“В школі я взагалі не знав такого поняття, як булінг”, – зірка “Перших Ластівок” Олександр Рудинський

“Альо, прєдки, роззуйте очі. Чи нам поздихати, аби ви нас помітили?”, – фраза одного з ключових персонажів телесеріалу “Перші ластівки” Ніка чи не найбільше вразила глядачів. Серіал вийшов на Новому Каналі в кінці жовтня і став справжнім проривом року в українському кінематографі.

Серіал “Перші Ластівки”

Після виходу “Ластівок” кількість дзвінків на гарячу лінію правозахисної організації “Ла-Страда Україна” збільшилась в шість разів. Серіал розкриває гострі соціальні проблеми, а актори, які зіграли головних героїв, в один момент стали зірками.

З одним із них – Олександром Рудинським – про особисте життя, зйомки в “Ластівках” та плани на майбутнє спілкувалось МІСТО.

Олександр Рудинський, кадр з т/с “Перші Ластівки”

Олександре, коли ви вирішили для себе, що станете актором? Це була мрія дитинства чи спонтанне рішення?

Ще в 5-ому класі я вивчав театральне мистецтво, а в школі ми організовували різні тренінги, проводили вистави. Потім я вступив в театральну студію в Миколаєві, при театрі. Паралельно готувався до вступу в Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого.

Ким хотів стати до того, не пам’ятаю. Хотів бути дитиною.

Як дізналися про кастинг в “Ластівки”?

Мене запросили. Спочатку я пробувався на роль іншого героя – Максима. А коли прийшов додому, написав директору кастингу, що хотів би попробуватися на роль Ніка, хотів спробувати зіграти драматичного героя – і в мене вийшло.

“Перші Ластівки”, фото зі зйомок

Нікіта – людина-протест, хуліган, любить насміхатися з інших. Яка різниця між вами?  

Нік – така людина… Він все приховує, все тримає в собі, ніколи не поділиться, що в нього на душі, а через це часто зривається. Внутрішні переживання й негаразди Нік “виливає” на інших – знущається, насміхається.

А в мене, якщо щось болить, або турбує, я не буду тримати в собі, я більш відкритий. До того ж, у нас з Ніком різниця в 5 років. Я спокійніший, доросліший, а він – підліток.

Кадр з т/с “Перші Ластівки”

І стосунки з батьками у нас дуже різні. У нього немає контакту з сім’єю, вони не знаходять компромісів. У мене все якось полегше (сміється – ред.).

Чи стикалися ви самі з булінгом в шкільні роки?

Коли я вчився в школі, то не думав про майбутнє, не думав, що буде завтра. Я просто насолоджувався життям, насолоджувався сьогоднішнім днем. У мене була одна з найкращих шкіл в місті, з творчим нахилом. Ми брали участь в різних подіях, заходах, постійно десь виступали. І я не знав в школі взагалі такого поняття, як булінг. Щоб були якісь образи, чи хтось з когось знущався, такого я не бачив.

Я жив в комфортному для себе світі.

То що ж тоді зачепило в сюжеті “Ластівок”?

Дуже хороша детективна лінія з постійною напругою. Коли я читав сценарій, то був у захваті від нього, я такого не читав взагалі. Одразу уявляв, як це можна зіграти, я буквально “ковтав” кожну серію. Це дуже цікаво, як для актора.

Ти постійно маєш грати в божевільному градусі. Ти маєш зіграти сім днів життя свого героя і за ті сім днів він дуже змінюється. Від відморозка, який знімає пранки і розказує, скількох дівчат він використав, стає хлопцем, який “б’є морду” за дівчину. Треба це виправдати, треба так зіграти, щоб в перших серіях його ненавиділи, а в останніх були в захваті.

Кадр з т/с “Перші Ластівки”

“Перші ластівки” зробили вас відомим. Чи впізнають на вулицях, пишуть повідомлення?

Звичайно! Особливо після прем’єри перших два тижні була неймовірна кількість повідомлень. 300, 400, 500 – неможливо було прогортати.

Щоночі перед сном я намагався виділити 15-20 хвилин, щоб відповісти на кілька повідомлень. Так, повністю розібрав весь дірект.

Я намагаюся популяризувати театр. Люди приходять на вистави, дарують квіти, портрети – в мене вперше таке в житті. На вулицях впізнають, підбігають, фотографуються. Я вважаю, це дуже круто.

А дівчина як на це реагує?

Марія – доросла свідома людина і все розуміє. Вона теж акторка, ми граємо в одному театрі.

Олександр Рудинський з нареченою

До слова, в одному з інтерв’ю ви сказали, що заручені, то коли весілля?

Планували навесні, але вже як вийде. І в кіно зйомки, і в театрі постановки – все буде залежати від нашої з нареченою зайнятості. Ми взагалі хотіли раніше, але тоді не мали змоги, тому поки що плануємо весною.

А як ви проводите вільний час? Чим ще займаєтесь, окрім кіно?

Нічим. Ми приїжджаємо додому, дивимось фільми, серіали, якщо є можливість, ходимо в театр. Інколи можемо зустрітися з друзями.

Нік Маслов веде власний блог. А як у вас із соцмережами?

Не займаюсь цим, не люблю. Я відписую людям в інстаграмі, можу виставити якусь фотографію або відео. Але показувати все своє життя на загал – не моє.

Питання, яке цікавить всіх прихильників “Ластівок”, – чи буде другий сезон?

Нещодавно нам повідомили, що начебто пишуть сценарій до другого сезону, але ще точно нічого невідомо. Бо, коли ми знімалися в першому сезоні, не було навіть думки про продовження. Якщо напишуть поганий сценарій, то ніхто його знімати не буде. Це досить клопітка й важка робота. Сценарій до першого сезону, до прикладу, писався два з половиною роки.

Я б дуже хотів продовження, але треба, щоб був крутий сценарій.

Кадр з т/с “Перші Ластівки”

Як би ви хотіли, щоб склалося життя вашого героя?

Хочу, щоб залишилась драматична сюжетна лінія, щоб не все було легко і просто. Ну і, звісно, щоб Нік не став жертвою справжнього “Друга”, щоби цей герой дожив до кінця – хочу ще пограти (сміється – ред.).

Добре, з Ніком зрозуміло. А які плани на майбутнє у вас?

Грати в театрі, в кіно, просуватися вперед, ставати кращим актором. До слова, незабаром вийде новий серіал з моєю участю “Слов’яни”. Жанр комедійний, але для України це досить новий формат.

Кадр зі зйомок т/с “Слов’яни”

Життєве кредо?

Мені мама все життя казала дуже просту і лаконічну приказку: “Зробив діло – гуляй сміло”. До прикладу, поки я не дочитаю розділ книги, не вийду у двір гуляти з друзями. Це був такий принцип виховання.

Постійно, коли навчався в університеті, мотивував себе цитатою відомого актора Ентоні Хопкінса – “Якщо ти відмовишся від своєї мрії, ти овоч”. За цим девізом живу і досі.

Олександр Рудинський

Чи є кумири серед акторів?

Улюблений актор – Євгеній Віталійович Миронов, російський актор. Це для мене такий “театральний тато”. Я багато вчився в нього, передивився всі фільми і вистави.

Із зарубіжних номер один – Леонардо ДіКапріо. Бачив всі фільми з його участю, в новорічні дні передивлявся три улюблених –  “Вовк з Вол-Стріт”, “Острів проклятих”, “Великий Гетсбі”. Вважаю його найемоційнішим та найазартнішим артистом.

Що  найбільше цінуєте в людях, а які риси відштовхують?

Найбільше не люблю фамільярність. Дратує також пасивність до життя і коли люди сидять на місці.

А подобається, коли людина має свою думку і може її висловити. Ціную людей, які не бояться сказати правду. Навіть якщо вони “накосячили”, але можуть це визнати. Люблю людей, які думають не тільки про себе.

Що порадите своїм прихильникам та нашим читачам? 

Я б побажав намагатися кожен ранок дзвонити своїм батькам – це дуже важливо.

Бажаю знайти себе в цьому житті, не стояти на місці і вчитися чомусь новому. Кожен з нас може стати ДіКапріо, кожен з нас може стати і більше, ніж  ДіКапріо. Це залежить тільки від нас.

Олександр Рудинський

Бажаю також навчитися любити ближнього свого, навіть якщо він неправий. От на телебаченні кажуть: “Єдина Україна”, а потім ідуть на вибори президента і діляться на два табори. І це розподілення триватиме 4-5 років. Ми чекаємо Нового Року, дивимось привітання президента. Але коли транслюють це привітання (не важливо якого президента), я жодного разу не почув, що воно було крутим. І це правда. Ми постійно шукаємо якісь недоліки. Якщо ми не навчимось любити один одного, буде дуже важко. Треба прагнути бути гуманною людиною.