Сортування по-франківськи

Що швидше Україна рухається до Європи, то більше корисного ми намагаємося у неї перейняти. Так, закордонним вітром до нас занесло і звичку сортувати відходи. Тепер цього вимагає українське законодавство, ба більше – таке екологічно свідоме життя стає навіть модним. Але як привчити себе сортувати відходи у місті, яке ще не повністю пристосоване до цього? Ми тиждень чемно все сортували і готові вам розповісти, що куди викидати та чому бути екологічно свідомим у Франківську буває так складно.

Про те, що планета скоро потоне у смітті, не задумувався лише той, у кого немає смартфона і доступу до інтернету. У світовий океан щороку потрапляє близько восьми мільйонів тонн сміття. Мережі рясніють страшними світлинами та історіями про риб і пташок, у нутрощах яких знаходять пластик, черепашок, яким до носа забиваються пластикові трубочки, і таке інше.

Тваринок людям здебільшого шкода, хоча всі екологічні загрози усвідомлює не кожен. А почати турбуватися про це важливо, бо Україна недавно ще й потрапила у десятку найбільш засмічених країн світу.

В Івано-Франківську поруч живуть мешканці, які кричать про екологію чи не щохвилини, та ті, хто не має сили донести недопалок до смітника. Часом це одні і ті ж самі люди… Проте почати сортувати побутові відходи буває складно не лише для окремої людини, але й для міста загалом – бо ж не завжди є куди викидати старанно відсортоване сміття.

День 1. Знайомство

Перед тим, як почати сортувати, потрібно знати, що, куди і до чого. Тому я почала шукати поради для новачків. Для початку варто запастися кількома коробками/пакунками і терпінням. А можливо, ще й блокнотом і ручкою. Бо навіть сміття – це ціла наука, до того ж досить складна. От наче все зрозуміло: розділяємо пластик, папір, скло, органіку, для чого не можеш знайти контейнер – кидаєш у загальний.

Та, на щастя, для таких, як я, навіть створили додаток на телефоні. Так і називається – «Сортуй». І там можна глянути, що куди викидати, і почитати важливі поради.

А тепер найцікавіше. Якщо ви заспокоювали себе тим, що, хоч ви й не найвидатніший інтелектуал, але ж знаєте, що, наприклад, папір піддається вторинній переробці, то… ні, не все так просто. Наприклад, туалетний папір, як і паперові рушники, серветки, паперовий посуд та багато іншого – не переробляється. Але ось гільза від туалетного паперу (картонна трубка, на якій тримається рулон) йде до макулатури. Офісний, глянцевий, кольоровий папір – теж до макулатури. А факсовий папір рециклінгу не піддається. Не піддаються йому також обгортки з-під кисломолочного сиру, масла і лотки з-під яєць. А ще стіки від цукру. А ще чеки. А коробочки від молока і йогуртів треба збирати окремо. Продовжувати?

Все відсортоване треба нести у спеціальні контейнери. В Івано-Франківську є правила сортування відходів і, згідно із ними, має бути чотири контейнери: жовтий – для металу і пластикових виробів, синій – для паперових відходів, зелений – для скла і виробів з нього, коричневий – для харчових та інших біовідходів.

Уявіть собі смітник із чотирма акуратними контейнерами, а тепер згадайте, які переважно смітники у нашому місті: великі ящики, в які гамузом скидають усе, – про сортування навіть не йде мова.

День 2. Колекціонер

Я з радістю для себе зрозуміла, що мої домашні традиції допомагають планеті. Скільки себе пам’ятаю, ми окремо складали папір і навіть несли його у пункт приймання макулатури, окремо складали пластик і, як кожна порядна сім’я, маємо «пакет із пакетами».

Тому мені було трішки простіше з азами сортування. А поки я не розібралась, яке сміття куди треба викидати, вирішила чемно складати його довкола себе. В офісі виділила навіть пакетик (біорозкладний, але про нього згадаю пізніше) і попросила його не чіпати. Хотіла спершу зібрати все в один пакет, а потім віднести на смітник і там відсортувати в контейнери. Це у мене вийшло разу з третього, бо прибиральниця в офісі постійно викидала мій пакет, а я не встигала відвоювати його назад. Але я справді старалася. Потім із ним пішла до смітника і викинула: пляшки до пляшок, папір – до паперу (замість контейнера для паперу там стояла коробка, біля неї свідомі, як і я тепер, люди складали папір), все інше – до загального контейнера. Я тепер вже знала, що відходи, які не відсортують і не перероблять, захоронять, й хоча б на якихось 400 грамів мого сміття там стане менше.

Спершу мені здавалося, що, аби не забруднювати середовище, їсти і пити потрібно виключно вдома і лише те, що продається без пакування, а взагалі – краще просто нічого не купувати.

День 3. «Без кулька»

Пластик – найбільший ворог екології, це всі знають. Кому приємно купатися в морі і відчути, що ноги торкнулася медуза?.. А потім виявляється, що це… кульочок. Але коли людина заходить у супермаркет і бачить їжу, інстинкти беруть гору – і ось вона вже згрібає цукерки, фрукти, овочі у надцятий пакет.

Проте саме відмова від поліетиленових торбинок зробить нашу планету значно чистішою. Щосекунди у світі використовують 160 000 пластикових пакетів, і лише 1-3% з них потрапляють на повторну переробку. Решта – розкладатимуться, на що їм потрібно 300-700 років.

Як перестати їх використовувати? Тут навіть вигадувати нічого не потрібно, бо природа вже попрацювала за нас. Банани, яблука, цитрусові і ще багато всього росте у власному екологічно чистому пакуванні. Просто береш і несеш на вагу, потрібно наклеїти цінник – ліпиш його на шкірку і не використовуєш зайвого пакета.

Також поліетиленові пакети радять замінити на екологічні тканинні торбинки. Вони легкі і не займають багато місця, їх можна використовувати багато разів.

Почала згадувати це, коли йшла за продуктами. Яблука, мандаринки несла на касу без пакета, там пояснювала касирці двічі чи тричі, що він мені справді не потрібен. Хоча я і не перша, хто так закупляється, і продавчині здебільшого розуміють, чому я без кулька, але кілька разів почула: «Та беріть, він же безкоштовний!».

День 4. Кавоманка

Продукувати відходи я вмію прекрасно. Це зрозуміла за кількістю сміття довкола себе, а особливо за тим, скільки викидаю одноразових стаканчиків для кави. Дуже люблю цей напій.

Щодня звикла випивати 2-3 капучино (або й більше), тож підрахувала: щомісяця позбуваюся від 800-900 картонних стаканчиків – чималенька така гірка виходить.

З’ясувалося, що одноразовий стакан для «кави з собою» теж не переробляється, тому вирішила шукати альтернативу. Свою термочашку періодично забуваю кинути в сумку, тому намагалася пити каву у закладі або обійтися без неї. А використані стакани для кави, які оселилися довкола комп’ютера, ми із колегами «переробили» з користю і креативом – зробили з них новорічну ялинку. Цим врятували живе деревце і зайнялися творчістю (а для людей, в чиїх венах тече еспресо, ще й тематичною).

Моя екочашка для кави створена із бамбукового волокна, має силіконову кришечку та манжетик. Вона чорна, хоча можна придбати чашки різних кольорів чи розмірів. Коли прийде її час, бамбукове волокно розкладеться, а поки можу сміливо казати: «Мені у свою». Деякі франківські заклади, щоб підтримати екологічну ініціативу, навіть пропонують символічну кількагривневу знижку для тих, хто замовляє каву у свою чашку чи термос. Головне – навчитися її не забувати та випадково не викинути у смітник, бо вони геть не дешеві.

День 5. Жіночі штучки

Я зависла над палеткою тіней. Картонна коробочка, у якій втрамбовані тіні у металевій підставці, а на іншій частині вклеєне дзеркальце. Ось і куди це все? Уявила, як доведеться роздирати ту коробочку, різати руки об дзеркальце, щоб все посортувати.

А потім задумалась, що дуже багато важливої для жінок продукції ніби створено для того, щоб засмічувати планету. Наступні кілька речень чоловіки можуть пропускати, бо у нас тут жіноча розмова…

Ось що робити у «критичні дні»? Ви знали, що тампони, гігієнічні прокладки не піддаються переробці? За своє життя жінка викидає приблизно 11 000 таких засобів гігієни. Виявляється, екоактивісти вирішили і цю проблему. Одна знайома розповіла, що тепер користується багаторазовими тканинними прокладками. Вона кріпиться на білизну кнопками, а після використання переться, сушиться і використовується знову. Мама розповідала, що, поки не було одноразових прокладок, вони їх шили самі із тканини, вати та марлі. Ось це щось схоже.

Поцікавилася, що робити, якщо потрібно замінити прокладку десь у людних місцях, в дорозі, в офісі. Кажуть, що її можна скрутити в умовний конвертик, покласти у пакуночок (тканинний, ми ж дбаємо про природу) і носити у сумці, поки не прийдеш додому. Думаю, більшість жінок не готова до таких кроків назустріч природі. Я теж не уявляю оце все прання і вивішування, скручування і складання використаних прокладок у сумку.

Але є ще менструальні чаші, які на вигляд, як бокал для вина з відбитою ніжкою, – чаша з хвостиком. Вона силіконова, її якось скручують, вставляють у піхву, а потім розкривають (намагаюся якомога м’якше описати цей процес). За якийсь час вона наповнюється виділеннями, які виливають, чашу промивають і використовують повторно. Чесно, поки що не маю наміру спробувати і бути настільки екофрендлі.

Тож дізналася, що косметику, зубні щітки та нитки, тюбики, станки, ватні палички і ще 90% з арсеналу косметички не перероблятимуть.

 День 6. Не пластиком єдиним

Хоч сортую сміття і знаю, яка подальша доля кожного стаканчика чи пакетика, я не надто зменшила кількість викинутого. Тому почала цікавитися, чим можна замінити вже звичні для нас предмети.

Тепер популярні екосумки. Ці тканинні торбинки різних розмірів покликані замінити поліетиленові пакети. Купити їх можна фактично будь-де, навіть у супермаркетах. Знайти «свою» сумку зможе кожен, бо вони бувають абсолютно різних кольорів, з веселими принтами, вишивкою чи одноколірні, головне – коли біжиш у магазин, захопити її, а не купувати на касі пакет.

Замінити на екологічну можна також зубну щітку – у продажі є бамбукові, які розкладаються до двох років. Косметику бажано купувати у скляній, металевій чи дерев’яній тарі. А коли купуєте туалетний папір, обирайте не сніжно-білий, а той, що виготовляють із вторсировини. Губку для миття посуду можна замінити на люфу – це така пориста рослинка, яка добре виконує функції губки або спонжу для вмивання.

Наразі навіть створили додаток на телефоні. Так і називається – «Сортуй». І там можна глянути, що куди викидати, і почитати важливі поради

Навіть дезодоранти можна замінити на кристали. Вперше я побачила такий ще кілька років тому і вважала, що це маркетинговий хід. Але ні, це камінчик, який роблять з галунів (коротенький урок хімії: це мінерали, подвійні водні сульфати алюмінію і лужних катіонів. У поширеному розумінні – всі подвійні солі сульфатної кислоти). Скільки років він використовується, не можу навіть сказати, бо вже забула, коли придбала, а він все є. Але це 100% органічна заміна, довговічна й оригінальна. І таких продуктів є безліч.

В одному з улюблених закладів саме цього тижня помітила зміну у пакуванні їжі із собою. Ще раніше вони замінили пакети, а згодом чашки/кришечки/соломинки. Кажуть, що весь посуд для «takeaway» виготовлений із кукурудзяного чи картопляного крохмалю, взяли на пробу, щоб зрозуміти, який кращий. Згодом планують замінити також ложки, виделки та ножі. А ще там почали використовувати біорозкладні пакети. Коштують вони як великий паперовий пакет із плетеними ручками, але він швидко розкладеться і не страждатимуть дерева. Адміністраторка пояснює, що це досить складно і дорого, але для них важливі екологія та імідж, тому часом варто витратити більше грошей.

День 7. Сортуй і викидай

Усе сміття, яке ви гарно позбирали і посортували вдома, потрібно викинути у відповідні контейнери. Вони у місті є. Нам ще далеко до Європи, тому їх не знайдеш у кожному дворі, на кожній вулиці чи в кожній установі, але вони справді є.

Перед тим, як викидати сміття, потрібно переконатися (бажано тримаючи у руках список), що все правильно посортовано. Далі – пластикові пляшки скрутити, коробки й різноманітні упаковки – скласти і випустити зайве повітря. Згодом до цього звикаєш і робиш автоматично, але спершу це нагадує захопливу гру в безхатька.

Папір можна окремо здати на макулатуру. На цьому ви, звісно, не заробите (приміром, мій величезний пакет паперу і картону, зібраного вдома, коштував аж 13 гривень), але будете точно знати, що він відправиться на переробку. Так само здати можна скляні пляшки та банки.

Є ще батарейки, ртутні термометри, люмінесцентні лампи. У Франківську діють пункти прийому, де такі небезпечні відходи можна здати. Звісно, потрібно знайти адресу в інтернеті, виділити час, щоб туди піти. З батарейками проблем нема – мені навіть не довелося шукати пункти прийому, побачила, що їх збирають у багатьох супермаркетах, можна залишити також в адмінбудівлі. Загалом, хто шукає – той знайде.

Багато людей гадають, що сортувати сміття у Франківську немає сенсу, бо ж усе одно все звозять на одне сміттєзвалище. Проте чиновники кажуть: є фірма, яка сортоване сміття з контейнерів для роздільного збору забирає, а іншу частину – сортує і продає на переробку.

Івано-Франківськ – поки не найкраще місто для тих, хто береже природу. На нас лише чекають всі ці екологічні новинки, кольорові красиві контейнери, у які люди не викидають будь-що, потужні сортувальні лінії чи сміттєпереробний завод. Це все ще буде.

Насправді навчитися сортувати відходи не так складно. Це як кататися на велосипеді: звикнеш – і потім робитимеш, не задумуючись. А ось куди викидати сміття, думати треба, бо ж бракує сучасних контейнерних майданчиків. Та й часом до смітника чи пункту прийому деяким людям пройтися важче, ніж написати пост про захист природи в соцмережах.

Здати вторсировину франківці можуть у десятках пунктів, зокрема:

батарейки

Івано-Франківська міська рада,

магазини косметики «Watsons»,

гіпермаркет «Епіцентр» (вул. Івасюка, 17),

мережа «АТБ-маркет»,

Івано-Франківський обласний театр ляльок (вул. Січових Стрільців, 27-А),

ЗШ № 4, № 10, № 11, № 25, ЗШЛ № 23;

лампи ртутьвмісні

ТОВ «Добробут ЕКО України» (вул. Чорновола, 155);

макулатуру 

вул. Академіка Сахарова, 34,

вул. Вовчинецька, 90-А,

вул. Галицька, 112,

вул. Коновальця, 147,

вул. Набережна ім.Стефаника, 8-А,

вул. Незалежності, 81,

вул. Горбачевського, 7-А,

вул. Івасюка, 32,

вул. Сірика, 1-А;

металобрухт

ТОВ «Івано-Франківський Вторчормет» (вул. Хриплинська, 29),

ТОВ «Добробут ЕКО України» (вул. Чорновола, 155);

кришки від ПЕТ-пляшок

супермаркет «Наш Край» (вул. Вовчинецька, 185),

Івано-Франківська станиця Національної скаутської організації «Пласт» (вул. Павлика, 10),

мережа «Тростянецький магазин»;

склотару, скляні пляшки:

екологічна компанія «Віза Вторма» (вул. Ботанічна, 10-А),

ТОВ «Добробут ЕКО України» (вул. Чорновола, 155),

вул. Івасюка, 32,

вул. Вовчинецька, 90-А,

вул. Горбачевського, 7-А,

вул. Сірика, 1-А.

Автор: Марта Баранецька   

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 31

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.