Один день з муніципалами: рейд по «гарячих» точках міста

Франківськ славиться своїми пішохідними вуличками, привітними людьми та красою. Проте навіть в центрі міста можна зустріти такі місця, від яких волосся стає дибки.

Журналісти «МІСТА» відправились у рейд разом з працівниками КП «Муніципальна інспекція», щоб зібрати ТОП місць Франківська, які точно здивують туристів.

Розпочали ми свій день на вулиці Галицькій в офісі інспекторів. Після проходження інструктажу працівники поїхали на місця чергування. Розпочати знайомство з «прекрасним» ми вирішили в самому центрі міста – на Вічевому майдані.

Всього 10:30, для деяких містян це ще зовсім ранок, проте у сквері біля фонтану вже зібралася компанія, яка не проти випити свіжокупленого сурогату. Чоловіків було помітно ще здалеку, трохи підпухші лиця, нецензурна лайка та прозора рідина у пляшці з-під фанти, яку просто передавали по колу. Як тільки вони побачили інспекторів у формі, одразу заметушилися і спробували сховати пляшку. Проте коли вони побачили камеру, почали тікати. Не встиг втекти лише один чоловік, якому й довелося розмовляти з інспекторами та пояснювати причину порушення.

Всього через декілька хвилин після початку розмови до інспекторів почали підходити друзі чоловіка. Люди були явно не тверезі та дуже агресивні. Один з них навіть спробував напасти на оператора, коли побачив камеру. Інший вирішив, що зможе домовитись з муніципалами, якщо покаже їм іншого порушника. Чоловік повів одного з інспекторів в іншу частину скверу, де на лавиці спав чоловік напідпитку. Інспектори розбудили його та почали розпитувати. Як виявилось у нього немає де жити, документи він давно втратив і дуже просив, щоб хоча б хтось з ним поспілкувався, бо йому цього дуже не вистачає. Разом з інспекторами на патрулювання вийшла соціальна працівниця Ірина Гриняк. Дівчина поспілкувалась з безхатьком та направила його в Будинок нічного перебування, щоб він міг поїсти, помитися та відпочити. Трохи згодом, якщо він захоче, йому допоможуть відновити документи та навіть знайдуть роботу.

«Під час патрулювання ми постійно знаходимо нових людей, які потребують допомоги. Зазвичай за день їх буває 3-4. Але окрім них ми часто бачимо тих самих безхатьків, які не хочуть реінтегрувати назад у суспільство. Часто вони нам брешуть, а коли ми знаходимо їхніх родичів – правда випливає на поверхню. Дехто з них вже звик до такого способу життя і їм так комфортно. Проте якщо людині справді потрібна допомога, ми зробимо для неї все можливе”,  – каже вона.

Поки друг порушника всіма силами старався домовитись з інспекторами (що ніяк не виходило), чоловік навіть не думав визнавати свою провину, категорично відмовився виливати з пляшки сурогат і не хотів називати свої дані для протоколу. На місце довелося викликати патрульних, які ідентифікували чоловіка та склали протокол. Тим часом ми вирушили далі.

Вже в 11:20 ми були у Привокзальному сквері. Місце дуже відоме своїми постійними п’янками, бійками та крадіжками. Там мало не на кожному кроці можна зустріти порушника. Вартові кажуть, що більшість  з них – це одній і ті ж самі люди, які постійно крутяться на одному місці. На одній з лавиць у сквері сидів чоловік, який мало не спав. Чоловік хитався з боку в бік, тому його було помітити не важко. Коли інспектори почали проводити з ним бесіду, від чоловіка доносився дуже різкий запах алкоголю, та і візуально було помітно, що людина п’яна. В ході бесіди він почав вимагати у вартових захисну маску, яку ті ніби-то мають видавати всім охочим, бо їх закуповує держава. Інспектори надали йому маску, проте нормально вдягнути її він так і не зміг.

За декілька метрів на сусідній лавиці міцно спав інший «клієнт». В жанрі класики – п’яний чоловік вирішив там відіспатися і трохи протверезіти. Як виявилось, живе він зовсім неподалік, просто йому не вистачило сили дійти додому, тому й приліг просто в сквері. Чоловік не сперечався і після зауваження швидко піднявся та пішов додому. Вартові кажуть, що саме у Привокзальному сквері є дуже багато таких випадків і для них це вже норма.

12:00 вулиця Тарнавського. Одна з найпрекрасніших вулиць міста – спокійна, тиха та красива. Майже на самому її початку стоїть великий красивий будинок з цікавими ліпнинами та маленьким балконом. Раніше там була стоматологічна клініка. Проте довгий час будівля пустує та обростає травами й деревами, але всередині неї все ж кишить життя. Не зовсім порядне та не постійне, але життя. Двері та вікна в будинку вибиті, ввесь можливий метал давно зрізали на металолом. Серед покинутих меблів видніються порожні пляшки з-під алкоголю та багато шприців з голками, які нещодавно хтось використовував.  На уламках потрощеного дзеркала та підлозі засохла кров. Тепер стіни колишньої лікарні прикрашають яскраві графіті та маленькі ікони, які так ніхто й не наважується знімати. Вартові кажуть, що під час патрулювання часто заглядають в цей будинок. Тут не раз ловили наркоманів, підлітків за розпиванням алкоголю та безхатьків. Останні якось мало не спалили ввесь будинок. Згадка про це залишилась на паркетній підлозі однієї з кімнат – випалена вогнем яма.

Муніципали кажуть, що таких місць у Франківську дуже багато: починаючи закинутими будинками та закінчуючи будь-якими скверами. Всюди можна знайти порушників, місту є над чим працювати.

Остання точка – Меморіальний сквер, 12:55. Здавалося б тут має бути тихо та спокійно, проте виявляється навіть на закинутих туалетах юним містянам є що робити. Як тільки ми почали підходити туди, одразу помітили компанію з трьох людей. Побачивши інспекторів вони одразу почали метушитися та викидати сигарети. Заховати алкоголь все ж не встигли. Вже в розмові молоді люди почали виправдовуватися та говорити, що це не їхнє і  з горем навпіл все ж викинули алкоголь у смітник.

Одразу за спорудою ми знайшли пристрій для куріння, більш відомий в народі як бульбулятор. Вартові розповідають, що це тут не новинка, вони часто ловлять тут молодь саме за курінням з цього саморобного «дива».

«Найчастіше у місті ми зустрічаємо наркоманів, грабіжників, п’яних або ромів. Назвати де саме вони постійно «відпочивають» дуже важко, таких місць у Франківську дуже багато. Безліч з цих місць просто в самому центрі. Дехто ховається по двориках та закутках, а дехто любить бути в центрі уваги, як от на вокзалі, – каже заступник начальника відділу громадського порядку КМ «Муніципальна інспекція» Андрій Кабанов.