Кодування телеканалів: що залишиться в телевізорі після 28 січня?

Вже кілька місяців глядачі найрейтинговіших телеканалів отримують попередження, що супутниковий сигнал скоро закодують. Час Х для майже 4 з половиною мільйонів домогосподарств, які дивляться сателітне ТБ, настане завтра, 28 січня. Таке консолідоване рішення медіагруп пояснюється просто — глядачі більш охоче перейдуть на платні послуги, якщо в них не буде безкоштовної альтернативи.

hromadske розповідає, чому канали йдуть на такий крок, що можна буде дивитися безкоштовно та які ризики несе таке рішення.

Які канали закодують з 28 січня?

Платними стануть 23 телеканали. Це 6 каналів групи StarLightMedia (ICTV, СТБ, М1, М2, Новий канал, «Оце»), 6 каналів групи «1+1 медіа» («1+1», «2+2», ТЕТ, «УНІАН ТБ», «Бігуді», «ПлюсПлюс»), 9 каналів групи «Інтер» («Інтер», НТН, «Мега», Zoom, «Піксель», К1, К2, «Enter-фільм») та 3 канали холдингу «Медіа Група Україна» («Україна», НЛО TV, «Індиго TV»). Двадцять із них входять у топ-25 найпопулярніших телеканалів серед українських глядачів.

Які телеканали можна буде дивитися безкоштовно?

Всі інформаційні канали залишаться у безкоштовному доступі. Це «5 канал» та «Прямий», які прямо чи опосередковано пов’язані з Порошенком, телеканали медіагрупи Медведчука (NewsOne, ZIK та 112), 24 канал з орбіти мера Львова Андрія Садового, «Еспресо» (пов’язаний із бізнесменом Костянтином Жеваго), «Наш» колишнього народного обранця Євгенія Мураєва та «4 канал», близький до ще одного ексдепутата Дмитра Добродомова. Доступними будуть канали Суспільного мовника: «UA: Перший», «UA: Крим», «UA: Культура», а також телеканал «Рада». Безкоштовними для перегляду залишаться також деякі розважальні канали, а також регіональні, що мовлять через сателіт.

Чому основні медіагрупи кодують канали?

«1+1 медіа», StarLightMedia, Inter Media Group та «Медіа Група Україна» кодування сигналів пояснюють необхідністю виконувати міжнародні контракти. Наприклад, якщо “2+2” транслюватиме матчі Ліги Європи, то має зобов’язання це робити виключно на території України. Тоді як супутниковий сигнал можуть ловити і в сусідніх країнах.

Інша причина — гроші. Телеканали мають право і хочуть отримувати від глядачів гроші за виготовлений контент. В даному випадку через операторів, які пропонуватимуть глядачам підключитися до одного з наявних пакетів. Зараз за супутникове телебачення платять трохи більше 4% користувачів.

Як можна буде дивитися закодовані канали після 28 січня?

Ще восени основні медіагрупи закликали глядачів, що користуються супутником, купувати нові телевізійні тюнери, щоб потім не стояти за ними в черзі. Тюнери коштують 1099 гривень, і зараз їх можна придбати навіть в онлайн-магазинах. На них обов’язково має бути маркування «УТБ», бо тільки такі підтримують кодування Verimax, Воно, як стверджує розробник, «забезпечує захист контенту від перегляду зі сторони незареєстрованих абонентів, а також виключає його копіювання і подальше поширення».

Після купівлі тюнера треба ще придбати в одного з двох офіційних провайдерів — Viasat або XtraTV — телевізійний пакет, мінімальна акційна вартість якого — 55-69 гривень, а максимальна —149-299 гривень на місяць.

Альтернативне рішення — цифрове телебачення Т2, яке прийшло на заміну аналоговому. Принцип поширення той самий, але цифровий сигнал дає змогу передавати більшу кількість каналів в кращій якості.

До «цифри» можуть підключитися 95% населення України, стверджують в «Зеонбуді», який і розбудовував мережу цифрової ефірної мережі наземного телебачення. Ці відсотки ставлять під сумнів самі телеканали — ще два роки тому «1+1» виступив із заявою про те, що рівень покриття Т2 завищений і мінімум 300 тисяч домогосподарств не мають доступу до цифрового телебачення. Наприклад, на Західній Україні дивитися цифрове телебачення може тільки 50-60% населення

Тим же, в кого є покриття Т2, потрібно встановити відповідну антену та тюнер для прийому сигналу. Якщо телевізор підтримує сигнал DVB-T2, окремо тюнер купувати не потрібно. Вартість такого тюнера стартує від 300 гривень. Антена коштує стільки ж.

Третій альтернативний варіант перегляду закодованих каналів — інтернет-телебачення. От тільки це навряд чи допоможе віддаленим населеним пунктам, де немає ні кабельних, ні інтернет-провайдерів.

В чому ризик кодування телеканалів?

З жовтня на сайті президента України зареєстрували 15 петицій з вимогою не допустити кодування телеканалів. Вони сумарно набрали більше 10 тисяч підписів, хоча для того, аби петицію розглянули, її мають підтримати 25 тисяч користувачів.

В петиціях викладені два основні аргументи, чому Володимир Зеленський має зупинити кодування телеканалів.

Перший — бідність населення, яке не зможе купити собі новий тюнер і щомісяця платити за телевізійний пакет.

Другий — не маючи вітчизняної альтернативи, глядачі переключаться на російські телеканали, які є у вільному доступі на супутнику.