У Франківську відкрили анотаційну дошку засновнику наукової школи дослідження історії ЗУНР Олександру Карпенку. ФОТО

Сьогодні, 1 листопада, з нагоди відзначення  відбулося відкриття пам’ятної анотаційної дошки відомому вченому, професору, засновнику наукової школи дослідження історії ЗУНР Олександру Карпенку.

Відкриття відбулося до Дня проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Дошку розмістили на будинку по вул. Бельведерській, 42.

У відкритті дошки взяв участь син Олександра Ярослав.

“Це був один з найвидатніших істориків України. Будучи «східняком», він так полюбив ЗУНР, що це стало справою всього його життя. Він віддав всього себе на служіння цій історії. Він вмів заряджати ідеєю, був впевнений, що це буде мати успіх”, -поділився Олег Жарноплєєв, студент Олександра Карпенка

Довідка.

Олександр Карпенко народився 15 квітня 1921 р. у с. Слободі Чернігівського району Чернігівської області. У 1940 р. закінчив Чернігівський учительський інститут, у 1946 р. – Київський педагогічний інститут.

У 1950–60-х рр. Олександр Карпенко у своїх наукових публікаціях відстоював думку, що Західно-Українська Народна Республіка стала результатом національно-демократичної революції. Через це зазнав переслідувань з боку влади, був змушений змінити місце роботи, однак своїх переконань не змінював. У 1970–1977 рр. Олександр Карпенко працював старшим науковим співробітником відділу етнографії Державного музею етнографії й художнього промислу. З 1977 р. – професор Івано-Франківського педагогічного інституту.

З 1990 до 2001 рр. – професор кафедри історії України Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. У 1995–2006 рр. О. Карпенко перебував на посаді директора, головного наукового співробітника Відділу регіональних проблем Прикарпатського університету імені Василя Стефаника та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України (з 2004 р. – Наукового центру дослідження українського національно-визвольного руху Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України).

З 2007 р. працював головним науковим співробітником, був членом редакційної ради наукового і культурно-просвітнього краєзнавчого часопису “Галичина” та редакційної колегії “Вісника Прикарпатського університету. Серія “Історія”. Основна сфера наукових інтересів Олександра Карпенка – історія Західно-Української Народної Республіки, селянський рух в Західній Україні і Польщі в роки світової економічної кризи 1929–1933 рр., новітня історія України. Його працелюбність та самовідданість історичній науці була безмежною. Він відчував власне покликання закласти початок встановлення історичної справедливості Українського державотворення.

Помер Олександр Карпенко у вже рідному для нього Івано-Франківську 14 квітня 2013 року.