Українців звільнятимуть по-новому: який КЗпП готує “Слуга народу”

В Україні вже кілька років обговорюють введення нового трудового кодексу. З одного боку, чинний закон застарів, а з іншого – профспілки стурбовані: “удосконалення” може призвести до того, що звільняти працівників стане легше. Кабінет міністрів вже кілька місяців готує новий кодекс.

Про те, як працюватимуть нові правила – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Головні нововведення кодексу: що чекає українців

Уже до кінця 2019-го Верховна Рада має ухвалити новий Кодекс законів про працю. Відповідальним за це призначили Кабмін, який станом на 12 листопада ще не встиг навіть розробити проєкт. Терміни дуже стислі, але, як показала практика, і це можливо, якщо знову повернутися до так званого “турборежиму”.

Президент Володимир Зеленський ще у вересні дав на розробку і ухвалення КЗпП часу до кінця 2019-го. Спочатку за роботу взялася міністерка соцполітики Юлія Соколовська, а потім передала цей прапор міністру економрозвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофію Милованову. Останній відомий в економічних колах своїми ліберальними поглядами.

Поки сам документ ще не презентували, прем’єр Олексій Гончарук вже встиг налякати прийдешніми нововведеннями. Мовляв, зараз легше розлучитися, ніж звільнити працівника. І ситуацію треба міняти.

“Ми хочемо лібералізувати пострадянське регулювання у трудових відносинах. Це призводить до безробіття. Люди боятися брати одне одного на роботу. В Україні іноді легше розлучитися, ніж звільнити працівника. І це лякає”, – розповів глава Кабміну про наляканих роботодавців 14 вересня, чим ще більше налякав найнятих працівників.

За весь час, розповідає OBOZREVATEL заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, із представниками працівників ні міністр, ні його заступники не зустрічалися. Мовляв, приїздила глава профільного парламентського комітету Галина Третьякова, була зустріч із керівниками міністерських департаментів, але обговорювали ідеї, а не конкретні пункти нового законопроєкту.

Сама ж Галина Третьякова запевняє: всі зацікавлені особи можуть брати участь в обговоренні і зараз документ перебуває на етапі розробки. Кілька днів тому провели круглий стіл, зокрема із представниками працівників і роботодавців. Бізнес, зрозуміло, ідею спростити звільнення підтримує, а представники найнятих працівників – навпаки.

“Настав час, щоб зменшити участь держави у регулюванні трудових відносин, прибрати державний патерналізм”, – заявив виконавчий віцепрезидент Конфедерації роботодавців Олексій Мірошниченко.

Цю ідею поділяють і у владних кабінетах. Зараз ніхто точно не може сказати, які норми потраплять в остаточну версію законопроєкту. Поки що лунають такі пропозиції: дати можливість звільняти тих, хто у відпустці і на лікарняному; тих, хто в декреті; тих, хто не пройшов атестацію.

Президент Володимир Зеленський під час свого пресмарафону запевнив, що питання з декретними вирішать: їхні права не урізатимуть.

“Упевнений, що є багато дрібних помилок, які будуть вичищені, і ми все зробимо, почуємо і вас, і суспільство. Я очікую, що у нас не буде радянського Трудового кодексу, буде сучасний. Трудовий кодекс має захищати людей, захищати їхні права – таке питання, як права жінок у декреті, ми знімемо, повірте”, – сказав Зеленський.

Ще одне непопулярне рішення: скоротити щорічну оплачувану відпустку. Зараз вона становить 24 дні. У старій редакції проекту КЗпП (ухвалив минулий парламент у першому читанні) хотіли відпустку збільшити на 4 дні, а зараз йдеться про те, щоб відпочинок скоротити.

Щоправда, при цьому будь-який працівник зможе брати неоплачуваний лікарняний на 1-3 дні без будь-яких довідок від лікарів.

Що пропонували раніше

Першу версію законопроєкту про новий КЗпП ухвалили ще кілька років тому. Згідно із законом новий склад парламенту має розглянути документ у другому читанні. Однак, судячи із заяв парламентарів і Кабміну, вони вирішили напрацювання попередників не використовувати.

До слова, хоч минулий уряд і не називав себе ліберальним, багато норм також зменшували контроль над роботодавцями і вводили нові підстави для звільнення. І тоді, і зараз профспілки виступали проти.

Наприклад, у першому читанні ухвалений документ, який легалізує звільнення за розголошення комерційної таємниці. При цьому у законопроєкті зазначено, що така норма поширюється у разі, якщо працівник взяв на себе зобов’язання зберігати секрети компанії.

Ще одне важливе нововведення, про яке поки що мовчать – відсторонення від роботи нещеплених працівників. Якщо працівник має проходити медогляд і робити щеплення, але, наприклад, без медичних протипоказань вирішив не робити щеплення, за запропонованим раніше КЗпП його можуть відсторонити від роботи. Зарплату при цьому не виплачують і до роботи не допускають. Фактично, якщо потрібно щепитися, а працівник не хоче, його можуть звільнити. Проти такого нововведення виступили у Конфедерації профспілок.

Одне з приємних нововведень, яке нові чиновники вирішили оминути – довга відпустка. Якщо зараз українці мають право на оплачувану відпустку тривалістю 24 дні, то у новому документі пропонують продовжити відпустку до 28 календарних днів. До слова, в сусідній Польщі відпустка триває 26 днів, а найбільш тривалі “паузи” в роботі у Фінляндії та Франції – 35 днів.

Так чи інакше, новий КЗпП українським парламентарям рано чи пізно доведеться затвердити. І справа не тільки у розпорядженні президента Зеленського. Чинний кодекс затвердили ще у 1971 році. За цей час змінилися підходи до працевлаштування і вимоги до працівників. Крім того, в рамках європейської асоціації Україна має впровадити у національне законодавство міжнародні норми, які зокрема стосуються і законів про працю.