надзвичайно багато старих кандидатів, а нові політичні сили, як-от «Слуга народу» чи партія «Голос», будуть пробувати задіяти людей, які не заплямували своєї репутації.

Юрій Козакевич, засновник Прикарпатського індустріального парку «Аркан», співзасновник громадської ініціативи «Франківськ, який треба берегти»

Принцип новизни не має бути визначальним. Найголовнішим є фактор фаховості й компетентності. Передусім увага парламентарів повинна зосередитися на законотворчій роботі та економіці.

Всі інші речі також важливі, але якщо в державі не буде верховенства права і якщо країна, регіон, область, місто не почнуть заробляти й ставати прибутковими, то принцип «нова людина» чи «не нова людина» буде не важливим. Через пів року нам може захотітися ще новіших, і в цьому всьому ми можемо потонути.

Місту, області, країні потрібні фахівці, професіонали, технократи. Ті люди, які зуміють зробити дієву систему законів і почати працювати за ними, заробляти.

Володимир Калин, продюсер журналів «Like», «МІСТО»

Підростає нове покоління виборців. Воно має своє дуже прогресивне бачення того, як повинна розвиватися країна. Цьому поколінню і, скажімо, людям мого віку старі політики набридли достатньо. Це відчувалося ще на Майдані, коли їх не хотіли бачити ні на сценах, ні на якихось зібраннях. Але вони професійно вміли виживати і в тій ситуації знову потрапили до парламенту.

Думаю, що все-таки нові обличчя будуть з’являтися і потенціал для цього є. Він був створений великою мірою завдяки активності громадянського суспільства останніми роками. Ми побачили активістів, які готові брати на себе відповідальність за зміни тут, на місцях, і загалом зміни на державному рівні.

Масово й глобально в один день все не зміниться, бо, напевно, старі партії будуть активно боротися, до того ж вони знають, як це робити. Але поява нових облич передбачувана. І ми їх побачимо.

Мирослав Кошик, інформаційний аналітик

Нових облич з’явиться багато, тому що попередні президентські вибори показали, що народ їх вимагає. Погані вони чи ні, досвідчені чи не надто – це виявилося не таким суттєвим.

На Прикарпатті буде 60 % нових облич, проте не факт, що по мажоритарних округах не підуть знову старі політики, хоч, можливо, вони будуть балотуватися від інших політсил або як самостійники.

Андрій Фармуга, політолог

Дійсно, запит на нові обличчя у владі існує. І власне, ми вже бачимо, що вони з’являються як в політичній партії, яка стоїть за новообраним президентом, так і в партії «Голос» та інших проектах. Але тут важливо не перегнути палицю, бо з того, що тільки заради нових облич набиратимуть людей, які будуть непрофесійні в тих сферах, якими би вони мали потім керувати, може не вийти нічого доброго.

Тарас Прохасько, письменник

Мені здається, що хай які були б нові обличчя, сенс полягає в тому, що в Україні нема нових джерел їх з’яви. Нові обличчя будуть, але вони будуть реплікацією якихось старих існуючих політичних сил. Я не вірю в те, що з’являться люди, які не пов’язані з будь-якими політичними силами, які були перед цим.

Я не бачу ні в Україні, ні на Прикарпатті людей, які з’явилися самі по собі. Те, що називається самозроблені. І вони в будь-якому випадку користуватимуться ресурсами якихось вже існуючих політичних угруповань. Звичайно, вони будуть новими і буде багато людей, які ніколи перед тим не з’являлися, проте вони так чи інакше все-таки будуть системними.

Якщо і буде кілька зовсім нових людей, які не належать до жодних попередніх сил, то вони або пристануть до якоїсь новоствореної, або система їх виштовхне.

Оксана Мельник, маркетолог, бізнес-леді

Українці хочуть нових облич у політиці, це показали 73 % проти старої влади на президентських виборах (саме не за нового президента, а проти прогнилої влади). Корупція «зашкалює» від найнижчих місцевих рівнів до найвищих, де панують мільярдні схеми відкатів і розкрадання бюджету. Люди очікують на диво, бо лише воно допоможе. Диво чи великий стрибок, оскільки малими кроками вийти з нашої ситуації не вдасться.

Політиці потрібні люди дії, досвідчені й обов‘язково з національною ідеєю, бо «заробітчани» при владі довели ситуацію в країні до жалюгідного стану. Але питання, чи дійсно свідомі й адекватні українці підуть у владу? Також «старі кадри» не відступатимуть і під своїми прапорами просуватимуть патріотів, героїв і т. д., щоб за наявної виборчої системи забезпечити прохід у Верховну Раду своїх корумпованих старих лідерів. Нові назви партій – це не нові партії і обличчя. Хочеться реваншу, але для цього треба, щоб громадяни дуже відповідально підійшли до вибору кандидатів, а не піддавалися інформаційним маніпуляціям. І, звичайно, хочеться бачити при владі більше жінок.

Автор: Світлана Лелик

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 27

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.