Калуський протитуберкульозний диспансер на межі закриття

Про це йдеться в листі колективу Калуського протитуберкульозного диспансеру, який надійшов на адресу калуського видання “Вікна”.

З 1 квітня 2020 року держава припиняє фінансувати протитуберкульозні заклади, Цю функцію буде здійснювати Національна служба здоров’я України, йдеться у зверненні:

В зв’язку з медичною реформою ліквідовують або скорочують протитуберкульозні заклади по всій Україні, не зважаючи на те, що туберкульоз поширюється та  щодня забирає життя українців. Хворі на туберкульоз будуть лікуватися в загальній лікувальній мережі, сидіти в одній черзі до лікаря з дітьми, вагітними, хворими людьми з ослабленою імунною системою. А ті, кого не виявили, будуть їздити в транспорті, продавати хліб, працювати на одній роботі зі  здоровими людьми”.

Згідно з останніми даними МОЗ, щодня від туберкульозу в Україні помирає близько 10 осіб. Реальних показників захворюваності в нашій країні не знає ніхто. Туберкульозом хворіють близько 20 тисяч українців .Україна посідає п’яте місце у світі за рівнем поширення туберкульозу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30% випадків туберкульозу в Україні не виявляються.

Калуський протитуберкульозний диспансер має в своєму складі поліклінічне відділення (м. Калуш), стаціонарне відділення (смт Войнилів ) та бактеріологічну лабораторію. Поліклінічне відділення обслуговує пацієнтів міста та Калуського району, надає консультативну допомогу при підозрі на туберкульоз, проводить лікування хворих у амбулаторних  умовах, диспансеризацію осіб, які перехворіли туберкульозом, проводить обстеження та хіміопрофілактичне лікування контактних осіб, дітей та підлітків з позитивними реакціями Манту, санаторно-курортне оздоровлення пацієнтів.

Стаціонарне відділення на 60 ліжок, яке розташоване в селищі Войнилів, надає медичну допомогу хворим на туберкульоз Калуського, Галицького і Рогатинського районів. За 2019 рік в стаціонарі було проліковано 174 хворих, з яких — 131 хворий із Калуського району .

У 2019 році в Калуському районі взято на диспансерний облік 70 нових випадків туберкульозу та 10 випадків рецидиву туберкульозу (повторного захворювання). Серед них — половина випадків “відкритої” форми туберкульозу (35 хворих ). Невтішним є те, що захворіла одна дитина та двоє підлітків на туберкульоз легень. Кожен 4-5 випадок — це хворий на занедбану форму туберкульозу, яка важче піддається лікуванню. Великою проблемою в районі є зростання випадків “мультирезистентного туберкульозу”, тобто стійкої до протитуберкульозних препаратів форми, лікування якої триває 20 місяців.

Перебуваючи на межі закриття, Калуський протитуберкульозний диспансер намагається знайти компромісне рішення, щоб жителі Калуського району не залишилися без медичної допомоги, інформує колектив диспансеру.

Разом із цим, близько 90 людей можуть залишитися без роботи, а хворі на туберкульоз будуть змушені лікуватися амбулаторно або ж їздити в протитуберкульозний диспансер до обласного центру. Варто зазначити, що Калуський протитуберкульозний диспансер за останні роки поліпшив свій матеріально-технічний стан: в стаціонарному відділенні було замінено всі вікна на енергозберігаючі, проведено косметичний ремонт палат для перебування пацієнтів, поліпшено харчування, запевняють у диспансері. Лікування в закладі повністю безкоштовне.

Колектив Калуського протитуберкульозного диспансеру звернувся до обласної ради з проханням зберегти заклад у вигляді КНП (комунального неприбуткового підприємства ) або філії іншого закладу області. У листі колективу Калуського протитуберкульозного диспансеру акцентують:

Туберкульоз — це бомба сповільненої дії! Через декілька років, якщо не збережемо протитуберкульозний диспансер, ми отримаємо ріст захворювання на занедбані форми туберкульозу, а теперішня ситуація в країні цьому сприяє”.

Нагадаємо, що в жовтні минулого року Калуська районна рада внесла зміни до свого попереднього рішення і передала обласній раді приміщення диспансеру на вул. Каракая, 25. Його площа становить 1650 кв. метрів, вік будівлі — 117 років (експлуатується з 1902-го року).