20 років калушанин із ДЦП займається спортом

34-річний калушанин Роман Скрипак має вроджений діагноз ДЦП, а почав ходити з трьох з половиною років. Не зважаючи на ваду, чоловік давно не вважає, що відрізняється чимось від інших. Роман захоплюється трейдингом на біржі, монтажем відео і SMM. Також калушанин є невід’ємною частиною молодіжного театр “ЛюбАрт”, в якому вже вісім років працює звукорежисером.

Віднедавна Роман Скрипак пробує себе на одному з інформаційних інтернет-сайтів. Друзі кажуть, що він вирізняється наполегливістю, силою волі та прагненням до саморозвитку. Цими рисами здатен надихати інших до життя, інформують “Вікна”. 

З дитинства Роман був замкнутим у собі через обмежене коло спілкування. Навчався дистанційно в Калуському ліцеї №10. Згодом вступив на заочну форму в Тернопільську академію за спеціальністю «Облік і аудит».

З 14-ти років і до сьогодні калушанин із вродженим ДЦП займається спортом. Починав із двох маленьких гантельок вагою п’ять кілограмів, пригадує Роман. З часом постійно збільшував силові навантаження:

“Тоді не знав, для чого це все мені, але було велике бажання займатися. З 2013 року почав переборювати свої комплекси й пішов займатися в зал. Відразу відчув, що спастика зменшилась і я краще відчув своє тіло (спастичність — це комплекс симптомів, що характеризується підвищеним тонусом м’язів, надмірно активним глибокими сухожильними рефлексами, аномальними спинальними рефлексами і спазмами м’язів при скороченні. — Авт.). Якимись особливими вправами не займаюся. Кожного сезону стараюсь взяти більшу вагу. Це для мене і є результатом”, – каже Роман.

Тривалий час Роман Скрипак намагався знайти роботу, проте тільки нещодавно це сталося: калушанин пробує свої сили на сайті www.vikna.if.ua. Приємним бонусом є те, що йому вдається поєднувати роботу із обов’язками в театрі «ЛюбАрт», де він став незамінним, та заняттями спортом.

Режисерка «ЛюбАрту» Любов Липовська розповіла, як Роман познайомився з театром і став його невід’ємною частиною:

“У Союзі українок крутили фільми і Роман прийшов, бо дізнався, що в нас відбудеться така подія. Тоді підійшов до нас і сказав, що якщо його допомога згодиться театру, то він готовий. У результаті він нам допомагає як звукорежисер, підбирає музично-звукове оформлення”.

Роман каже, що не впадає у відчай, а живе, насолоджуючись життям:

“Кожна проблема може стати причиною себе жаліти, а може стати джерелом нових можливостей. Наш мозок влаштований так, що знайде будь-яке виправдання, щоб тільки не працювати. Але коли від праці отримуєш задоволення, то мозок знайде тисячу варіантів, як це робити. Головне — знайти те, що вам хочеться робити, процес, який захоплює. Результат не так важливий. І тоді це дасть колосальний поштовх до розвитку”.

Читайте також: Волонтери просять допомогти жінці з ДЦП, яка мріє повернути свого малолітнього сина додому.