Бюджетна криза: чому уряд заблокував видатки і до чого це може привести

Олексій Гончарук доручив міністру фінансів Оксані Маркаровій не проводити низку видатків до кінця 2019 року. Причина — потрібно вкластися в запланований розмір бюджетного дефіциту. Це вже вдруге за останні пів року Мінфін призупиняє проведення певної частини видатків. Які видатки не будуть профінансовані, наскільки небезпечний цей тренд і з чим він пов’язаний? Це з’ясувало видання “Економічна правда”.

Практика притримання певних видатків для штучного зниження дефіциту бюджету мала місце завжди і за різних урядів. А от прямі доручення “згори” заблокувати ті чи інші видатки — справа набагато рідша і серйозна.

В минулому було і таке, але подібні доручення приходили під грифом “Для службового користування”. Ці документи секретні, їх обіг і розповсюдження контролюється.

Уперше 2019 року Кабмін вдався до блокування видатків на регіональний розвиток на “прохання” керівника офісу президента Андрія Богдана. Уряд затримав виплату містам 7,6 млрд грн з фонду регіонального розвитку та 2,5 млрд грн субвенції на соціально-економічний розвиток.

В Офісі президента тоді пояснювали своє звернення тим, що в цих проєктах є корупційна складова. Ліквідувати її пропонувалося шляхом тотальної ревізії проєктів.

У розмовах з ЕП міські голови називали іншу причину: нова влада напередодні виборів боялася, що обрані при попередньому президентові керівники міст витратять цей ресурс на підкуп електорату.

Закінчилося все через пів року і не дуже вдало. На початку грудня уряд почав частково розблоковувати цей ресурс.

4 грудня було розподілено 790 млн грн субвенції, 18 грудня — ще 1,7 млрд грн. Перелік проєктів переглянули і скоротили, що спричило критику Асоціації міст України та секретаріату Кабміну.

Річ у тім, що розподіл коштів у грудні не дозволить вчасно виконати заплановані роботи. Проєкти, які випали з переліку, можуть залишитися незавершеними.

Гончарук.

Вдруге збій з фінансуванням видатків стався всередині грудня.

У розпорядженні ЕП опинилося датоване 17 грудня доручення Гончарука Маркаровій “забезпечити тимчасове, до кінця року, припинення проведення Казначейством платежів та реєстрації бюджетних зобов’язань щодо видатків і надання кредитів загального фонду держбюджету (крім захищених видатків бюджету)”.

Знайомі із ситуацією джерела ЕП кажуть, що цього разу теж не обійшлося без втручання Офісу президента. Дорученню прем’єра передувала нарада представників Офісу президента та Кабміну щодо ситуації з бюджетом.

Виплат пенсій, зарплат, видатків на обслуговування держборгу цей “стоп” не торкнеться. Які видатки потраплять під ніж, ще невідомо.

Доручення виписане так, що розпорядники бюджетних коштів (міністерства та інші державні структури) повинні подати в Мінфін обсяги коштів, які не будуть освоєні до кінця року. Іншими словами — вказати, на що можна не виділяти гроші.

Формування цього переліку — питання часу. “Усі важливі “перекидки” — фінансування Охматдиту, додаткові зарплати шахтарів, усі видатки на безпеку та оборону — будуть профінансовані”, — обіцяє Маркарова.

 уряді запевняють, що для блокування видатків є підстави. Маркарова публічно пояснила: призупинка пов’язана з тим, що деякі державні органи наприкінці року просять про “перекидання” коштів з одних програм на інші.

До кінця року залишилося вісім днів. Теоретично більшість важливих видатків повинна була вже давно бути подана в казначейство і на них повинно було відкритися асигнування, що насправді більшість відповідальних розпорядників і зробила. Проте, як відомо, щороку саме друга половина грудня — це час спроб безлічі “перекидок” з програми на програму, запитів щодо термінових авансів, подання хоч якихось документів в казну, “освоювання” коштів та проведення каси, на що чомусь не вистачило 11 з половиною місяців року”, — написала вона.

Наразі Мінфін намагається призупинити такі позапланові “перекидання” коштів, тому вирішив зупинити фінансування всіх незахищених статей видатків.

За даними казначейства, із запланованих на 2019 рік незахищених видатків на 107 млрд грн до середини грудня профінансовано 75 млрд грн. Тобто завдяки блокуванню фінансування Мінфін може зекономити 32 млрд грн, тоді як держава потребує 57 млрд грн.

Зважаючи на поточний стан справ, прогнози щодо можливого дефіциту загального фонду виходять за заплановані 69,6 млрд грн і залежно від обсягу проведених видатків можуть сягнути 103-130 млрд грн. Ці цифри не враховують недобір від приватизації, який прогнозується на рівні 16 млрд грн.

Що робитиме Мінфін

По-перше, буде позичати. Розмови про те, що діру від приватизації залатають запозиченнями, звучать давно, але тепер потреба в них збільшилася.

По-друге, не буде проводити низку видатків. Проблема в тому, як казначейство ухвалюватиме рішення. Система проведення видатків автоматизована, а тут, схоже, йтиметься про вибіркову виплату в ручному режимі.

Гончарук це підтвердив: “До кінця фінансового року, тобто до 27 грудня, Держказначейство буде щодня вручну переглядати всі виплати”. На думку прем’єра, це дозволить ефективно витратити гроші платників податків. Утім, ручне втручання — цілком прийнятний привід для притягнення до відповідальності, якщо щось піде не так.

По-третє, для проведення видатків може використовуватися ресурс Єдиного казначейського рахунку. Джерела ЕП стверджують, що в грудні Мінфін “почерпнув” з ЄКР близько 36 млрд грн.

Кошти Єдиного казначейського рахунку — це не кошти держбюджету. На ЄКР зберігаються гроші місцевих бюджетів, митних контрагентів. Коли Мінфін використовує цей ресурс для покриття поточних видатків бюджету, він “залазить в чужу кишеню”. Це свідчить про неспроможність держбюджету впоратися із запланованими видатками самотужки.

По-четверте, Мінфін частково залатає дірку підвищеними грудневими податковими доходами. Грудень — місяць, коли компанії активно сплачують податки.

У податковій площині не виключені маневри, які може відчути на собі бізнес. Це і “прохання” податкової сплачувати податки наперед, і сповільнення темпів відшкодування ПДВ шляхом “відправки” заявлених сум на перевірки.